Всечесні отці, дорогі у Христі брати і сестри!
У ці священні дні Великого посту, коли ми покликані до глибокого самопізнання та відновлення наших сердець у любові й молитві, ми стикаємося із викликами, які загрожують самій суті православної віри.
Ухвалена заява із зібрання, яке відбулося в московському Храмі Христа Спасителя 27 березня, вимагають від нас зосередити увагу не лише на словах, а й на діях, які відображають православну віру.
Визнання Російською Православною Церквою війни як «священної», де росія нібито виконує місію захисника від глобалізації та Заходу, є глибоко помилковим і зраджує Христове вчення про мир та любов. Тому ми, як Христова Церква, відкидаємо будь-яке виправдання війни та насильства, бо вони є проявом диявольської суті, а не Божественної волі.
Твердження про те, що територія України має перебувати під «виключним впливом Росії» – про що теж йшлося на цьому зібранні, відображає бажання домінувати і контролювати, яке суперечить християнським цінностям взаємоповаги та суверенного права народів на самовизначення.
Ми, як Церква миру, добра та правди, покликані не лише до молитви, а й до активних дій заради справедливості та мирного співіснування між народами. Наша віра не може бути інструментом політичних інтриг чи агресивних амбіцій. Навпаки, вона повинна бути джерелом надії, зцілення та відновлення відносин на основі взаємної поваги та любові. Тому закликаю вас, дорогі у Христі, пам’ятати, що ми – служителі миру та світла.
Молімося за припинення насильства та за встановлення справедливого миру в Україні і у всьому світі, де править любов, а не війна. Єднаймося довкола допомоги і підтримки Збройних сил України, бо вони ті, хто не дає здійснитися намірам загарбників. Бо лише в єдності ми отримали і Суверенну Державу, і Помісну Церкву, в існуванні яких сумнівалися та й сумніваються ще багато українців, які перебувають під впливом московського патріархату.
Можливо, звернення їхнього «духовного отця» просвітить їх розум та серця і покаже, де перебуває любов, а де ненависть і зло. Ми ж будьмо свідками Божої милості та співчуття, пам’ятаючи, що кожна людина створена за образом і подобою Божою. Нехай Господь освітлює наш шлях, надихає нас на добрі вчинки та допомагає побудувати світ, де панують любов, взаєморозуміння та мир.
