«Перебрав, певно, трохи», «я ж не медик», «мені ніколи», «собі дорожче», «не знаю, що в цій ситуації робити, страшно» – ось найтиповіші думки, які з'являються в голові, коли ви проходите повз людину, якій, ймовірно, стало погано на вулиці. Попри змішані відчуття саме ваша присутність може врятувати людині життя. Про те, як діяти у такому випадку, ми запитали у лікаря-терапевта КНП «Володимирецька ЦРЛ» Інни Ковальчук.
Інна Ковальчук, лікар-терапевт
Зорієнтуйтесь на місці події
– Перше, що потрібно вам зробити – оглянути місце, де ви знайшли людину, якій стало погано, – розповідає лікар. – Якщо це відбулося поблизу чи біля проїжджої частини дороги, позначте місце знаком аварійної зупинки (якщо ви водій), чи попросіть перехожих перенаправити авто, зателефонуйте до швидкої. Тут чітко назвіть адресу, місце, якщо не знаєте, де ви, зорієнтуйтесь за якимись визначними будівлями. Уважно подивіться, чи немає поряд розбитого скла чи ще чогось, щоби випадково не поранитися.
Зовіть на допомогу
Бачите непритомну людину – зовіть на допомогу. Може, саме в цей час десь поряд є хтось, хто точно вміє надавати долікарську допомогу.
Перевірте загальний стан людини
Алгоритм оцінки стану хворого наступний. Первинне обстеження хворого та ідентифікація стану, що несе безпосередню загрозу для його життя, повинно тривати не більше 10 секунд і включати визначення загального стану, оцінку свідомості. При попередній оцінці стану потерпілого (хворого) необхідно встановити ступінь загрози для його життя. У разі дії різних пошкоджуючих факторів необхідно припинити їх вплив (відновити прохідність дихальних шляхів тощо) або викликати рятувальну службу.
Покличте людину, якій стало зле. Якщо хворий не реагує на запитання – потрібно покликати на допомогу.
Мінімальна долікарська допомога
Одночасно необхідно визначити наявність дихання: за допомогою зору – оцінити рухи грудної клітки, слуху – спробувати відчути дихальні шуми біля рота пацієнта, дотику – рух повітря по щоці. У перші хвилини хворий може дихати поверхнево або рідко зітхати, що не може оцінюватися як правильне дихання. Якщо постраждалий не відповідає, потрусіть за плече, перевірте, чи людина дихає. Якщо ж людина без свідомості чи ви бачите, що реагує якось, але не може самостійно рухатися, поверніть її на бік та спостерігайте аж до приїзду медиків.
Перевіряйте пульс і дихання кожні 1-2 хвилини. Якщо потерпілий не зреагував на звуки, перевірте реакцію зіниць на світло. Можна використати ліхтарик мобільного. Звуження означатиме, що мозок працює. Потім хворого потрібно перемістити у комфортне місце: з прямих сонячних променів — у тінь, на лавку. Попросіть перехожих вам допомогти. Але це – лише у випадку, коли ви бачите, що людина знепритомніла та не має якихось травм! Далі звільніть людину від тісного одягу, розстебніть ґудзики, послабте пасок, вмийте прохолодною водою і дайте попити.
Різні дії – у різних випадках
На вулиці ми можемо бачити випадки епілептичного приступу чи судоми, у людини йде піна з рота, закочуються очі. Перехожий, що бачить таку ситуацію, може просто притримати людину, щоб вона не нанесла сама собі травми. Якщо людина спіткнулася, вдарилася і втратила свідомість — треба повернути голову набік, щоб людина не задихнулася. Не потрібно проводити будь-які інші дії, рухати людину, тому що можуть бути різні ускладнення. При наявності у потерпілого кровотечі постарайтеся зупинити кров. Якщо потрібно пересвідчитися, що людина у свідомості, запитайте в неї щось. Наприклад, де болить, які травми, чи має хронічні захворювання.
Якщо потерпілий не відповідає, перевірте його реакцію на біль: вщипніть чи легенько поплескайте по щоці.
Якщо не прослухається серцебиття, починайте робити непрямий масаж серця. Покладіть руки одна на одну. Пальцями руки, яка зверху, охоплюємо свою другу руку. Ставимо долоні у частині нижньої половини грудини (2см вище від мечоподібного відростка). Робимо натискання з частотою 100-120 у хвилину (це приблизно по два натискання у секунду), поки у людини не з’являться ознаки життя або не приїде швидка допомога.
Звісно, треба перевіряти не тільки, чи є серцебиття, але і чи дихає людина. У разі відсутності дихання, крім непрямого масажу серця, треба робити штучну вентиляцію легень (рот в рот, рот в ніс), поєднувати натискання зі штучним диханням: необхідно проводити натискання на грудну клітку та рятувальні вдихи у співвідношенні 30:2.
Які симптоми свідчать про інсульт
Перевірте, чи не з’явилися в потерпілого такі симптоми: асиметрія зіниць (один ширший іншого), опущення куточка рота з одного боку, ослаблення м’язів з одного боку тіла, порушення мови. Це може бути показником інсульту. У такому разі до приїзду швидкої треба покласти хворого рівно на спину, а під голову і плечі підкласти щось. Голова повинна бути піднята над рівнем тіла приблизно на 30 градусів. Також потрібно розстебнути ремені, комір і зняти вузькі речі. Про усі свої спостереження розкажіть бригаді швидкої, як тільки вона прибуде на місце події.
Будьте уважні до рідних і близьких, розкажіть їм, що хворим на діабет 1 типу, епілепсію, коли є ризик інсульту чи інфаркту, проблеми з пам’яттю, треба мати записку, контакти близьких. Якщо на ваших очах людині стало погано або ви бачите когось, хто лежить на землі та потребує допомоги — не проходьте мимо, викличте «швидку». Адже в такому випадку тільки від вас залежить життя та здоров’я цієї людини.
За законом
У Законі «Про екстрену медичну допомогу» сказано, що в разі виявлення людини «у невідкладному стані» кожен громадянин України зобов’язаний: – негайно викликати «швидку» чи повідомити про потерпілого того, хто може надати йому домедичну допомогу; – за можливістю надати потерпілому необхідну допомогу самостійно.
Хто може надати допомогу?
Згідно з українським законодавством, в Україні особами, які зобов’язані надавати домедичну допомогу, є:
- рятувальники аварійно-рятувальних служб;
- працівники державної пожежної охорони;
- поліцейські;
- фармацевтичні працівники;
- провідники пасажирських вагонів, бортпровідники;
- інші особи, які не мають медичної освіти, але за своїми службовими обов’язками повинні володіти практичними навичками надання домедичної допомоги.
Відповідальність
Якщо хтось із цих осіб не надасть постраждалому допомогу (без поважної причини) або відмовить в її наданні, його чекає дисциплінарна, адміністративна і навіть кримінальна відповідальність (в залежності від наслідків його дій).
