Володимир Домінікін – військовослужбовець із Вараського району, який ще з 2014 року боронить Україну від ворога. Його позивний "Лісник" символізує тісний зв’язок із природою та минулою професією. Нині він служить у 61 батальйоні територіальної оборони ЗСУ в складі 104 бригади. Пресслужба 104 бригади ТРО ЗСУ розповіла історію воїна в рубриці "Обличчя перемоги".

Фото: 104 бригада тероборони ЗСУ Рівненщина

Військовий шлях

Після звільнення з армії у 2002 році Володимир працював лісничим, знаходячи спокій у природі. Проте у 2014 році, з початком війни, прийняв рішення повернутися до служби, адже його досвід та військові навички стали необхідними для оборони країни. Саме в той час він взяв собі позивний "Лісник".

"Коли у 2022 році загроза повномасштабного вторгнення стала неминучою, я не став чекати офіційного розпорядження. 23 лютого я пройшов медкомісію, а вже наступного дня був у строю, готовий боронити Україну", – розповідає військовий.

Бойові дії: від АТО до великої війни

За словами "Лісника", війна кардинально змінилася. У 2014 році ворог діяв механізованими штурмами, проте інтенсивність боїв була меншою. Тоді укріплення в Маріуполі будувалися за всіма правилами, що допомагало тримати оборону.

"Сьогодні тактика противника змінилася. Ворог діє масово, кидаючи в бій велику кількість піхоти, підтримуючи атаки дронами та артилерією. Найважчі бої відбувалися у Бахмуті. Логістика була вкрай складною. Якщо у передмісті ще можна було отримувати забезпечення, то в самому місті ситуація була критичною. Втрати почалися саме там, у вуличних боях, де ми зіткнулися з "вагнерівцями", – згадує захисник.

Він наголошує, що війну неможливо виграти лише людським ресурсом – потрібні сучасні технології та злагоджена взаємодія між підрозділами.

Успішний командир – це той, хто знаходить підхід до кожного бійця, виявляє його сильні сторони та використовує їх на благо оборони.

Володимир переконаний, що "Пасивність лише затягує конфлікт і призводить до ще більших втрат. Якби у 2014 році вся країна згуртувалася й стала на захист, можливо, війна вже була б завершена. Нам слід засвоїти уроки минулого та діяти, а не чекати".

Мотивація до боротьби

"Я не кадровий військовий, але мій обов’язок – захищати рідну землю. Це не просто робота, а справа життя, місія, яку я виконую заради майбутніх поколінь", – говорить Володимир. Його мотивує родина: дружина, яка підтримує його у всьому, та двоє дітей – донька, яка прагне стати економістом, і син, який мріє піти його шляхом і стати лісником.

Погляд у майбутнє

Володимир мріє про Україну, де панує чесність, справедливість і прозорість. "Ми маємо викорінити зловживання службовим становищем, ліквідувати корупцію, яка гальмує розвиток країни. Особливо це стосується державних установ, де люди часто стикаються з несправедливістю та байдужістю", – зазначає військовослужбовець.

"Україна після перемоги повинна стати сильною державою, де кожен громадянин має рівні можливості, а влада працює на благо народу, а не заради власного збагачення. Я бачу свою країну вільною, незалежною і такою, де люди будуть пишатися тим, що живуть у ній", – підсумовує "Лісник".

За інформацією пресслужби 104 бригади ТРО.

Де знайти інформацію Володимирець.City: на сайті, в Facebook, в Instagram, на YouTube, в Telegram, в Twitter.

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися