Хоч і з запізненням, але порилися у старих редакційних архівах і знайшли цікавий матеріал про дослідників Голокосту. Урочища Сосонки під Рівним, Смолярня під Володимирцем, Бахова Гора під Рафалівкою – це все місця масових розстрілів євреїв у часи Другої Світової війни. Прочитайте цей матеріал, написаний у 2017 році, і задумайтеся: про расизм, фашизм – і пам’ять, яка має бути початковим уроком у всіх історіях.
Ми починаємо цикл публікацій з досліджень про голокост євреїв на Володимиреччині.
Історія 1. Юний дослідник з Рафалівки
«…У моєму житті було чимало подій. Та найбільш тривожними були часи відвідання, прибирання старих кладовищ, куди нас, учнів, водили. Люди різних національностей: поляки, німці, австрійці, чехи, мазури, пруси, євреї. Вони жили на моїй землі, по якій сьогодні ходжу я. То що сталося, чому після них залишилися самотні могили?»
Таким питанням юний дослідник з Рафалівки Богдан Совгуть задався, почавши наукову роботу «Трагедія єврейської громади містечка Рафалівка в роки Другої світової війни».
Опитування старожилів, збір карт і документів, архівних даних. Фотокартки минулих років. Все це лягло в основу виявлення білих плям в подіях та знищення євреїв Рафалівського району.
Історія цього народу налічує 5778-й рік. За цей час за будь-яких умов іудеї зберегли свою релігію і традиції, не допустили асиміляції з іншими народами. Їх дві мови – іврит та ідиш – схожі з німецьким говором. У них складний календар, декілька Нових років.
Фашисти ж прагнули бути єдиним вибраним народом і вищою расою, тому в числі перших розпочали страту іудеїв.
Під час війни на території Володимиреччини зафіксовано вісім місць масових убивств і розстрілів. По єврейській лінії голокостами визнано урочище Смолярню у Володимирці під Жовкинями та Бахову гору під Рафалівкою, місця, де сталися найбільш тяжкі злочини проти єврейського народу.
Юний дослідник з Рафалівки
Богдан Совгуть під керівництвом педагога Наталії Совгуть хронологічно зібрав події Голокосту по рафалівському гетто.
Саме про те, що відбувалося у містечку Нова Рафаловка з українцями єврейської національності, йшла мова. Про останні дні їх життя на рідній землі. тоді ще учень 9-го класу Рафалівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів Богдан Совгуть підняв питання життя земляків-євреїв до Великої Вітчизняної війни.
Традиції. Кухня. Співжиття. Це – не одного дня єврейського кагала. І вуличний цимес, і жадані єврейські кучки (Суккот), і перед ними Новий рік – Рош-Ха-шана, і Песах (Пасха), з їх національними пончиками й трикутничками, якими єврейські родини відзначали Йом-Капур. Вони з повагою ставилися до інших релігій. Равин вітався і з ксьондзом, і батюшкою.
Війна викреслила цілий пласт історії. Перекреслила і знищила долі багатьох людей. Та пам’ять жива.
З приходом німців у Рафалівці створили єврейське гетто. В ньому була організована єврейська рада – «Юденрат». Її очолив єврей Лесник. Він закликав своїх одноплемінників до покори новій владі, заспокоював їх.
В останні хвилини, коли на площу зігнали люд, равину поставили стілець і столик. Він став на столик ногами, хоча раніше ніколи такого не робив. Почав молитися.
Площа затихла, завмерла. Потім він став попереду і повільно пішов на Бахову гору.
Колону євреїв супроводжували три німці, мадяри і поліцаї. Відповідав за хід колони Франц Матус – шеф жандармерії.
Про страхіття Бахової гори, над якою ночами стояло світіння від кострищ на місці розстрілу, досі згадують старожили Олізарки і Суховолі. Це було 29 серпня 1942 року.
Київ, санаторій «Пуща Водиця», травень-червень 2017 року. Саме тут за сприяння Посольства Ізраїлю в Україні відбувся конкурс, що визначив переможців.
Рівненську область на ньому представили учнівські роботи з Дубровиці, Рівного, Костополя і Рафалівки.
На конкурсі дослідницька робота нашого Богдана Совгутя була високо оцінена – він став лауреатом. Переможців конкурсу та їх наставників щиро привітав посол держави Ізраїль в Україні Еліав Білоцерківські.
організатор конкурсу, президент Українського центру вивчення історії Голокосту Анатолій Подольський з Богданом Совгутем
Переможцям конкурсу було вручено набори літератури, буклети та блокноти. Богдан Совгуть відзначений грамотою, його наставник Наталя Петрівна Совгуть (мама) – подякою. Відзначена в столиці України і Рафалівська школа, яку представляли Совгуті на Всеукраїнському конкурсі «Історія і уроки Голокосту».
Галина Тєтєнєва.
