Завершуємо знайомство з кандидатами. Цього разу спілкуємось про проблеми округу і Володимиреччини та Вараша зокрема із лікарем Юрієм Біликом, який іде по списках Радикальної партії Олега Ляшка. Ми готові були запропонувати свої питання усім кандидатам у депутати, однак не від усіх отримали ствердні відповіді. Тому дуже сподіваємось, що на місцевих виборах усі кандидати будуть готові до чесної боротьби у виборчих перегонах і не матимуть ознак «технічних».
Матеріал публікується на правах політичної реклами.
– Юрію Романовичу, знаємо вас як людину сімейну, але відверту. Розкажіть, що плануєте зробити в парламенті для зміцнення інституту сім’ї?
– Ми всі розуміємо що діти – це є основа та стимул до розвитку будь-якої сім’ї. У нас в Україні є позитивом те, що здійснюються виплати для новонароджених дітей. Але в той же час кожна шоста пара в Україні є безплідною і залишається поза увагою держави. Необхідно розробляти держані програми, фінансово їх напованювати, а також відкривати соціальні центри репродукції для такої категорії населення. Питання дуже інтимне і мало де озвучується, але це велика кількість молодих сімей, які залишені один на один з цією проблемою. Їм треба допомога.
– Ви – лікар. Отримавши депутатський значок, над якими проблемами реформи медицини зосередитесь першочергово? Ви згідні з сьогоднішнім баченням влади курсу медреформ?
– Медична реформа потрібна однозначно. Попередня система медицини Семашка не є поганою. Вона була орієнтована на профілактику захворювань, і на неї не проти перейти розвинені країни. Але для її функціонування необхідно 12-13% ВВП (а не 3%, як було в нас останнім часом), і це нам непідйомне. Я підтримую ідею і напрямок медичної реформи, але не зовсім згідний з методами її впровадження. Ідеальної моделі медицини в світі не існує. Та, яку ми обрали, є менш ресурсозатратна від попередньої. З бюджету оплачуватимуть медичні послуги, надані пацієнтам (тобто будуть платити за вилікувані хвороби), але що буде з профілактикою – невідомо. Взагалі це питання дуже складне для обговорення.
Якщо коротко і тезово:
- Добра те реформа, яка робиться швидко, немає нічого гіршого як жити в час перемін.
- Невідкладну та екстрену медичну допомогу потрібно фінансувати окремо з держбюджету нарівні з армією, поліцією та МНС.
- Первинна (сімейна) медична допомога буде працювати повноцінно, якщо медична реформа буде переплітатись з освітянською та адміністративною, щоб опорні школи, центри ОТГ та лікарські амбулаторії були в одному місці, тоді буде легше розуміти куди в першу чергу робити дорогу та розвивати інфраструктуру.
- Вторинна медична допомога буде працювати лише за умови наповнення Національної служби здоров’я України з бюджету на рівні 8-10% ВВП, в іншому випадку все знову перекладуть на кишеню пацієнтів
А в цілому не має значення яка модель медицини в країні. Вона буде неефективною, якщо середній дохід на душу населення – 80 доларів. Потрібно працювати над тим, щоб довести рівень економіки до середнього доходу мешканця країни 300-400 доларів. Де ви бачили країну з таки рівнем доходів, як в нас, – і з хорошою медициною?
Коли У нас стане модою платити податки, хай маленькі, але платити з кожної заробленої гривні, – тоді можна буде говорити про якісні реформи. І тоді кожен платник податків зможе вимагати від держави всіх конституційних гарантій.
– З ким готові вступати в коаліцію, щоб відстояти законопроект, спрямований на вирішення проблем нашого округу?
– Ми ще не знаємо складу парламенту. Але якщо закон буде на користь округу і не суперечитиме державним інтересам, я буду його підтримувати – незалежно від складу більшості.
– Володимирецький район, маючи по сусідству атомну електростанцію, чомусь не матиме свого окремого госпітального округу з Варашем, а входитиме до Сарненського госпітального округу. На випадок надзвичайної ситуації у нас в районі та в місті атомників може просто не виявитись достатньої матеріальної і кадрової бази для мінімізації наслідків. Можете розказати про своє бачення з цього питання?
– У свій час ми боролись і настоювали на створенні госпітального округу у Володимирці. І це було б логічно: Володимирецька лікарня до цього готова. Але, на жаль, нас не почули у високих владних кабінетах. І це чи не один з тих фактів, який стимулював мене йти до парламенту, щоб донести думку та позицію з «периферії».
– Ваші конкуренти опираються на результати численних соціологічних досліджень, де в кожного свій рейтинг. Як ви вважаєте, люди, які голосуватимуть за вас: хто вони, чому підтримуватимуть вашу кандидатуру?
– Мій рейтинг – це десятки пацієнтів щоденно у мене під кабінетом. З ними я спілкуюсь не лише про хвороби, а й про стан речей на місцях, звідки вони приїхали. І я як ніхто з перших вуст знаю всі проблеми. Працюючи у Володимирецькій лікарні, ми запровадили багато сучасних методів лікування та створили достойні умови для перебування пацієнтів. Звичайно, не все, що ми б хотіли зробити, вдається одразу. Але навіть тому, що є, заздрять сусідні райони та обласні заклади.
Як депутат обласної ради, я завжди відстоюю інтереси району, і мені не соромно перед моїми виборцями. Для прикладу: хто б що не казав, а саме за моїми багаточисельними зверненнями та запитами було виділено кошти з обласного бюджету на ремонт автомобільної дороги Володимирець – Антонівка, яка є в обслуговуванні обласного УКБ. Я знаю, що болючим питанням залишається відрізок з Городця до Антонівки, але, на жаль він входить до дороги державного значення Бережниця – Городець – Степань, і фінансуватись з обласного бюджету не може, а лише з державного. І це є тим питанням, над яким я теж буду працювати в парламенті.
За моїм зверненням з обласного бюджету було виділено частину коштів (1 мільйон) на реконструкцію очисних споруд у Володимирці, співфінансування ремонту вулиці Повстанців, заміну даху в школі села Каноничі, ремонт даху в школі с. Городець. На моє особисте прохання за кошти, виділені для соцекономрозвитку для народного депутата від Радикальної партії Ляшка Андрія Лозового, було проведено заміну та реконструкцію даху школи в селі Більська Воля, та багато іншого. Тому я думаю, що мешканці Володимирецького району достойно оцінять мою роботу. Обіцяю, що так само активно відстоюватиму і потреби всього округу в разі мого обрання у Верховну Раду.
– Район потерпає від сміття. Несанкціоновані сміттєзвалища всюди. І офіційні вже перевищили ліміти вмісту. Їх створюють самі люди. Як вирішити цю проблему?
– Проблема починається в кожного з нас вдома: бо ми не вміємо сортувати сміття. І це проблема загальнодержавного рівня. Скільки б ми не будували сміттєпереробних заводів – вони не будуть переробляти сміття, не сортоване на три категорії. Спочатку треба навчитись сортувати відходи самим, на побутовому рівні. А далі починати вчити дітей, ще з садочка, потім засвоювати це як конституцію в школі.
– Законодавці робили спроби узаконити видобуток бурштину. Сьогодні жоден закон не прийнятий. Частина громади живуть коштом нелегального видобутку бурштину, але шкода від цих процесів відчутна усій країні. Ваші 3 кроки в цьому питанні, як депутата ВРУ?
– Звичайно, першочергово прийняти закон про легалізацію бурштину, який вже лежить в парламенті; створити в районі біржу бурштину, яка буде наповнювати місцевий бюджет; запровадити економічні паспорти, коли кожному українцю на його особистий рахунок буде капати невеличкий відсоток від доходу за видобуток будь яких надр в Україні – така практика є в декількох країнах.
– Створення самостійних громад і передача їм повноважень на місця. Чи доцільно продовжувати цю реформу? Чи на часі вона і чи готові до цього люди? Як депутат, що запропонуєте для «офісу реформ»?
– Це основна і ключова реформа, яка вивела Польщу на шлях економічного зростання, і я цілком підтримую її. Правда, ми повинні зрозуміти, що основним в цій реформі є не черговий переділ та об’єднання сіл, а те, що всі податки і доходи мають залишатись у місцевих громадах. І фінансування має йти по вертикалі – від села до Києва, а не так, як зараз. На місцях громадам краще видно, на що спрямовувати свої кошти.
– З якими питаннями найчастіше до Вас звертаються? Чи вимальовуються на основі звернень якісь конкретні проблеми, що потребують негайного вирішення на законотворчому рівні?
– Основні проблеми – це відсутність грошей на лікування, низькі пенсії та відсутність роботи. Тому основні напрямки моєї роботи в парламенті будуть не приймати популістські рішення для того, щоб забезпечити прохід у наступне скликання, а максимально якісна і ефективна законотворча діяльність, спрямована на економічне зростання країни, підняття рівня життя людей та забезпечення їхнього права на якісну медичну допомогу та освіту. Я думаю, що п’ять років достатньо, аби спрямувати країну в правильне русло перетворень і справжніх реформ. А тоді я зможу повернутись до своєї основної роботи. Адже за фахом та покликом душі я – лікар, і хочу лікувати людей. Але в нормальних умовах і на сучасному рівні.
