Яка ситуація нині з облаштуванням санкціонованих сміттєзвалищ і чи буде, і як, поза Володимирцем запроваджуватися централізоване вивезення ТПВ? Про це журналісти ТОВ «Володимирецький вісник» *розмовляли з Оксаною Самковською, начальницею Відділу економіки, інвестицій, ЖКХ Володимирецької селради.
У Володимирецькій тергромаді 22 населених пункти. До складу громади входять: 1 селище (Володимирець) і 21 село: Берестівка, Острівці, Біле, Малі Телковичі, Новосілки, Великі Телковичі, Бишляк, Воронки, Луко, Довговоля, Жовкині, Красносілля, Зелене, Липне, Любахи, Чудля, Половлі, Зелениця, Степангород, Хиночі та Радижеве. У кожному селі/сільраді до реформи адмінустрою були власні «надбання» сміттєзвалища – стихійні чи паспортизовані.
Довідково: Україна, підписавши у 2014 році Угоду про асоціацію з Європейським Союзом, зробила європейський вибір, у тому числі і у сфері управління відходами. Показники, які задає Європа у сфері управління відходами, доволі високі. Зокрема, Польща захоронює на сміттєзвалищах близько 44% побутових відходів, Швеція – лише 0,8%, у той час як Україна на сьогодні близько 94% усіх побутових відходів відправляє на сміттєзвалища, які займають площу понад 9 тис. га. Перший пріоритет, який Європейський Союз застосовує у законодавстві та на практиці – це запобігання утворенню відходів, на останньому місці – захоронення відходів. Щорічно в Україні утворюється близько 29 тис. несанкціонованих сміттєзвалищ.
Близько половини відходів, відсортувавши попередньо, можна було б переробити. До речі, з 1 січня 2018 року в Україні вже передбачений обов’язок створення умов для реалізації роздільного збирання побутових відходів, а саме статтею 32 Закону України «Про відходи» встановлюється заборона на захоронення на полігонах не перероблених (необроблених) побутових відходів. Ці зміни до законодавства були прийняті ще у 2012 році, проте на сьогодні, як наводиться статистикою, відходи майже у повному обсязі відправляються на полігони.
Дана законодавча вимога на практиці в першу чергу повинна розпочинатися з проведення інформаційної кампанії серед населення, з організації системи збору відходів в усіх населених пунктах, встановлення сміттєсортувальних ліній, перероблення ресурсоцінних відходів. («Кращі європейські практики управління відходами» (посібник) / А. Войціховська, О. Кравченко, О. Мелень-Забрамна, М. Панькевич).
Сміттєзвалище у Красносіллі – на проблему зреагували влада і журналісти
Тема сміттєзвалищ у журналістів ресурсів «Володимирець.Сity» та газети «Вісник Полісся» взяла старт ще у червні. Передумовою їй було звернення до редакції жительки села Красносілля Галини Литвин щодо проблеми з несанкціонованим сміттєзвалищем між двома селами: Красносілля та Липне. Журналісти також тоді задали питання щодо цієї проблеми керівництву громади. Влада запевнила, що ця сумнозвісна локація у скорому часі буде впорядкована.
На сьогодні дійсно вже красносільську силосну яму-смітник упорядкували і працюють над підготовкою офіційного сміттєзвалища. На серпень, попередньо, планують упорядкувати об’єкт. Але сіл у громаді – аж 21. І всі вони, давайте будемо чесними, оточені великими і малими смітниками. Їх, до слова і (не)честі жителів не створюють ні влада, ні президент, ні чужинці. А хто ж? І що з усіма цими сміттєзвалищами робити?
Про це та про питання запровадження централізованого вивезення сміття (ТПВ) у селах громади – у розмові журналістки ТОВ «Володимирецький вісник» з фахівчинею Оксаною Самковською.
Пані Оксано, чи впорядкували у Красносіллі стихійне сміттєзвалище, про яке скаржилась редакції і селраді жителька Красносілля і яка ситуація з паспортизацією там та в інших селах?
– На початку червня територія, на якій кілька років утворювалось стихійне сміттєзвалище в Красносіллі, була максимально зачищена. Наразі триває організація робіт з облаштування паспортизованого сміттєзвалища в місці, що було визначене, але не облаштоване до реформи адмінустрою ще бувшою Красносільською сільською радою. Наразі також розробляється проєкт землеустрою по відведенню земельної ділянки під сміттєзвалище. Попередньо планували, що роботи завершимо до 01.07.2024. Проте об’єктивні обставини – відсутність у підрядників кваліфікованих працівників, стали головною причиною затримки цих робіт. Техніка є, а людей, які можуть керувати нею, фізично немає. Очевидно, що чим далі триватиме затримка, тим вірогідніше, що ситуація з відновленням стихійного сміттєзвалища на околиці села повториться. Адже для мешканців села наразі немає відведеного альтернативного місця видалення побутових відходів. Хочу наголосити, що в наших інтересах максимально швидко все ж облаштувати місце видалення відходів у визначеному місці, щоб якомога менше коштів закопати в сміття і пісок при фінішному зачищенні території під несанкціонованим сміттєзвалищем.
Якщо ж швидкого рішення проблеми нема, то чи не є це ризиком повтору ситуації? Люди ж знову у ту силосну яму за Красносіллям повезуть?
– Для того, щоб знизити ризики виникнення аналогічних стихійних смітників, планується запровадження централізованого вивозу відходів по такій системі, яка наразі функціонує в селищі Володимирець і організовується на території сіл Довговоля, Берестівка та Острівці.
Щодо паспортизації сміттєзвалищ на території громади, то всі сміттєзвалища паспортизовані. Проте в частині сіл мешканці не користуються паспортизованими сміттєзвалищами через їх віддаленість, що вимагається санітарними нормами, а утворюють сміттєзвалища практично під населеними пунктами, практично за парканом крайніх хат в селі, або ж по периметру села в лісі. Вихід, який я особисто бачу, – це вищезгадане централізоване вивезення ТПВ.
Володимирецька селрада запросила жителів Довговолі і журналістів на обговорення нововведення
У Довговолі – селі по сусідству з Володимирцем, селрада хоче запровадити послугу централізованого вивезення твердих побутових відходів (ТПВ – далі). Чотирнадцятого червня запаросили людей на зустріч саме з цього питання. Запросили і журналістів. Людей прийшло небагато, але жива дискусія була. Чи прийнятна довговільцям така ідея, яке враження у Оксани Самковської після зустрічі – про це й запитую у співрозмовниці.
Зустріч з жителями Довговолі, де були і Ви, і я продемонструвало неготовність свідомості людей до такого типового, європейського вирішення проблеми відходів життєдіяльності. Які Ви зробили висновки після зустрічі і чи вдасться все ж запровадити там цю послугу?
– Мої особисті враження від зустрічі – я в захваті від активної позиції людей спільноти села Довговоля. Чітко зрозуміло, що тим, хто прийшов на зустріч, дійсно болить ця проблема із засміченими лісами та урочищами навколо. Люди розуміють, що настав вже час щось робити з цим хаосом. Погодились, що система самостійного вивезення сміття себе жодним чином не виправдала і відсутність єдиного господаря в цій сфері дійсно призводить до появи стихійних сміттєзвалищ. Хтось не має можливості завезти в потрібне місце відходи, а хтось – бажання. Всі погодилися, що необхідно карати за неналежне вивезення сміття, але, водночас, ніхто ніколи не звертався до правоохоронних органів особисто, хоча і були свідками такої поведінки.
Оксана Самковська у розмові зазначила, що розвиток цивілізації і досвід європейських держав показав, що лише організовані системи вивезення сміття допомагають зберігати міста та села чистими і безпечними. Лише в умовах, коли переважна частина населення користується централізованим вивозом ТПВ, можливо швидко виявити порушників і, відповідно, їх покарати.
Обов’язок з організації централізованого вивезення ТПВ законодавством України покладено на органи місцевого самоврядування
Довідково: Європейський досвід плати за послугу управління відходами. Плата за послуги управління відходами за принципом «плати стільки – скільки викидаєш» базується на запроваджені плати за послуги в залежності від того, скільки відходів продукується людиною та викидається в контейнери. Існують різні системи в різних країнах втілення такого принципу, які полягають у запровадженні різних мішків, контейнерів для різних видів відходів, запровадженні плати за збір змішаних відходів і органіки, в той час як відходи упаковки, папір, скло та метал збираються безкоштовно. Також для ідентифікації власника відходів можуть використовуватися чіпи на пакетиках, електронні картки, які відкривають контейнери. Деякі громади закривають на ключ контейнери для змішаних відходів і органіки, щоб не допускати викидання сміття жителями інших будинків, районів чи містечок.
Існують три різні системи впровадження даного принципу: система повної плати завчасно, що передбачає плату за пакет для відходів, чи чіпа (етикетки), який буде прикріплено до пакета з відходами, чи плати за контейнер певного об’єму для певних видів відходів. Система часткової плати, яка передбачає оплату сталої визначеної муніципалітетом суми за збирання відходів в певному обсязі у вигляді місцевого податку, з можливістю подальшої додаткової купівлі пакетів чи контейнерів у випадку перевищення дозволеного обсягу утворення відходів. Системи диференційованої плати полягає в наданні жителям можливості орендувати контейнери необхідного об’єму, а ціна за оренду різних контейнерів відповідає обсягам відходів, що можуть туди поміститися жителями.
Ці підходи виникли на противагу класичним підходам до оплати (стала ставка), які базуються на сталій сумі в платіжці за вивезення відходів чи сталій сумі «сміттєвого» податку, що не залежить від обсягу утворених жителем відходів. За такої системи не має економічних стимулів зменшувати обсяги утворених відходів, правильно їх сортувати та збільшувати обсяги перероблених відходів. За умови запровадження принципу «плати стільки – скільки викидаєш» є можливість акумуляції та цільового спрямування коштів, що сплачуються жителями за поводження з відходами.
Також цей принцип є справедливим по відношенню до різних верств населення з різним рівнем доходу і відповідно із різним обсягом утворення відходів. («Кращі європейські практики управління відходами» (посібник) / А. Войціховська, О. Кравченко, О. Мелень-Забрамна, М. Панькевич).
Плата за вивезення ТПВ – як плата за мобільний зв’язок
Зустріч з жителями Довговолі продемонструвала очевидну річ – для жителів сільської місцевості Володимирецької тергромади ця послуга ще незнайома, а, відтак, і десь поки що неприйнятна.
Пані Оксано, звучали від жителів Довговолі звинувачення про нецільове (на їх думку) витрачання бюджету на цю послугу. Розкажіть детальніше про систему формування послуги централізованого вивезення ТПВ.
– Це не забаганка селищної ради, це вимога сучасності та закону. Наше завдання – створити умови і відповідну систему. Отже, щодо умов. Мусимо організувати певні процеси і робимо наступне: облаштувати сміттєзвалище та заїзд для комунальної техніки, розробити схему захоронення, мати спеціалізоване комунальне підприємство. Хоча, якщо виявить бажання здійснювати такий вид діяльності приватне підприємство, – ми готові йти назустріч. Також обов’язково мають бути розроблені стартові графіки та обраховано тариф. Звичайно, десь ще є нерозуміння того, що послуга зі збору, вивезення відходів та їх правильного захоронення, мусить бути платною. Щодо цього аспекту – хорошу аналогію на зустрічі в Довговолі провів один із учасників: це, типу, щомісячної плати за користування мобільним зв’язком. Рідко зустрінеш тарифікацію щохвилинно. Зазвичай платимо значну суму за майбутній період, незнаючи, чи користуватимемось ним. Хто нині не користується мобільним зв’язком?
Щоб попередити чутки про «заробляння грошей на людях» наголошу, що тариф розраховується лише по собівартості, і жодне комунальне підприємство не може закласти в нього прибутку! Тобто послуга рахується «в нуль» без жодної рентабельності. Це контролюється дуже жорстко, зокрема Держпродспоживслужбою. В їхній структурі є підрозділ з контролю за цінами. Вони аналізують кожну статтю витрат і визначають чи підтверджується її розмір. Визначають, яка техніка, яке споживання пального, який час затрачено, відповідно, скільки пального повинно бути затрачено. І так по всіх втратах: заробітна плата, пальне, амортизація і так далі. Цей контроль постійний. Тому питання «встановлення неадекватної ціни», як висловлювались жителі Довговолі, абсолютно недоречне.
Володимирецька селищна рада запустила процес запровадження централізованого вивезення ТПВ
Моя співрозмовниця, Оксана Самковська, начальниця Відділу економіки, інвестицій, ЖКХ Володимирецької селради, впевнено заявила, що Володимирецька селищна рада цей процес запустила в роботу і йде до запровадження цієї послуги у селах громади. Поки у ближніх:
– Процес укладання договорів розпочато. Єдине, що наразі може затримати темпи впровадження централізованого вивозу ТПВ, – це дефіцит робітників, зокрема трактористів. На жаль, наразі відчуває дефіцит комунальне підприємство в рамках мобілізації під час воєнного стану. Запевняю, що цей процес невідворотний. Всім відомо про офіційний початок переговорів про вступ до ЄС України. Ми, як країна-кандидат, повинні привести свої закони та стандарти у відповідність із законами та стандартами ЄС у 35 сферах. І не просто привести у відповідність законодавчо-правову базу, а і впровадити її на практиці. Поводження з відходами – одна з ключових політик, на котру дуже суворо наголошують. І такого, що «коли схотів, як схотів і куди схотів вивіз свої відходи» не буде.
Важливим моментом у запровадженні послуги централізованого вивозу ТПВ у селах Володимирецької громади, за словами Оксани Самковської, в пріоритеті по підписанню договорів стоїть все ж введення процедури публічного договору. Договір публікується на офіційних веб-ресурсах і через 30 днів вводиться в дію. Всі жителі території, на яку розповсюджується дія договору, є його автоматичними підписантами, крім суб’єктів підприємницької діяльності та юросіб.
Оксано, Ваша думка стосовно причинно-наслідковості у соціальному вихованні і моральних засад того, що такі об’єкти, як стихійні сміттєзвалища, спонтанно створюються й досі. Звідки ця шкідлива звичка береться і що нам бракує?
– Не розумію, чого бракує. Я розумію, коли сміттєзвалища, наприклад, необлаштовані чи десь далеко і людям ліньки, так вони звикли, так велося, це така традиція місцева – по дорозі десь кидати до лісу. Але, візьму, наприклад, Володимирець, де уже споконвіку централізовано вивозять сміття. Я не розумію людей, коли тобі, за, умовно кажучи, 20 гривень з людини в місяць – до тебе приїдуть, все твоє спаковане заберуть, під хату приїдуть і заберуть. Я не уявляю, щоб я прибирала господарство і це все пакувала, і ще десь везла сама. В мене немає такої думки – везти своїм авто на сміттєзвалище. Для чого? Якщо приїдуть і заберуть. Все забирають, абсолютно. Просто адекватно пакую. Щоб було зручно, бо я розумію, що комунальники – теж люди. Якщо я зрізаю дерева, то я можу за ті ж гроші замовити певну послугу, де мені окремо приїдуть і заберуть і все. Я клопоту не маю. Може ми ще цивілізаційно не доросли до усвідомлення того, що сьогодні вже є послуга, якою можна скористатися. Але те, що я чую з Довговолі – люди кажуть «нарешті, нарешті».
У підсумку – чи по всій Володимирецькій громаді буде запущений цей процес організації централізованого вивезення твердих побутових відходів?
– Абсолютно і однозначно. Централізований і все. Люди, готуйтесь до централізованого, бо іншого не буде. Бо самовільне сміттєзвалище – це взагалі режимні небезпечні об’єкти, потенційно небезпечні об’єкти. Туди, в ідеалі, крім наглядача і екоінспекторів, взагалі ніхто не має права, ну і власника сміттєзвалища, ніхто не має права заїжджати чи заходити. Бо там йдуть певні процеси. Не дай Бог, якщо щось десь там тліє, ви впадете, провалиться ваша машина. Або колесом наїдете. Інфекцію отримали – бо десь пробили ногу, руку. У нас немає гіпертоксичних відходів, це зовсім інша категорія відходів, у нас, слава Богу, немає такого. Але, якщо не дай Бог, кому претензії, собі ставити? Для чого себе наражати на небезпеку? Я не бачу в цьому сенсу.
У перспективі – всі села громади матимуть упорядковані сміттєзвалища і централізоване вивезення ТПВ
Плани у керівництва і комунальників Володимирецької селради вже складені на майбутнє – стосовно сміттєзвалищ і послуги вивезення ТПВ зокрема.
Оксана Самковська, начальниця Відділу економіки, інвестицій, ЖКХ Володимирецької селради назвала найближчу, в межах 2024 року, перспективу по вирішенню проблеми сміттєзвалищ у Володимирецькій громаді:
– Наступне Красносілля, хоча були у планах Хиночі. Але зробимо Красносілля, тому що вже виїхали, поміряли по генплану, де мало-би бути, поміряли, подивилися – що там реально зробити. Там все добре. Бо буває таке місце, що по генплану колишні сільські ради передбачили сміттєзвалище, але ландшафт і геологія – просто нереально там щось робити. От є, наприклад, болото – ви в болоті будете рити і викидати сміття? Тоді шукаємо інші варіанти. Щодо паспортів на об’єкти сміттєзвалищ: зі вступом в дію закону про управління побутовими відходами, в принципі такі як паспорти стали не дуже актуальні. Ще в 21-му році прийняли рішення про розробку проєктів землеустрою. І цим займається КП «АКВА», бо тільки комунальне підприємство може таким займатися.
*Матеріал створено в рамках проєкту «Регіональний ЗМІ – громадам Вараського району» за підтримки УАМБ та Фонду імені Фрідріха Еберта. Погляди, враження і думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково відображають погляди Фонду імені Фрідріха Еберта. Використання тексту цієї публікації та / або його уривків, а також інших матеріалів і публікацій, виданих Фондом імені Фрідріха Еберта, у комерційних цілях без офіційного дозволу заборонено.
Більше про тему – відео репортажі на нашому YouTube.
