Житель Довговолі, а з 2023 року - військовослужбовець ЗСУ Петро Михайлович Швирид, якому було б влітку 2024 року лише 45, загинув на Донеччині при виконанні військового обов'язку.
"Наш Петрик" - так тепло і зі сльозами розказує про двоюрідного брата Катерина Ващенко. У телефонному режимі вона розповіла про загиблого.
- Він закінчив 9 класів Довговільської школи. Працював все з батьком на колгоспній фермі, поки був у селі колгосп. Жив Петрик з тіткою – по матері. Є у нього рідний один старший брат, живе на Київщині. Мати – Пріська, тато - Михайло. Обоє батьків вже покійні. Тримали, поки був батько, й своє господарство – як же ж у селі. Дзвонив до мене зі служби. З вересня по лютий був на полігоні. На початок лютого ще був удома на вихідних, на короткій відпустці. А вже після відпустки зразу перевели його у Запорізьку область, а потім в район Курахова. Рідше дзвонив вже - 8 днів на позиції, а потім 10 днів не виходив на зв'язок. У неділю, 25 лютого, вийшов на зв'язок, о восьмій ранку то було, сказав – все добре, живі. Люди в селі ніхто не скаже, що Петрик наш був поганий. Треба допомогти – Петрик йде допомагає, - розказує Катерина Ващенко.
Наступний вихід на позиції став для Петрика Швирида останнім боєм - "внаслідок скиду дрону, отримав поранення. несумісне з життям..."
Петро Швирид у липні мав-би 45 років. Але тепер стрілець-помічник гранатометника 2-го механізованого батальйону військової частини А 4447, солдат Петро Швирид навіки у строю, серед інших загиблих Героїв.
Загинув Петро 2 березня вранці - пів сьомої ранку на бойовому завданні його з побратимами "побачив" російський дрон.
Вічна пам'ять Герою! Співчуття родині!
Його землячка, поетеса і вчителька Наталія Герман створила Герою поетичну присвяту:
Про дату повернення додому Героя "На щиті" повідомимо додатково. Слідкуйте за нашими соцмережами.
