Однією з популярних технологій кандидатів в народні депутати на округах стало залучення технічних кандидатів. Про них не знайти багато інформації в інтернеті. Жити ці кандидати можуть навіть не у вашій області, а за сотні кілометрів. А участь у виборах для них — робота.

Як такі кандидати вплинуть на результати виборів, в інтерв'ю розповідає голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

— Майже на всіх округах є кандидати-невидимки. Їх ще називають технічними. В інтернеті немає ніяких даних про них, у соцмережах немає сторінок. Із інформації — лише біографічна довідка на сайті ЦВК. Для чого ці кандидати балотуються?

— Завдань у технічних кандидатів може бути кілька. Головне — відтягнути голоси політичного опонента. Для того заводять кандидатів-однофамільців, часто з однаковими іменами і по батькові. За підрахунками Комітету виборців, зараз балотуються 162 однофамільці. У більшості округів використовують цю технологію.

Ще таких невідомих кандидатів використовують як компонент технічних воєн. Вирощують із них політиків, щоб вони брали участь в активній кампанії протидії опоненту. Наприклад, відомий політик буде негативно сприйматися, якщо його підозрюватимуть у поширенні чорного піару проти опонентів. Натомість маловідомий кандидат розгортає війну проти реальних опонентів на користь кандидата, на якого він працює. Використовує чорний піар — листівки, публічні звинувачення тощо.

— Виходить, відомий кандидат веде «чисту кампанію», людям на зустрічах говорить тільки про свою програму і досягнення?

— А технічний кандидат повністю зосереджується на «чорній кампанії». Він не думає про свою репутацію, йому на неї байдуже. Бо він ніколи не був і не буде політиком.

Також використовують технології відтягування голосів. На цих виборах активно реєстрували кандидатів нібито від «Слуги народу». Ця політична партія має великий рейтинг. Тому масово пішли на вибори фальшиві слуги народу. Вони у бюлетені зареєстровані як представники комерційних структур під назвою «Команда Зе» або «Слуга народу». Але вони не мають жодного відношення до цієї політичної сили.

Особливістю цих політичних виборів буде те, що технологія двійників буде мати надзвичайно високий результат.

Під час попередніх виборчих кампаній ця технологія відтягувала десяті відсотка. Зараз вона покаже найбільший результат за всю історію незалежності України.

Під час президентських виборів кандидат-однофамілець Юрій Тимошенко отримав 0,62%. Це високий результат, якщо врахувати, що багато впізнаваних кандидатів отримали 0,1-0,2%. Він набрав у рази більше. Хоча публічно заявляв, що не має коштів на ведення виборчої кампанії.

Зараз фальшивих слуг народу, однофамільців так багато, що у результаті у парламент пройдуть люди, які набрали за рахунок цієї технології.

— Є округи, де до третини кандидатів — технічні. Чому їх так багато?

— Часто ми зустрічали технологію реєстрації технічних кандидатів для того, щоб вони створили ефект масової підтримки кандидата-лідера. За кілька днів до виборчої кампанії кандидати просять за них не голосувати або знімаються на користь кандидата-лідера. Спрацьовує ефект масової підтримки. Кандидат будує кампанію у такому форматі — низка відомих на окрузі людей або політичних партій його підтримують. Навіть якщо про такі партії люди чують уперше, створюється ефект масової підтримки. П'ять партій підтримали кандидата, 10 організацій, 7 кандидатів знялися — це спрацьовує.

— Завдяки такій кількості технічних кандидатів можна зірвати вибори на окрузі?

— Не розглядаю це як технологію зриву виборів. Це неможливо. Щоб створити хаос і зірвати вибори на низці дільниць, використовують інші технології. Це вкидання, псування виборчої документації, використання псевдоспортсменів.

— На що варто звертати увагу виборцям, щоб не віддати голос за технічного кандидата?

— Треба цікавитися політичним життям і виборчими процесами. Не просто символікою та виборчими гаслами. Не перебувати під впливом красивої політичної реклами, а дивитися інформацію про кандидатів. Якщо виборець цікавиться біографією, програмою кандидата, головними фактами про нього, то не поведеться на таку технологію. Якщо людина сприймає процес голосування як розвагу: «Проголосую заради жарту» або «На дільниці визначусь, за кого голосувати», такі люди часто стають жертвами технологій. У день виборів визначаються близько 7%.

— Які ознаки вказують, що це несправжній кандидат?

— Часто технічні теж розміщують борди, щоб привернути до себе увагу. А реальні кандидати повинні вести справжню виборчу кампанію. За них агітують лідери громадської думки в окрузі, вони користуються підтримкою політичних сил, а самовисуванці представляють достатньо впливові команди. Реальний кандидат завжди спілкується з виборцями, доносить свою позицію. Як відомий бренд кави і підробка. Упаковка однакова, а смак різний. Те саме і в політиці. Якщо реальна робота відсутня, це означає, що є всі ознаки клона.

— Часто про кандидатів-початківців у політиці мало інформації. Як їх не сплутати з технічними?

— Зайти на сторінку у соціальних мережах. Розвиток соцмереж створює всі умови, щоб можна було швидко отримати інформацію про політичну позицію кандидата, його активність, діяльність, людські характеристики.

Якщо кандидат не має сторінок у соцмережах, є сумніви щодо такого політика і питання, чому він пішов у політичне життя. Це привід задуматися, на скільки відкритий цей кандидат.

Якщо ви бачите, що кандидат не замішаний у брудних передвиборних скандалах, не виступає з сумнівними звинуваченнями, то нема підстав розглядати його як технічного.

— Часто люди не ходять на зустрічі з кандидатами, бо не бачать сенсу. Чи треба це робити?

— На них не просто варто ходити, а обов’язково потрібно. Це можливість поспілкуватися з політиком. Дізнатися щось нове про його плани чи партії. Отримати відповіді на питання, які не почуєте під час ток-шоу. Бо там відбувається змагання жартів, гасел, емоцій, поглядів, зовнішнього вигляду, але не змісту. А під час зустрічі можна отримати змістовну відповідь на питання.

Якщо ідете на зустріч, варто прочитати виборчу програму кандидата, щоб поставити питання і отримати чітку відповідь.

Зустрічі мають бути дебатами. Це не театр монологу. Під час таких обговорень громадяни можуть впливати на позицію свого майбутнього депутата.

Саме це робить політику дієвим інструментом. Нещодавно читав інтерв’ю одного кандидата, який сказав: «Я кандидат історичних наук і не найкращий спеціаліст у медичній реформі. Тому я обдзвонив усіх знайомих із медичної сфери, головних лікарів лікарень мого округу і виробив свою позицію щодо медичної реформи». Це правильний підхід. Де людина не є фахівцем, тому запитує думку.

Так само під час зустрічі громадяни-фахівці можуть впливати на свого політика.

Можливо, ця позиція дещо ідеалістична. Навряд пів села прийде на зустріч із кандидатом. Важливо, щоб активна частина суспільства сприймала політику не як телевізійну картинку чи продаж емоцій, а оцінювали і впливали на змістовну складову.

Матеріал створено для мережі сайтів The City в рамках співпраці з Агенцією розвитку локальних медіа «Або».

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися