Всередині червня, 14 числа, у Довговолі відбулась зустріч представників Володимирецької селради з жителями села. Мова йшла про організацію централізованого вивезення в Довговолі твердих побутових відходів. Запросила селрада і журналістів ТОВ «Володимирецький вісник».
У Володимирці вивезення твердих побутових відходів налагоджено вже давно – мова йде про роки. Займається цим КП «Аква». Є розроблені і затверджені тарифи, є транспорт і працівники–комунальники. Вони зранечку вантажать на трактор мішки зі сміттям і везуть на вже впорядковане сміттєзвалище у напрямку Жовкинь. Механізм працює. Володимирчани звиклі до цієї послуги – укладені договори, щомісячно приходять рахунки за «послугу з управління побутовими відходами». Обходиться вона по ціні двох–трьох чашок кави у місяць. Чи дорого це за те, що двічі у місяць до двору приїздить команда комунальників і від воріт забирає ваше сміття? Питання риторичне, бо таки ні, недорого.
Журналісти «Вісника Полісся» вже писали у травні про проблему несанкціонованого сміттєзвалища у Красносіллі після звернення до редакції жительки цього села. На даний час сміттєзвалище вже впорядковане і йдуть процеси паспортизації і відведення території під санкціоноване сміттєзвалище. Адже це буденний цивілізаційний процес – благоустрій.
У травні піднімали журналісти це питання і перед владою громади. Прокоментував ситуацію по упорядкуванню смітників і вивезенню ТПВ ще у травні Анатолій Рижий, перший заступник голови Володимирецької селради:
– Привели до ладу і паспортизували сміттєзвалище для трьох сіл – Берестівка, Острівці, Довговоля. Вкладені у впорядкування, фактично у сміття, чималі кошти з бюджету, бо територія людьми дуже засмічена. Розглядаємо, як наступний варіант, Красносілля, але це буде не раніше серпня. Першочергово хочемо спробувати по Довговолі запровадити централізоване вивезення сміття, розробили тариф. Хай не всі згодяться, але на здорову свідомість більшості людей ми сподіваємось. Запропонуємо у наших селах цю послугу, щоб вивезти й правильно утилізувати те сміття.
На попередньо оголошених у сільській Viber-групі зборах жителів села Довговоля, прийшло у місцевий клуб лише більше десятка жителів. Приїхали й представники селради, комунальників. До слова, місцеві чоловіки чомусь агресивно і зухвало зреагували на візит журналістки: «Ми вас не запрошували» і всі були якось негативно налаштовані проти представників селради.
Дискусія між представниками селради Оксаною Самковською, Вікторем Козодоєм, Арсеном Котовичем і Іваном Волочнюком та людьми була жвава: «чого ми маємо платити?», «а ми вивозимо самі», «а у мене сміття нема», «а я попрошу сусіда», «а чого щомісяця – вистачить і раз у пів року». Такі репліки були основою розмови про запровадження послуги централізованого вивезення сміття у Довговолі.
Послухавши людей, я також приєдналась до дискусії як жителька Володимирця і отримувачка послуги централізованого вивезення ТПВ, як депутатка Вараської райради і як журналістка – пробувала донести довговільцям разом з працівниками Володимирецької селради думку про цивілізовану послугу і нашу свідомість, про перспективу наших дітей і внуків жити посеред смітників, створених нами і про здоровий глузд. З більшістю контраргументів люди погоджувались.
Завершилась зустріч–дискусія тим, що кілька осіб підтвердили, що договір укладуть. Решта в роздумах. Хоча на централізованому смітнику між трьома селами все ж вивозять самостійно свої відходи. Інспектуючи ці локації, пересвідчилися самі журналісти.
Врешті – в прогресивних і сучасних жителів Довговолі, які їздять до Європи і бачать світ, переможе скнарість чи цивілізація і здоровий глузд? Тема не завершена. Далі буде: йдемо за коментарями до обох сторін «каменя зіткнення» – побутового сміття.
*Матеріал створено в рамках проєкту «Регіональний ЗМІ – громадам вараського району» за підтримки УАМБ та Фонду імені Фрідріха Еберта. Погляди, враження і думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Фонду імені Фрідріха Еберта. Використання тексту цієї публікації та/або його уривків, а також інших матеріалів і публікацій, виданих Фондом імені Фрідріха Еберта, у комерційних цілях без офіційного дозволу заборонено.
