День пам’яті та примирення, річницю перемоги над нацизмом та День Матері районні ветеранська спілка учасників бойових дій та «Просвіта» вшанували і відсвяткували разом з героями тих подій в рамках щорічної Акції благодійності «Подарунок ветерану». Вітання та подарунки передали всім ветеранам, «дітям війни» та прирівненим до учасників бойових дій і найстаршій волонтерці. А ще відвідали могили загиблих героїв і відреставрували надгробок повстанців.
Як це було – розкаже наш відео та фото репортаж.
Через карантин всі масові заходи відмінені, але це не зашкодило владі та громадськості вшанувати пам'ять подвигу українців у Другій світовій війні.
На меморіальному заході до Дня пам'яті та примирення, Володимирець, 8.05.2020
Не буду повторювати відомі тези про надважливість збереження пам’яті про подвиг українських солдатів-борців з нацизмом у Другій світовій війні.
Скажу лише, що кожен слідуючий травень вшанування цього подвигу стає все безлюднішим, бо його герої помирають, забираючи з собою нерозказані бойові історії та прізвища побратимів-земляків.
Подяка від спілки ветеранам
Цьогоріч зі кількадесяти ветеранів живими ми побачили лише десять.
Ще сьомого травня власними силами сплели чотири живих гірлянди, прикрасили їх синьо-жовтими стрічками та маками.
Селищна рада поділилась зеленню для них, а побратими спілки дружно взялись за роботу. Мої ж доні зайнялись маками. Тож до півночі восьмого травня все було готове.
Вперше в історії вшанування і святкування подій восьмого і дев’ятого травня на Володимиреччині ці заходи були малолюдні, без мотоестафети та концертів, а всі його нечисленні учасники були у захисних масках.
Тож наша величезна повага і гірлянди від наших організацій були покладені у Володимирці до підніжжя Матері-Вітчизни, пам’ятним знакам «Борцям за волю України», «Першому бою УПА», Алеї Пам’яті «Мамина весна».
А дев'ятого травня навідались до могили повстанців УПА у Хиночах та до могил побратимів.
А далі живі до живих. З подяками від громадської організації «за мужність, силу духу, самопожертву, проявлену Вами в боях за Вітчизну, за великий власний внесок у Перемогу над нацизмом, з нагоди Дня пам’яті та примирення а також з нагоди 75-ої річниці Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні» та гостинцями побратими спілки завітали до всіх ветеранів району. Наймолодшому з них – лише 93! І у кожного своя історія.
Арсенію Ващенку з Володимирця у вересні, Дасть Бог, буде 99.
Каже, що ще воював-би, та вже не ходять ноги.
Арсеній Ващенко, Володимирець
Василь Кривко з Антонівки був у «стребках» і пам’ятає встановлення влади у своєму селі та Городці.
Вже в літах його онука каже, що дід все частіше марить тими подіями, йому ввижається, що вночі мають прийти по «його душу» і повісять. Очі Василя Андрійовича не просихають від сліз та задавненого жаху.
Василь Кривко, Городець
Гурій Козодой з Довговолі має 94 роки, служив у артилерійських військах, пам’ятає полк – 420. День Перемоги його застав у Литві.
Яків Кречко з Володимирця у березні 2020 зустрів 96-річчя. Служив у кавалерії, 57 гвардійська кавалерійська дивізія, дійшов до Берліна та повернувся з вірним другом, конем. Йому було лише 21, коли мобілізували. Натренований, з конем та шаблею «наголо» робив показові виступи перед командуванням.
А найстарша волонтерка, «гастарбайтерка» та «дитя війни» Наталія Гошта зустріла хлопців хлібом на рушнику та свіжим тістом у діжі. Призналась, що традиційно чекала гостей дев'ятого травня та й замісила булочки і хліб козакам.
Мені ж на пам'ять подарувала тканий своїми руками полотняний ручник.
Ручник, зітканий власноруч Наталією Гоштою з Довговолі. А ще всім нам дала яблучок у дорогу.
І сказала зі щирою усмішкою : «Баба Наталка вмре, а ти споминатимеш її». Від учасників акції дякую сільському голові – зустрів і провів до усіх героїв події.
Бабуся Наталка – «гастарбайтер» і «дитя війни». Каже. що колись , у Німеччині, її мало зе застрелили через яблуко, яке вона вкрала у саду, бо дуже їсти хотіла
Гостинець спакували всією громадою – продукти, побутова хімія та смаколики. Допоміг Юрій Ткачук з «Імбексу», взяли власні кошти спілки та солодощі від благодійного фонду «Пагін милосердя», предмети гігієни надав Червоний хрест.
У гості зайшли і до живих , і до мертвих. Загиблих і померлих побратимів Віктора Єськіна з Чакви, Сергія Ушаня з Нетреби та хиноцьких козаків Володимира Шеляга, Святослава Пінчука вшанували з похиленими колінами та болем-споминами.
На хиноцькому кладовищі є могила двох повстанців – Юхима Гайдиша та Сергія Швирида. Вони загинули у бою з загоном НКВС у 1946 році в місцевому урочищі Крамниця. Могилка доглянута, але табличку вже вітри та дощі за десятиліття зглумили.
Її відновити допоміг добродій Валерій Парейко – оперативно виготовив базальтову табличку, а дев’ятого травня її встановили. Над могилою героїв-побратимів військовий капелан Микола Юрах прочитав молитву.
До Дня Козацтва та Захисника України, на Покрову, нашим громадським гуртом спробуємо організуватись та встановити металічні стійки з прапорами над могилами героїв-захисників. Хай майорять та нагадують про обов’язок кожного перед Матір’ю-Батьківщиною та тих, хто, виконуючи його, життя молоде віддав.
