Цими днями Володимирець відзначив річницю вигнання нацистських окупантів. Заради цікавості та більшої поінформованості щодо цієї історичної події заглянула у відкриті інтернет-архіви. А історія, виявляється, цікава.
Щороку 12 січня громада Володимирця відзначає знакову подію – вигнання нацистських окупантів
Відомо, що бойове завдання звільнення наших територій було покладено на 397-у стрілецьку дивізію 1 Українського фронту.
На сайті «Память народа 1941-1945», де розміщено архіви військових частин, можна знайти інформацію про військову частину і опис подій січня 1944 року на території нинішніх Сарненського, Дубровицького та Володимирецького районів. Зокрема, стислий звіт бойових дій по визволенню Володимирця. Тоді наш нинішній райцентр на військових картах зазначався, як Влоджимезец.
То що ж розказали російські архіви про ті бойові часи та тих воїнів?
З 24 грудня 1941 року 397-та стрілецька дивізія формувалася на території Аткарского району Приволзького військового округу (Росія). 18 лютого 1942 дивізія отримала наказ про перекидання на фронт. У березні 1942 року увійшла до складу 3-ї ударної армії Калінінського фронту.
З квітня 1943 року в складі 63-ї армії Брянського фронту брала участь в Курській битві, Орловській і Брянській наступальних операціях. Напочатку жовтня її частини переправилися через річку Сож і вступили на територію Білорусії.
Брала участь в Гомельсько-Речицькій наступальній операції. З грудня 1943 року в складі 77-го стрілецького корпусу 13-ї армії 1-го Українського фронту брала участь в Житомирсько-Бердичівської наступальній операції, у визволенні міст Коростень, Домбровиця і Сарни.
Бойовий шлях 446 стрілецького полку, 397 стрілецької дивізії. Описує період з 25.12.1941 по 12.01.1944 роки.
Бойовий шлях від створення
Звіти про бойові дії. № документа: 20/ОП, Дата створення документа: 12.01.1944 рік. Архів: ЦАМО, Фонд: 1723, Опис: 0000001, Дєло: 0002, Лист початку документа в справі: 29. Автори документа: 397 сд, полковник Маслов, підполковник Єрьомін.
Бойовий шлях. згадка про бій за Сарни, в якому було визволено і Володимирець
В документах також вказано втрати ворога і особисті втрати дивізії.
Бойовий шлях. Втрати в бою за Сарни (Володимирець і окружні села теж у числі визволених населених пунктів)
14 січня 1944 року 397-й стрілецькій дивізії Наказом ВГК, за участь в звільненні міста Сарни, присвоєно почесне найменування «Сарненська».
З 27 січня 1944 дивізія брала участь в Рівненсько-Луцькій наступальній операції, потім перебуваючи в обороні, прикривала правий фланг 1-го Українського фронту.
Виписка з журналу бойових дій 397 стрілецької дивізії. Описує період з 01.01.1944 по 31.01.1944 років. Журнали бойових дій. Дата створення документа: 21.01.1944 р Архів: ЦАМО, Фонд: 970, Опис: 1, Справа: 146, Лист початку документа в справі: 14. Автори документа: 397 сд, полковник Маслов, підполковник Єрьомін.
Журнал бойових дій
9.01.1944. 20.10 год.: «Зв'язок з частинами не працює – нема анодного живлення. З огляду на відсутність ПММ (палива – авт.) майже весь автотранспорт дивізії став. В частинах нема хліба і солі»
11.01.1944. Бойове розпорядження №315. Продовжити наступ і до кінця дня вийти на рубіж Домбровиця, м.Бережниця. Великі Цепцевичі.
Виконуючи бойове завдання, дивізія до кінця дня зайняла рубіж: Орвяниця – Соломіївка – Осова – Великі Цепцевичі. «З 9.01.1944 року у взаємодії з 143 СКСД веде бій по захопленню Сарн».
В звітах згадуються села Каноничі, Великі Цепцевичі, місто Влоджимезец (нині – Володимирець), місто Рафалувка (Рафалівка)
12.01.1944 рік. «Дивізія займає попередній рубіж, веде розвідку ворога в північному і західному напрямку, приводить до ладу особистий склад, матеріальну частину, підтягує майно і тили. Посилена рота лижного батальйону спільно з партизанським загоном Сабурова о 20:00 12.01.1944 виступила по маршруту: Домбровиця-Сохи-Нивецьк–Корчемка-Каноничі з завданням оволодіти Влоджимезец (Володимирець).
13.01.1944 року. «Виконуючи завдання командира корпусу по заволодінню пунктом Сарни з правого флангу 3.00 год. – завдання виконав.
13.01.1944. 11.00. «ПО дивізії спільно з партизанами оволодів Влоджимижец (Володимирець – авт.) закріпився і веде розвідку у м. Рафалувка (Рафалівка – авт.) Дивізія закріплюється на досягнутому рубежі, веде оборонні роботи, приводить особистий склад в порядок, підтягує тили і веде розвідку».
2 травня 1945 року, 397-а стрілецька Сарненська Червонопрапорна ордена Кутузова II ступеня, закінчила бойові дії на берегах р. Ельби. Командир – гвардії генерал-майор Микола Федорович Андоні (з 1 січня 1943 по 31 травня 1945 року).
В архівах зазначалося, що особистий склад частини – 220 осіб. В основному чоловіки 1922-1926 років народження.
Більша частина військових загинули у жовтні-листопаді 1944 року.
Серед прізвищ солдат особового складу є поліське прізвище – Ілля Володимирович Блищик, стрілець 447-го СП 1921 – 29.10.1944 р.н.
До слова, Інститут національної пам’яті пропонує використовувати термін «вигнання нацистських окупантів із України» замість сполучення «визволення України від фашистських загарбників». «Термін «визволення» передбачає волю, свободу, а у 1944 році Україна не стала вільною. Із вигнанням нацистських окупантів Україна не отримала волі, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків та цілого кримськотатарського народу», – пояснює екс Голова Українського інституту національної пам’яті к.і.н. Володимир В’ятрович.
---
Не маю на меті пропагувати чи популяризувати політику тих років. Але за кадром основних боїв стоять ще долі цивільного населення – забезпечення продуктами харчування, забезпечення житлом і призови в ряди збройних сил бійців-поліщуків.
Історію та її уроки варто вчити в деталях.
