У 1944 році на Великдень загони НКВС у Полицях та Іванчах проводили каральну операцію проти повстанців УПА. Тіла убитих шукали селяни і хоронили в одному місці. Радянська влада замовчувала ці захоронення, а могили, що виявили на території базальтового кар’єру, наказала заасфальтувати. Завдяки ініціативі місцевих активістів та фінансовій підтримці районної влади захоронення ексгумували. Тепер тіла убитих повстанців будуть ідентифікувати.
14 повстанців лягло...
За три метри від адміністративного приміщення Рафалівського кар’єру археологи розкопали братську могилу похованих у часи Другої світової війни воїнів УПА. Знайшли 14 останків в трунах або ящиках. Два ящика містять два та три скелети в одному.
Ховали їх, скоріш за все, у 5 етапів, адже рештки лежать не на одній глибині. Голови усі побиті, а один череп виявився із кулею в голові. Знайшли також православний хрестик, дві мідні обручки, гребінець та ґудзики від натільної білизни німецького зразка, а ще – залишки набору для чистки німецького карабіна К98.
Так про результати розповів керівник експедиції, заступник директора ппошукового підприємства «Доля» Володимир Харчук.
Розкопки проводить комунальне підприємство Львівської обласної ради «Доля». Перший етап розкопок проводили за рахунок коштів Володимирецької районної ради. Фінансування подальших робіт, очевидно, візьме на себе Інститут національної пам'яті.
– Починаючи з 2016 року на замовлення і коштом Українського інституту національної пам’яті, ексгумовано останки 22 вояків УПА. Вже найближчим часом ми ексгумуємо кістки й цих чотирнадцяти героїв. Пошук та перепоховання полеглих захисників України та надалі залишатиметься пріоритетом державної політики у сфері національної пам’яті, – зазначає начальник Відділу обліку та збереження місць пам’яті Українського інституту національної пам’яті Павло Подобєд.
Це поховання було відоме місцевим завжди, воно стало нагадуванням про події тих часів. Але говорити про нього в радянський період було не прийнято. Мешканці села Іванчі розповідають, що у 80-х роках при спорудженні адмінбудівлі Рафалівського кар’єру будівельники натрапили на могилу, про що повідомили у Рівне. Там наказали все закопати, закатати асфальтом і не згадувати. Будівництво продовжувати. Так і лишились вони лежати, мало не усіма забуті.
Більше 15 років пошуків
Проте окремі активісти та патріоти збирали та берегли інформацію про захоронення.
Депутат районної ради Олександр Бобрик ще 15 років тому випитував у місцевих жителів, переконуючи їх, що часи змінились, і говорити не тільки можна, а й потрібно. За сприяння Сергія Робітницького, автора книжки «Серед неправди на землі», та завдяки свідченням місцевих жителів вдалося скласти і доповнити список повстанців, які ймовірно могли бути захоронені в цьому місці. Однак після смерті Сергія Робітницького, цей список пропав. Його довелося знову відновлювати, по крупинкам, як і встановлювати місце захоронення.
Він і став ініціатором організованих пошукових робіт, переконавши депутатів районної ради в необхідності гідного перепоховання. Депутати погодились та забезпечили фінансування. Керівництво кар'єру не чинило перепон, а навпаки всіляко допомогало пошукам. Адже довелося знімати 15-сантиметровий шар бетону, покритого асфальтом. Фактично через могилу йшла дорога.
Але коли археологи знайшли рештки, зрозуміли усі: робота була не марною.
Як все було
Тут, за словами старожилів, у 1944 році поховані воїни УПА з місцевих, які загинули у бою з підрозділами НКВС.
Радянські солдати напали весною, у перший день святкування Великодня. До такого підступу повстанці готові не були. В боївках були переважно місцеві жителі, які тайкома навідалися до рідних домівок на Паску. Не готові до організованого опору, повстанці розбігалися по довколишніх лісах, де їх і відстрілювали радянські карателі.
– На насильницький характер смерті покійних вказує низка фактів: черепи мають ознаки нанесення ударів холодною зброєю, сліди трощі, ймовірно, завданої прикладом гвинтівки. Один із віднайдених останків мав кульовий отвір у нижній кінцівці, в черепній коробці іншого знайдено кулю від пістолета калібру 9 мм, — йдеться на сайті Рівненської ОДА.
Усі загиблі – молоді хлопці. В одній із трун було поховано трьох повстанців, в іншій – ще двох, решту – в окремих трунах.
Пізніше селяни, знаходячи їхні тіла, привозили їх і ховали за християнським звичаєм. Біля могил поставили хрести, а також один великий, сліди від якого археологи виявили. Утім, ці хрести у той же день поламали та спалили.
Інші розповідають, що убитих повстанців повантажили на підводи, підвезли до викопаного рову, скинули і закопали. Виявлене поховання не підтверджує цієї версії, адже у ньому рештки лежать у правильному ряду з традиційною для християнства орієнтацією на схід.
Проте не виключено, що поряд із розкопаною братською могилою знаходиться ще одна, описана у цій версії. Її також спробують віднайти.
Допоможіть ідентифікувати убитих!
Усі знайдені рештки ексгумують та складуть в окремі пакети, щоб залишити можливість ідентифікації навіть після перезахоронення. Місцева влада уже організовує спеціальний оргкомітет, на якому вирішуватимуть де і як влаштовувати перепоховання. Одностайні усі в одному – ця сторінка нашої історії не має бути забутою.
За свідченнями жителів сіл Іванчі та Полиці, а також за матеріалами дослідника Олександра Денищука похованими можуть бути: Григорій Матвійович Бондарчук, Василь Карпович Стельмах, Петро Каленикович Мельник, Федір Лукашевич Бондарчук, Феодосій Прокопович Вакуліч, Василь Мусійович Зектер, Платон Степанович Стадник, Олександр Матвійович Бачинський, Михайло Матвійович Бачинський, Іван Федорович Стельмах, Степан Іванович Килюшик, Андрій Дригуля, Петро Власович Дригуля, Василь Михайлович Кулай, Петро Зектер, Андрій Каленикович Дідок.
«Просимо відгукнутись усіх, хто знає чи чув про ті події», – пишуть на сайті Володимирецької РДА.
Лише там, де пам'ятають про загиблих, є ті, хто захищає живих
Заступник Рівненської обласної організації спілки офіцерів України Віктор Грицюта, дядько якого був співробітником служби безпеки «УПА-Північ», розповідає:
– Колись сюди енкаведисти звозили розстріляних повстанців орієнтовно із 1942 року. Пізніше загиблих повстанців потайки сюди звозили й місцеві жителі, бо їх небезпечно було ховати на кладовищах. Адже за вказівками радянської влади їхні могили розривали, а останки викидали.
Взагалі це місце було таємним, бо радянська влада забороняла про нього говорити. Згодом тут спеціально проклали дорогу, проте люди знали про це поховання, тому за часів незалежності тут встановили хрест і проводили панахиди.
Зараз вже знайдені останки більше десятьох воїнів УПА. Мій дядько Йосип Крот, який був співробітником служби безпеки «УПА-Північ», розповідав, що в кар’єрі поховано більше 70 повстанців. Через це пошукові роботи тривають. Усіх захисників України буде вшановано та з почестями поховано на новому меморіалі. Бо лише там, де пам'ятають про загиблих, є ті, хто захищає живих.
