У Зарічному, об'єднавши зусилля бібліотекарів, культпрацівників і гімназистів, провели традиційні Андріївські вечорниці. Як це було, розповіли працівники бібліотеки на сторінці Зарічненської центральної бібліотеки у фейсбуці.

Здавна існувала у нашого народу чудова традиція – вечорниці. Віддаючи шану минулому, беручи все найкраще з нашого сьогодення, ми на вечорницях відроджуємо найдорожче, що є в народу: його мову, пісню, історію…

Одним із свят, які завжди відзначали наші батьки, діди, прадіди, було велике зимове свято, особливо важливе для молоді – день Андрія. Це свято відзначається 30 листопада і вважається днем пам'яті мученицької смерті одного з дванадцяти апостолів Христових – Андрія Первозванного.

Читайте також: У Вараському ліцеї відбулися Андріївські вечорниці – готували вареники для ЗСУ

За церковними легендами, святий проповідував християнство у Скіфії й дійшов аж до Києва, де на одному з пагорбів поставив хрест i сказав: "Чи бачите гори ці? Повірте мені, на них засяє благодать Божа". Згодом там, де він установив хрест, було споруджено Андріївську церкву.

"Коли виникла ідея провести вечорниці у приміщенні бібліотеки, весь колектив одностайно підтримав. І понеслося: повитягували з "домашніх скринь" бабусині рушники та хустки, доріжки та серветки; напекли смаколиків – калиту, балабушки, рогалики; наварили вареників із "секретиками"; оформили читальний зал у стилі української світлиці", – розповідають працівники бібліотеки.

Андріївські вечорниці – веселе й колоритне дійство, жарти й сміх, які охоплюють не тільки молодь, а й старше покоління. А ще жодні вечорниці не обходилися без ворожіння, співів та магії. Які ж традиційні гадання зарічняни відтворили на вечорницях?

  • Гадання на балабушках

Дівчата пекли невеликі тістечка – балабушки. У центрі кімнати клали всі балабушки, а потім до них підводили собаку. Дівчата стежили, чию балабушку собака з’їсть першою. Вважалося, що саме ця дівчина першою вийде заміж.

  • Гадання на дровах

У давні часи дівчат посилали по дрова. Вони брали по оберемку та поверталися назад, а потім їх рахували. Якщо була парна кількість, то бути весіллю.

  • Гадання на долю

На столі під перевернуті догори дном миски клали перстень, нитки, квітку, коралі, гроші, вуглик, чарку тощо, кожен із яких мав своє тлумачення долі. Дівчата обирали одну з них, визначаючи свою долю.

  • Ворожіння "Чоботи"

Щоб знати, котра швидше заміж вийде, дівчата складали чоботи до порога. Чий чобіт першим на поріг стане, та і заміж швидше вийде.

  • Ворожіння на ім’я

На аркушах паперу пишуть ім'я хлопців та дівчат, кладуть у шапку, а потім кожна вибирає папірець із іменем.

  • Ворожіння на характер чоловіка

Щоб дізнатися, яким буде майбутній чоловік або дружина, розкладали в чотирьох кутах кімнати чотири предмети: дзеркало, книжку, скриньку і ніж. Потім крутилися навколо своєї осі із заплющеними очима кілька разів. У бік якого предмета повернуться, таким буде характер у її майбутньої пари: дзеркало – вродливий, книжка – розумний, скринька – щедрий, ніж – працьовитий.

Обряди на вечорницях Фото: працівників Зарічненської ЦБ
  • Обряд "Кусання Калити"

Цей найвеселіший і найсимволічніший момент є невід’ємною частиною святкувань Андріївських вечорниць. Калита – це круглий корж, спечений із пшеничного борошна, прикрашений узорами, сухофруктами чи зернами. Він символізував сонце, життя, щастя й добро.

Калиту підвішували на стрічці або мотузці до стелі на такій висоті, щоб до неї було нелегко дістатися. Учасники по черзі намагалися вкусити Калиту, але не руками, а лише зубами. Вкусити Калиту вважалося доброю прикметою – це обіцяло успіх, щастя та благополуччя в майбутньому році. Після кусання Калиту ламали на частини й ділили між усіма присутніми. Це символізувало єднання та побажання добра кожному.

"Вечір був сповнений радістю, сміхом і об’єднав усіх учасників у святковій атмосфері Андріївських вечорниць", – зазначають організатори.

До дійства долучилися учні 10-А класу гімназії №1 ( Зарічненський Нвк ) та класний керівник Трихонович Олена Василівна.

"Сердечно дякуємо учням 10-А класу гімназії №1 ( Зарічненський Нвк ) та їх класному керівнику Трихонович Олені Василівні за активну участь. Ваші емоції, гарний настрій та дружнє налаштування зробили наші вечорниці справжньою подією. Ваші оплески, сміх і участь зробили цей вечір незабутнім. Ви подарували нам натхнення і заряд радості, які ми будемо берегти ще довго. Тому що для колективу Зарічненської центральної бібліотеки є безцінним скарбом почути веселі жарти та щирий сміх дітей, вирвати їх хоч на трохи з жорстокої реальності сьогодення", – зазначають організатори.

Андріївські вечорниці – це не лише традиції, ворожіння та жарти, але й справжня симфонія української душі. Саме тут оживали народні пісні – глибокі, чуттєві, сповнені емоцій і мудрості. На вечорницях пісня завжди була в центрі уваги. Вона не просто лунала – вона єднала серця.

Дівчата співали про кохання, долю, надії й сум, хлопці підхоплювали жартівливі мотиви, а старші люди додавали пісень зі свого часу, передаючи поколінням життєві уроки через мелодії.

"Чому співи такі важливі? Бо це наші корені. У кожній пісні – історія. Кожна нота – як відлуння душі народу. Вечорниці неможливо уявити без веселих, запальних мелодій, що змушують сміятися, та ніжних, щемливих пісень, які знаходять відгук у серці", – розповідають організатори.

Атмосферу передали колектив "Журавка" під керівництвом Оксана Шкльода у музичному супроводі Slavchik Stelmakh.

"Від усього серця дякуємо кожному з вас за те, що розділили з нами цей вечір! Дякуємо за неймовірний настрій, який ви створили на вечорницях. За радість і душевність, що відгукнулися у серці кожного присутнього", – додали організатори.

За інформацією працівників Зарічненської центральної бібліотеки.

Де знайти інформацію Володимирець.City:

Читайте також: Шестикласники Любахівської школи провели Андріївські вечорниці

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися