Напередодні навчального року Вараський ЦПРПП організував для освітян п’яти громад Вараського району серпневе рандеву «Крила освіти». На цю подію завітали журналістки ТОВ «Володимирецький вісник» та поспілкувались з учасницями і організаторками. У попередніх двох випусках «Вісника Полісся» публікували розмову з Оленою Корень, очільницею освіти Вараської громади. У сьогоднішньому інтерв’ю з Софією Шидловською, керівницею освітньо-культурної галузі Каноницької громади – про плани і ризики реформи середньої школи та здоровий глузд і стійкість. Авторський проєкт «Малі історії великої біди». Історія 43: війна, ризики і надії – освіта району знов об’єднується.
Каноницька громада невелика. Проте, тут зуміли зберегти заклади освіти і культури. В умовах війни всі установи стали ще й осередками волонтерства. Відділ освіти, культури, молоді та спорту виконавчого комітету Каноницької сільської ради створено рішенням ІІІ сесії Каноницької сільської ради восьмого скликання від 24.12.2020 №61. Очолює його Софія Олександрівна Шидловська – все її життя в освітній галузі.
Під час серпневого рандеву «Крила освіти», що провели варашани, з пані Софією поспілкувались журналістки ТОВ «Володимирецький вісник» – Людмила Босик та Дарка Кравчук щиро і невимушено, хоча емоцій у нашої співрозмовниці не бракувало, бо освіта переживає не кращі часи. Зокрема і через війну, і через реформи.
Тема освітніх реформ у Вараському районі актуальна
Софія Олександрівна, Ви керуєте освітою у невеликій громаді, в Каноницькій. Сьогодні (розмова записана 28.08.2024 року – авт.) Ви на цій події, як освітянка і освітня галузь Каноницької громади стоїть також перед викликами війни, перед викликами реформи старшої школи. Що Ви сьогодні почули для себе корисного, що Ви понесете в громаду, в освіту і як Ви трансформуєте сьогоднішні виклики і ризики для громади далі в роботі?
- Я тут не сама зі мною тут 17 чоловік. Це керівники методичних об’єднань педагогічних спільнот нашої громади. Традиційно, перед початком навчального року, ми маємо отримати настанови щодо змін у новому навчальному році. Тому, в першу чергу, вірю що мої колеги, вчителі, керівники методичних об’єднань, які були присутні на цих студіях, все корисне і важливе привезуть у громаду. Станом на сьогодні ніяких методичних рекомендацій щодо викладання предметів нема це вперше! За стільки років, відколи я в освіті, такого ще не було.
Це означає, що дали методику роботи на «вільну творчість» чи це недопрацювання з точки зору професійної оцінки?
- Недопрацювання. Так не повинно бути, бо цьогоріч 5-7 класи нова освітня программа, нові навчальні плани, нові підходи до викладання предметів. Треба давати якісь настанови, рекомендації. Завжди було в розрізі кожного предмета рекомендації , а цьогоріч нема.
Софія Олександрівна, що чекає вашу Каноницьку громаду, вашу освітню галузь громади в умовах реформи старшої школи?
- Я брала участь в дискусії стосовно реформування старшої школи, профільної школи. Ми, напевно, єдина громада в Вараському районі, яка зайняла позицію «школа для дітей, а не для вчителів». Ми свідомі того, що якісну старшу профільну школу в малій громаді нереально без шаленої фінансової підтримки з боку держави запустити. А такої шаленої фінансової підтримки ми не отримаєм, це ж очевидно.
Ви, як управлінка і представниця влади громади, не живете ілюзіями стосовно фінансових спроможностей громади у питаннях подальшої роботи освітніх закладів громади?
- Звичайно, ми свідомо зайняли позицію, що профільний ліцей буде для наших дітей на базі Володимирецького ліцею «Колегіум». Ми співпрацюємо в цьому плані. Не було розуміння колег з інших громад, що ми робимо, тому що це втрата робочих місць для вчителів, це втрата субвенції, це втрата податку фізичних осіб у місцевий бюджет. Але кожне рішення керівників громади і галузі все це впирається в кошти. Я не готова сказати, що ризики і попередні плани виправдані, тому що станом на сьогодні немає твердого підгрунтя в плані нормативної бази. Знову ж, коли я говорила з паном Олегом Фасолею (Олег Фасоля, експерт шведсько-українського проекту «Підтримка децентралізації в Україні», доцент Житомирського державного університету імені Івана Франка та вчитель хімії Полонського ліцею № 2 Хмельницької області учасник. експерт освітнього рандеву «Крила освіти» – ред.), він сказав, що комунальні установи залежать напряму від засновника. Тобто засновник вправі вирішувати: бути-не бути школі, ліцею, гімназії.
Отже, ви теж у Каноницькій громаді могли б ризикнути, але ви це оцінюєте як нереальні речі, так? Тоді в вашій громаді які заклади освіти залишаються після 2027 року?
- Розумієте, якщо в одному закладі громади з 60-ти випускників йде до вищих закладів освіти 3-4, то чи варто давати такому закладу освіти в громаді статус ліцею? Чи виправдано це буде? Або якщо з інших двох закладів освіти, де є третій ступінь, відсоток вступу в одному в межах 80%, в іншому в межах 50-60%, але з цих дітей відсотків 70-80 не повертаються в село. На жаль, це гірка правда. То для кого, на перспективу, ми маємо створювати цей ліцей?
Щоб прийняти таке рішення, ми проводили аналітичну роботу, ми статистику перелопачували по різних напрямках. Так, ми втратимо деякі робочі місця. Так, ми втратимо частину субвенцій. Ми сьогодні до того готуємося, що три школи Каноницької громади, які мають третій ступінь, будуть гімназіями. Це зменшення педагогічного навантаження, це втрата частини субвенцій, але ми до 2027 року готуємось десь пенсіонерів притримують, щоб не набирати нові кадри, десь педагогічне навантаження 23-25 годин і більше, і не беруть нових людей, бо третій ступінь зникне і буде менше.
Школярі Озерського ліцею - Першовересень 2024
А це не є дискримінація молоді, молодих фахівців чи тих-же безробітних, які можуть звернутись за працевлаштуванням, ВПО-фахівців? Притримуєте пенсіонерів, не даючи можливості прийти молодим фахівцям?
- Дискримінацію кого? Якщо в двері стукають, то людей беруть в нас проблема з кадрами, в нас не вистачає предметників. В нас фізики в Каноницькому ліцеї немає кому викладати, історик приходить,проситься: «дайте я буду, поки ви знайдете». Які фахівці нам потрібні сьогодні? Фізика, математика. Проблема ж не тільки в нас, це кругом фізика і математика вакансії, але і ми це відчули.
Пані Софіє, чи це пов’язано з воєнним станом, з тим, що раніше чоловіки займали ці посади, а нині мобілізовані чи звільнились, щоб не піти до ЗСУ?
- Ні, я не хочу сказати, що це пов’язано з озвученими Вами обставинами. Пішли жінки на пенсію фізики і математики. Це якраз жінки пішли на пенсію, а заміни немає. Інформатика – це, поки що, в нас не гостро. Ці три предмети: фізика, математика і інформатика проблемні в плані заповнень вакансій.
Освіта Каноницької громади знайшла собі партнера і методичну спільноту у Вараській громаді? Ви давно партнери?
- Ми два роки у партнерстві з Вараською громадою, зокрема з Вараським ЦПРПП. Але це вчителям комунікація. Ми десь рік-півтора «варилися в своєму соку», а потім, дякуючи розумінню керівництва, пішли на комунікації і співпрацю. Адже вчителю треба досвід, тому що на самоосвіті далеко не заїдеш. Зараз функції методичного кабінету виконує Вараський центр розвитку педагогічних працівників, хоча це не геть ідентичні функції, але це робота з педагогами з підвищення професійної майстерності.
На Вашу думку, якщо в цей Центр доєднаються всі громади Вараського району, це буде доречно, вчасно?
- Так, однозначно! Якщо Вараський центр зможе потянути всіх, тому що Ви самі знаєте, чим більша компанія тим важче нею ефективно керувати. Володимирецька громада – в них на паперах є свій центр. Я там досі директорка. Але центр недіючий.
"Крила освіти" - Вараш, серпень 2024
З якими цілями, в яких умовах йдете в новий навчальний рік освітньою галуззю Каноницької громади?
- В безпечних умовах максимально дати дітям можливість навчатись очно і можливість отримати максимально те, що вони можуть від школи отримати знання. Ми маємо створити на рівні засновника такі умови для всіх шкіл.
Софія Олександрівна, зазвичай, перебуваючи на таких заходах, кожен щось собі в блокнотик нотує. Що Ви занотували собі за два дні?
- Я сьогодні тільки працювала, бо вчора в нас був виконком, на якому ряд освітянських питань слухалися. Я занотувала собі в серці емоції від зустрічі з колишніми дирокторами Володимирецького району коли в очах радість і, попри те, що пройшло вже чотири роки, вони говорять: «Як без Вас погано. Чому немає методичного кабінету?». Це оцінка моєї попередньої роботи і, в той же час, я шкодую, що на теренах Володимиреччини нині такого центру немає. Педагогам такі зустрічі, така комунікація один з одним потрібна. З втратою методичного кабінету, а потім і центру, який сьогодні на папері є, але не функціонує, педагоги втратили оцю комунікацю. Я сьогодні більш так емоційно, на рівні серця і мозку занотувала результати.
Освітяни Каноницької громади живуть у звичному режимі воєнного часу – поза повітряними тривогами вчаться, працюють і волонтерять
Тішаться досягненням земляків і перемогам, але й у скорботі через втрати. Діти в усіх закладах громади поряд з абеткою та табличкою множення вчать правила власної безпеки та «Захист Вітчизни».
Їх деякі вчителі з перших днів російсько-української війни (2014 рік) та повномасштабного вторгнення (2024 рік) пішли у ЗСУ. Є й бойові втрати та поранення різної складності і в кожному селі громади, і серед педагогів-воїнів – уродженців Каноницької громади.
Є в громаді й Заслужений вчитель України – нині воїн-ветеран Бадига Сергій Леонтійович, мобілізований з перших днів війни ще у 2014-му. Нині він повернувся назад у школу після демобілізації через поранення. Мають освітяни і нагороди, зокрема й від обласного управління у справах молоді та спорту у 2024 році за підсумками роботи у 2023-му.
Вірять і освітяни і їх вихованці, що завжди так не буде.
Як меседж стійкості і віри у перемогу, звучать слова Олега Китуна, уродженця Великих Цепцевич, загиблого у січні 2024 року офіцера ЗСУ 14-ї ОМБР, вчителя фізкультури Більськовільського ліцею, спортсмена і тренера з греко-римської боротьби, сказані з нагоди початку навчального року 2023-2024: «Сьогодні звучать обстріли, гинуть українці. А ви – мусите ховатись у підвали, а ми – солдати-вчителі тут, на бойових прозиціях. Так не буде завжди! Україну обов’язково звільнимо! Тому, діти – вчіться старанно! Україні треба фахівці – нам разом її відбудовувати!..»
Розмовляла Людмила Босик. Фото авторки, з архіву Софії Шидловської та з архіву навчальних закладів.
