Ярослав Аврамишин з Кідер. Займається вже вісім років розведенням і, віднедавна, продажем кущів лохини – прототипу чорниці. На традиційному п’ятничному базарі у Володимирці пан Ярослав розказав про хитрощі посадки і вирощування вітамінної ягоди. Поділюсь цією таємницею з вами, наші дорогі читачі «Вісника Полісся».
Стареньким вантажним бусіком Ярослав Аврамишин у Володимирець привіз укотре розбазарити кількадесят кущів лохини різних сортів і віку, сортову німецьку картоплю, вже величеньку тепличну розсаду огірків. Шукаючи цікавих моментів для робочих фото та моніторячи ціну ринкову, підійшла й до нього, бо тут жваво йшло і обговорення, і базарювання.
Прислухаюсь до діалогу – мова йде про правила посадки лохини і догляду. Чекаю своєї черги і питаю:
– То з цим деревом в саду вже нетреба по чорниці в ліс ходити?
– Ні, канєшно! – щиро відповідає пан Ярослав. – В мене вже вісім років кущі ці ростуть. Двадцять літер ягід з куща збираю за сезон!
Не претендую на звання вельми великої господині, але така інформація викликає цікавість. Тож на автопілоті вмикається внутрішня кнопка журналістки і розпитую детальніше «рецептуру».
Довідково. ЛОХИНА. Плоди містять від 5 до 12% дубильних речовин, а їх концентрація зменшується разом з дозріванням ягід. Крім того, лохина має заспокійливу і знеболювальну дію, а сиропи лохини лікують кашель і респіраторні інфекції. Вони володіють потужними бактерицидними і противірусними властивостями. Рослина дуже морозостійка, добре витримує зниження температури до мінус 34.
Лохину недарма назвали ягодою довголіття, адже її плоди мають унікальну дію на організм людини, очищаючи й омолоджуючи його. Ягоди багаті на мікроелементи, вітаміни та інші біологічно активні речовини.
Перші сажанці з Польщі привозив
Садівник розказав, що першу тисячу штук кущів лохини привіз з Польщі. Має вже сьогодні цілу діялянку засаджену і вже врожаї гарні також має. «Чердлен, «Дюк», «Патріот», «Бонус», «Блю Голд», «Ерліблю», «Даров» – це такі сорти, що тут сьогодні, на базарі в пана Ярослава. А вдома аж 25 видів лохини є.
– А які плюси і мінуси в посадці і в догляді? – розпитую Ярослава Аврамишина.
– Ну, в посадці трохи клопотка робота, тому що вони люблять кислу землю. А нас кислі землі тільки торфяні. А якщо поле таке, що торф, то можна садить, але треба окислювать всерівно землю, окислювачі вносить. А якщо садить тако біля хати, то в нас піски в основному. Треба завозити землю з лісу, з-під хвої. Хвойні опади: глиця, гной глици тої, ото саме кислий грунт, на ньому садить. Тоді пухка земля і вони дуже добре ростуть.
У минулі роки надзвичайної популярності набрала малина – садили цілими плантаціями. Але нині це вже не так поширено – не пішла її реалізація закордон. Тож питаю, що з малиною нині? Чи мода відійшла, чи економічно невигідно?
– Торік вобше ніхто не брав малину. Якщо знайде Україна спонсора за кордоном, то ціна піде. А лохина йде. Я можу брати за тиждень десять тон. Можу скупляти десять тон. На лохину великий попит, дуже великий попит, – розмірковує аналітично Ярослав.
Цікавлюсь купівельною спроможністю людей, чи люди купують собі по кущу чи багато одразу? І які ціни на цю вітамінну розкіш?
– Є такі клієнти, що по 500 кущів садять, є такі, що по 50, є такі, що по три-чотири. Я привожу різні за віком кущі – оці (показує на кущі з бруньками – авт.) вже плодоносять. Оці вже будуть цього року плодоносить.
Такий кущ (показує – авт.) триста, а такий кущ 180-150 гривень. Оце вже буде цвіт, бачте, оце вже цвіт, – демонструє мені і іншим людям, хто вже підійшов на розмову і з уважністю слухає наш діалог.
До посадки лохини є вимоги
За словами Ярослава Аврамишина, кущі лохини у догляді вимогливі.
– Трохи клопотка робота і залежить від почви. Якщо піщанна земля, треба крепкий полив робити, якщо низька земля – може втопитися. Треба піднять або ямки не копати, а зверху садити. Це сторічне дерево, на третій рік має родить і сто років має плодоносить, то дуже вигодне, – переключається з мене на іншу запитувачку садівник.
Щовесни кущі лохини треба підживляти, а на посадку куща – копати ямку метр на метр і пів метра вглиб. Туди треба всипати лісову землю з глицею – не менше трьох мішків зараз, якщо хочемо, щоб плодоносила лохина багато років. Такими порадами поділився мій співрозмовник.
– Весною даю сульфат амонія. Це іде як азот і як окислювач. В червні місяці треба, щоб остання подживка була. Бо, якщо подживлять пізніше, молоді гілки зимою обмерзнут. А якщо в червні прекращаєш підживлять – вона прекращає рост і до зими деревеніє, і вона вже зимою не обмерзає. Оце, бачте, обмерзші (показує – авт.), бо зайшла в зиму молодою, вершечок обмерз. В глибину вона не росте, вона в боки пускає корінь. Якщо є можливість зробити капельний полив – зробіте, а можете поливати самі. Якщо там 3-4 куща – немає сенсу робити капельний полив. Якщо дача, ви не їздите туда, то можна поставити бочку. Якщо така погода як зараз (а на вулиці похмуро і сиро було того дня – авт.), не треба його поливати. Якщо жара візьметься 25-30 градусів, то треба поливати. Підвечір або вранці, – рецепт догляду лохини від кідерця вже поруч мене слухали з десяток чоловіків і жінок.
Хто підходив щойно до нашого базарного гурту, починав перепитувати нами вже почуте. А Ярослав терпляче знов усім пояснював хитрощі догляду за вередливою поліською лохиною:
– Треба всю ямку заповнити глицою. На один корч – три мішка глиці. Вона може рости і на мішку глици, але це сто років має родить. Тому для того, щоб його не перобляти, краще зразу зробити, як треба. Зверху можна тирсою засипати білою, краще корою, вся Європа корою покриває.
Наголосив Ярослав і на тому, що кущі лохини треба садити парно – для самозапилення. Тож йшла я з володимирецького базару з двома величенькими кущами лохини за пів тисячі гривень, хоч початкова мета була купити… сукенку весняну. Добре побазарила.
