Волонтерки з села Хиночі отримали прапор-подяку з підписами військових. Про це повідомила волонтерка Ірина Стріла на своїй сторінці у фейсбук.

За словами Ірини, хиноцькі дівчата отримали прапор з підписами від військових дуже заслужено, бо плетуть маскувальні сітки безперервно, неймовірно швидко й дружно, печуть пироги, готують та відправляють допомогу на фронт, організовуються донатами для купівлі матеріалу.

Виготовлені руками волонтерок маскувальні сітки волонтери везуть по всій лінії фронту, при потребі відправляють поштою.

Фото: Ірини Стріли

"Кожного місяця багато, не рахуємо – просто віддаємо", – зазначає Ірина Стріла.

Завдяки наявності маскувальних сіток підрозділи мають змогу залишатися непоміченими з неба та врятувати своє життя і техніку.

"Пʼять сіток готових відправили на Запоріжжя та ще чотири сплели для поїздки – це лише за останні десять днів. Вчора підвезла стрічки – дівчата готові працювати", – звітує волонтерка.

Серед жіночої команди, яка постійно плете маскувальні сітки, є дві Матері, сини яких загинули в боях на війні з росіянами. Це Любов Пашко – Мати Анатолія Пашка та Руслана Колодій – Мати загиблого Євгенія Колодія.

Матері загиблих воїнів допомагають чим можуть фронту, щоб наблизити Перемогу.

Руслана Колодій у коментарях до допису Ірини Стріли написала: "Без тилу – нема фронту" вислів з Другої Світової війни. І ось у ХХІ ст. перевірили й вдосконалили цей досвід. Ці ручки мам, дружин, кумів, сусідок, товаришок і просто хороших жіночок плетуть сітки з позитивом, з надією на Перемогу та молитвою за наших янголів-Героїв. У кожної з них свої клопоти й проблеми, однак вони ніщо в порівнянні потреб рідненьким воїнам. Наш "Отаман" Микола Федорович невтомно завжди з нами в позитиві й праці, про що свідчать фотознімки. Девіз його – "Чужих дітей не має тепер", тож твердо рулить своїм жіночим підрозділом.

А підрозділ чарівний і чудовий, бо вікових обмежень не має. Дехто з них приходить дійсно допомагати. Дехто проживає війну з чоловіком і знає найважливіші потреби, отож все й організовується. В декого війна забрала найдорожче – синів і лише так сприяють нашому війську. А ще розчинити біль серед тих, хто розуміють і підтримують.

Слова з пісні А. Мірзояна "Я тримаю небо – ти тримаєш мене..." – є чистою істиною.

Отож... Чарівний підрозділ "Хиноцьких невтомних господинь" завжди готовий до праці й оборони. Бо ми нащадки давніх Антів, Скіфів-воїнів й Амазонок, яких боялися Перси й англосакси".

Матеріали на маскувальні сітки потрібні постійно й кожної пори року різні. Тому волонтерки просять підтримати збір на сітки: "Знову потрібно: рулон основи та спанбонд. А крім того потреб для поїздки на схід дуже багато… Підтримайте збір на сітки. Будемо вдячні за будь-яку допомогу". Карта допомоги: 5169360017359534.

За інформацією Ірини Стріли.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися