Коли в домі з'являється малеча, все навколо стає інакшим. У всіх значеннях. Бо у домі то там, то сям стоять незрозумілі раніше речі. Емоцій стає в рази більше, сну – менше, а про якесь звичне раніше дозвілля новоспеченим батькам говорити взагалі не доводиться найближчі кілька місяців.
Сім'я Данильчуків, м. Вараш
29-річний Назарій із Вараша вже 7 років у шлюбі. З дружиною Вікторією познайомився в Києві. І вже 5 місяців подружжя звикає до нової ролі, бо у їх оселі з'явився синочок Тимофій.
Назарій каже, що попри якісь дрібні складнощі дуже щасливий, та й дружину пізнає по-новому: дивується її повноті любові, сили і терпіння.
– Я завжди до діток відносився добре, мені було цікаво проводити свій час з ними, особливо з тими, які були слухняними. Спільну мову з ними знаходив відразу, достатньо було лиш щиро усміхнутися – і контакт встановлено.
Тож коли ми з дружиною дізналися, що в нас буде дитина, то таких емоцій в житті я ще ніколи не відчував!
Сльози радості, а в думках: «Невже? Невже ми станемо мамою і татом?».
Я вже уявляв, як триматиму ці крихітні долоньки і цілуватиму пухкенькі ніжки. Бо ми довго очікували на батьківство, та лише зараз Бог зробив нам такий подарунок.
Назарій розповідає, що до появи синочка готувався. Так, ще під час періоду вагітності чоловік твердо вирішив бути присутнім при пологах, щоб бути поруч із перших секунд життя сина. Назарій переглядав різні відео, спостерігав за іншими дітками.
– Хочу стати найкращим батьком для своєї дитини, – ділиться чоловік, – тому хочу виховати її за християнськими цінностями. Насправді, у мене було дуже багато живих прикладів того, як молоді батьки виховують своїх дітей. Багато з них – це ті близькі люди, які входять в коло мого щоденного спілкування. Тож переймати досвід було в кого.
Молодий тато
Назарій каже, що їм з дружиною страшенно пощастило. Бо, наслухавшись усіляких мамсько-татусівських історій, все чекали, що ось зараз буде, як у знайомих: підйом о 5 ранку чи зовсім безсонні ночі, що синочок буде постійно плакати і капризувати.
Та все було інакше: маленький Тимофій спав до 8, а іноді й до 10 години ранку. Коліки були коротші і менш травматичні, ніж всі, про які подружжю розповідали і готували заздалегідь інші батьки.
– Мабуть, найбільшою несподіванкою у моїй теоретичній підготовці до батьківства було те, що потрібно підгузки міняти кожні 3-4 години чи за необхідністю. Цього я не очікував. Врешті, це геть не проблема, бо у нас виходить по-справжньому партнерське батьківство. Підгузник, наприклад, змінює той, хто може в цей момент його замінити. Як правило, нічні підгузники – це моя прерогатива (посміхається – авт.).
Традиційне вечірне купання ми проводимо разом. А зміни – у звичайному режимі... Ну, наприклад, тепер ми дивимося фільм не за один вечір, а можемо за два. І коли я тепер повертаюся з роботи додому, то знаю, що на мене чекає не лише моя кохана, а й мій карапуз, який тільки від мого голосу починає реготати! Я ж тоді не можу від нього відірватися, щоб не поцілувати кожен сантиметр пухкого щастя!
Звісно, наш режим змінився, але не можу сказати, що драматично. Та всі зміни, великі чи маленькі, тьмяніють перед тим, який «новий вимір» відкривається з появою малюка.
Данильчуки на прогулянці
Побут теж трохи змінився, а я почав частіше допомагати дружині в готуванні їжі та прибиранні квартири. Тепер я знаю, де знаходиться побутова хімія і продукти харчування (посміхається – авт.).
Меблі у нас ще нові: ліжечко для малюка і музична гойдалка, пеленальний столик і окрема шафа для одягу Тимофія, а це тільки початок... Харчування наше стало більш збалансоване і правильне. Зараз ми помаленьку готуємось до введення прикорму, тому запасаємось корисними продуктами на зиму.
А, ще я вперше в житті дізнався, що є стільки видів підгузків і як їх обирати за розміром і вагою. Що на деякі є алергія. Не знав, що дитину можна переодягнути тричі за кілька хвилин. Ну, і що сон може бути таким коротким, а малюк після нього такий бадьорий!
Тепер знаю, що є різні види пелюшок: ситцеві, байкові і муслінові. Довелося засвоїти поняття «бодік», «пісочник», «чоловічок», «пінетки».
Ще знаю багато про необхідний батькам транспорт: коляску. Можу тепер читати лекції про види колясок, бо ж сам обирав коляску для сина.
Ну, і маю тепер власний «лайфхак» для заспокоєння немовлят. Думаю, у багатьох він спрацює. Власне, це не авторський лайфхак, але все ж. Одного разу, коли я гуляв з малюком, він дуже сильно плакав, я нічим не міг його заспокоїти. Тож згадав, що діток заспокоює шум. Нашому Тимофійчику дуже сподобався шум океану! Відтоді щоразу, коли виходили на прогулянку, вмикали шум океану – і за лічені хвилини наш Тимофій засинав.
Назар каже, що попри те, що дружина тепер постійно з малюком, її уваги до нього не стало менше. Сам же він став більш терплячим і уважним, готовим у будь-яку годину ночі підскочити і бігти до колисочки на найменший плач сина.
Тато і син
– Для мене бути татом – це бути в молоці, слюнях і не тільки... Але незважаючи на це, ти безмежно щасливий! Думаю, що головне – це ставити інтереси дитини вище своїх. Знаю, що нині є приклади, коли батьки йдуть в декрет, а матусі продовжують працювати. Але до такого кроку я не готовий. Бо стільки сил, терпіння і натхнення, як в моєї дружини, в мене немає.
З появою дитини я зрозумів, яку колосальну роботу робить жінка в декреті! І як часто ми недооцінюємо їх працю.
А тим, хто, як і я в свій час, зараз готується до майбутнього татівства, скажу: не бійтеся бути присутніми на пологах, ви в цей час дуже потрібні своїм дружинам! І відчуття від першої зустрічі з малюком, його перший крик ви запам‘ятаєте на все життя.
Не бійтеся, що ви чогось не знаєте чи не вмієте, все прийде з досвідом. Я вже тут як досвідчений татусь говорю (посміхається – авт.)! Не бійтеся взяти вашу крихітку на руки, ви її не зламаєте (бо в мене теж були такі думки, направду).
Проговорюйте з дружиною, яким буде ваше життя після народження, як ви будете розподіляти обов‘язки, щоб потім ви змогли все організувати. А головне – любіть свою дружину і будьте міцною опорою для неї!
Вікторія Черпак.
Фото з особистого архіву Назарія.
