З липня цьогоріч загальний показник прожиткового мінімуму складає 1936 грн, що у перерахунку на день є сумою у майже 65 грн. Ми навмисне округлили суму, аби рахувати було простіше. І спробували прожити на цю суму навіть не місяць, а лише тиждень (довше просто небезпечно). Що з того вийшло – читайте нижче.
Наша героїня Катерина, яка радо погодилася спробувати поекспериментувати зі своїм звичним побутом, родом із Вараша, але нині мешкає та працює в Києві. Ми зі своєю пропозицією застали її якраз тоді, коли запаси маминих смаколиків від нещодавніх відвідин рідного дому вже скінчились. Тож їй і самій було цікаво перевірити, чи можна на 65 гривень у день купити хліб-сіль-розваги.
Рахувати треба вже на старті
Скажемо відразу, що результати у нас далекі від ідеалу, бо є багато «але». Так, дівчина спробувала прожити на мінімалку лише 7 днів. Розпочала не з повного нуля, бо все ж мала якісь запаси харчів вдома. А ще використовувала різноманітні лайфхаки дешевизни, якими давно користуються люди в містах, як от картки на проїзд та дисконтні у супермаркетах.
Та все ж спроба економії на грані з виживанням Каті давалася непросто: вона перебувала в постійній напрузі від підрахунків в голові та укладання схем здешевлення.
Аби було простіше, дівчина взяла відразу всю суму, у яку мала вкластися упродовж 7 днів. А це, нагадаємо, аж 455 грн (звісно, з похибкою у бік округлення). Ось що розповідає Катя.
– Уже майже рік я слідкую за своїми доходами та витратами. Раніше записувала все у блокнот, але розумні люди створили купу корисних програм для смартфонів, аби по максимуму допомогти мені слідкувати за своїм бюджетом.
Тому такий експеремент – прожити на мінімум – для мене виглядав цікаво, тож я таки погодилася упродовж тижня витрачати максимум по 65 грн в день. А вже після 7 днів підвела підсумки: що купувала, у чому собі відмовляла, а на чому змогла заощадити.
Я розділила свої витрати на такі: транспорт, харчування, ліки, одяг/аксесуари, відпочинок. Опираючись на мінімальний прожитковий бюджет (65 грн*7 днів), який складає 455 грн, робила свої висновки – реально чи неможливо.
Проїзд
Кожного дня я змінюю два види транспорту, аби доїхати до роботи і назад. Проїзд коштує 8 грн. У моєму випадку виходило 16 гривень (бо роблю пересадку) в одну сторону; ще 16 грн витрачаю, коли повертаюсь увечері додому. Отже, якщо упродовж дня більше нікуди не їду, то лише в день на дорогу витрачаю 32 грн. Але не провалити ж мені експеримент через проїзд!
Так от, є одна хороша пропозиція – це Smartcard. Коли поповнити картку на суму 50-ти поїздок, вартість кожної виходить не 8 грн, а 6 грн 50 коп. Отже, я починаю витрачати не 32 грн в день, а 26 грн та економлю 6 грн.
За тиждень виходить ось така картина: 5 робочих днів – це 130 грн (якщо я використовую картку), або 160 грн (якщо кожного разу оплачую проїзд). Ось і перша економія 160 грн – 130 грн = 30 грн.
Харчування
Колись побачила передачу, де експерт сказав: «Ніколи не відмовляйтесь від дисконтних карток (зазвичай вони коштують до 1 грн), які вам пропонують у магазинах, бо саме вони і зможуть зберегти ваш гаманець від надмірних витрат».
Я маю картки майже від усіх супермаркетів, де найчастіше щось купую, і зазвичай після кожного походу до магазину отримую бали/бонуси, які в подальшому стають знижкою. Звичайно, ці знижки невеликі, але все ж приємно, коли на рівному місці можна зекономити. Так, наприклад, коли пішла в магазин і вирішила купити 800-грамому упаковку булгуру (каша – ред.), лише з карткою можна було купити її за 16 грн, а не за 18, як на ціннику.
Добре оглянувши полиці потрібних мені продуктів в магазині, побачила акцію на макарони, тож купила їх не за 15 грн за 400 грам, а 13 грн. Та ж історія з гречкою: акційна коштувала мені 26 гривень проти звичайної ціни за 28 грн.
Моркву, цибулю та печериці я купую зазвичай у порційних кількостях, аби продукти не псувалися. Так, за 3-4 цибулини я заплатила 6 грн, за 3-4 морквини – 3 грн, за 200 грам печериць – 6 грн. Яйця теж купила акційні: 10 штук за 18 грн замість 21.
Для салату купила 1 качан пекінської капусти за 8 грн, 400 грам помідорів за 15 грн та 2 пачки сиру моцарела за акцією 1+1=1 – вийшло по 30 грн.
Чай я купую лише розсипний, бо це, по-перше, смачніше, а по-друге, дешевше. Одна пачка чаю 43 грн, але її вистачить на місяць, а то і більше.
На сніданки я купила булочки «Малютки» (6 шт за 9 грн) і арахісову пасту за 65 грн. Також до свого сніданку я додаю ще вівсянку з молоком та сухофруктами. За молоко віддаю 23 грн, за вівсянку – 28 грн, за сухофрукти ще 26 грн.
Час зробити розрахунки: на булгур, макарони, гречку, овочі, яйця та сир я витратила (16+13+26+6+3+6 +18+8+15+30) 141 грн. Проте, використовуючи бонусні бали, купуючи акційні товари та обираючи спеціальні пропозиції, я змогла зберегти 22 грн.
Для сніданку упродовж тижня мені 1 упаковки молока не вистачає, а от вівсянки я з'їдаю лише 1/3 пачки, тому виходить, що на сніданки я витратила за 7 днів (9+65+23+9) 106 грн. Ну і 90 грам заварного чаю мені витачить на місяць. А за тиждень я витрачаю чаю приблизно на 11 грн – замість 25-30, коли купувала б у пакетиках.
Тож на мій тижневий продуктовий кошик я витратила: 141 грн на крупи та овочі, 106 грн на приготування сніданків та 11 грн на чай. Разом – 258 грн на 7 днів, а це 37 грн/день.
Довелося взагалі відмовитися від м'яса, бо ціна на нього зависока, і я точно тоді б вишла за межі свого бюджету.
Також я мушу ходити на роботу з лотками і щодня думати про обід на роботі, бо ціна одного комплексного харчування коштує 60 грн, а це (на хвилинку) майже весь мій бюджет на день! Щоб відвідати кафе, потрібно мінімум 100 грн, тож це точно не історія про мене цього тижня.
Ліки
Мій експеримент припав на листопад, період перших застуд. Як часто буває, коли ти щодня працюєш з різними людьми, вірус мене таки здолав. І мої витрати враз зросли, бо ж я пішла до аптеки.
Аби зберегти гаманець не в рахунок власного здоров'я, я, опираючись на власний досвід та рекомендації з різних статей, не одразу кинулась купувати розрекламовані, дорогі та не завжди дієві ліки. Перш ніж іти в аптеку, шукаю в інтернеті укранські аналоги противірусних ліків. Адже медикаменти, виготовлені в Україні, за складом не відрізняються від імпортних, а от ціни мають у 2-3 рази нижчі.
Так, від кашлю я не купувала льодяники по 27 грн (це ціна ще зі знижкою), а знайшла звичайні цукерки з додаванням ментолу та трав: заплатила за 150 грам (приблизно 50 шт) 9 гривень (економія 18 грн). Від кашлю я ще обрала природний фіточай з грудним збором за 27 грн замість сиропу за 40-50 грн (економія 20 грн); противірусні ліки українського виробника мені обійшлися у 30 грн.
Усього за тиждень на ліки я витратила (9+27+30) 66 грн, при цьому змогла зекономити 38 грн. Утім, це були ліки, які вже закінчилися в моїй аптечці, та й хвороба не сильно мене зачепила, тож я витрачалася по мінімуму: не купувала антибіотики та жарознижуючі. Якби хвороба затянулася, то у мене просто не було б коштів лікуватися, бо бюджет просто вичерпався.
Одяг/аксесуари
Мій гардероб був повністю готовим до осені та зміни погоди, тому я не потребувала великих покупок, як от куртка чи пальто. Та все ж головний убір мені був потрібний.
Я хотіла придбати пов'язку на той період, коли без шапки вже холодно, а в шапці ще жарко. Ціна пов'язки в магазині в середньому становить 100-150 грн, але з такою ціною мені довелося б скорочувати витрати на інші аспекти мого життя.
Подивилася відео в інтернеті, пригадала свої уміння в'язати – і вирішила сама створити свою ідеальну пов'язку. Придбавши один пучок ниток за 38 грн і гачок за 20 грн, витратила 1 годину часу і зв’язала собі пов'язку. Так потратила 58 грн і годину перед сном – але зекономила 92 грн.
На теплу пору я хотіла придбати такі милі і гарні обручі, які зараз в моді, але ціна одного в магазинах була 80 грн. Я вирішила, що для обруча це забагато, та й це більше, ніж мій бюджет на 1 день. Тому замовила подібний з Китаю за 1 долар (25 грн), але чекала приблизно 2 тижні, поки мій обруч прибув до України.
Таким чином я змогла зекономити 55 грн, але мусила майже місяць чекати. Звичайно, якби бюджет був більшим, я б не вагаючись купила собі обруч в магазині і не чекала б. Але з мінімальним бюджетом мусила думати про економію.
Відпочинок
Це саме та сфера життя, в якій потрібно собі багато в чому відмовляти з такими доходами. Бо ж похід у кіно обходиться десь у 100 грн, похід в кафе – близько 120 грн. Наіть просто посмакувати каву лате – це до 25 грн.
Тож, маючи мінімальний бюджет, я почала обирати товари тільки першої небхідності, віддала перевагу безкоштовному відпочинку і перегляду кіно вдома, аби зберегти гроші.
Висновки: жити на «мінімалку» – небезпечно
Загалом за тиждень я витратила на проїзд – 130 грн, на харчування – 258 грн, на ліки – 66 грн, на одяг/аксесуари – 117 грн. Разом – 571 гривня!
Ці мінімальні витрати з усіма економіями все одно перевищили мій тижневий бюджет на 116 грн. І це при тому, що я мала миючі та засоби особистої гігієни, і не витрачала жодної гривні на оплату комунальних послуг та мобільний звязок.
Я думала, що прожила тиждень максимально економно, але навіть з такими витратами укластися в прожитковий мінімум не змогла. Відмовляла собі багато в чому і точно не могла нічого відкласти на майбутній відпочинок, як роблю зазвичай.
Цей тиждень можна назвати не життям на мінімум, а виживанням. Бо якби довелося довше хворіти та ще при цьому сплачувати за комуналку і похід до лікарні… Мабуть, занадто в нас в Україні життя дороге, як на той мінімальний прожитковий рівень, що пропонують можновладці своїм громадянам.
Наша героїня не змогла прожити на суму прожиткового мінімуму. Вже після експерименту Катя подумала, що у крайньому разі змогла б відмовитися від пов'язки та обруча, проте навіть так не вклалася б у запропоновану для витрат суму.
А як ви примудряєтесь жити на мінімалку?
Довідково.
Прожитковий мінімум — це вартісна оцінка споживчого кошика, що містить мінімальні набори продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг, необхідних для збереження здоров'я людини і забезпечення їі життєдіяльності. Чільні положення, що визначають порядок формування споживчого кошика і використання прожиткового мінімуму, встановлені Законом України «Про прожитковий мінімум» № 966-XIV від 15.07.1999.
