Ядерна енергія є чистою, надійною і конкурентоспроможною, з багатьма корисними застосуваннями, серед яких виробництво електроенергії є найбільш важливим, де вона може поступово замінювати викопне паливо і уникнути масивного забруднення навколишнього середовища. Побічний продукт, що виникає в результаті використання ядерної енергії як у виробництві електроенергії, так і в інших сферах, таких як медицина, промисловість, сільське господарство і наукові дослідження – це радіоактивні відходи.

Безпечне та ефективне поводження з радіоактивними відходами має істотне значення для забезпечення сталого використання ядерної енергії. Радіоактивні відходи повинні бути перероблені, щоб зробити їх безпечними, включаючи їх іммобілізацію (включення в матрицю іншого матеріалу) та розміщення в спеціальній упаковці (контейнері). Іммобілізація радіонуклідів радіоактивних відходів в міцних матеріалах, що утримують відходи, забезпечує найбільш важливий бар'єр, що сприяє загальній безпечності будь-якої системи зберігання. До слова, Рівненська АЕС наразі єдина АЕС в країні здійснює повну іммобілізацію відходів.

Комплекс з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ)Комплекс з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ)

У складі комплексу з переробки радіоактивних відходів (КПРАВ) РАЕС працює установка цементування, яка дозволяє розмістити радіоактивні відходи в шарі спеціального бетону, що, в свою чергу, розміщується у спеціальному захисному контейнері. Таким чином, створюється багатобар’єрна система ізоляції радіоактивних відходів від навколишнього середовища, для забезпечення довгострокової безпеки їх зберігання і захоронення.

Введення у 2018 році комплексу в експлуатацію дозволило розпочати переробку накопичених твердих радіоактивних відходів для переведення їх у форму, придатну для передачі на захоронення. Напрацьовано вже більше 200 контейнерів з низькоактивними відходами. Також у числі РАВ, які сьогодні зберігаються у сховищах РАЕС, є 739 контейнерів із іммобілізованими у матрицю бітуму відходами – солебітумним компаундом (СБК) низької та середньої активності, які напрацьовані до 2002 року на установці бітумування рідких РАВ – єдиній подібній в Україні.

Схема сховища у зонi вiдчуження (зверху) та приклад аналогiчного сховища у Францii (знизу)Схема сховища у зонi вiдчуження (зверху) та приклад аналогiчного сховища у Францii (знизу)

Відповідно до законодавства захоронення перероблених радіоактивних відходів АЕС в Україні здійснює Держспецпідприємство «ЦППРВ», сховища якого розташовані на комплексі виробництв «Вектор» у зоні відчуження Чорнобильської АЕС. Енергоатом сплачує відповідний екологічний податок у Держфонд. З початку існування фонду загальний обсяг перерахувань становить більше 6 мільярдів гривень.

Сьогодні на Рівненській АЕС виконується комплекс заходів з передачі контейнерів з солебітумним компаундом (СБК) та тих, які виробляються на КПРАВ, для захоронення у зоні відчуження.

Володимир Горбунов, заступник начальника цеху дезактивації та радіоактивних відходів РАЕСВолодимир Горбунов, заступник начальника цеху дезактивації та радіоактивних відходів РАЕС

– Минулого року на РАЕС проводились роботи з характеризації зразків СБК на відповідність критеріям приймання. Було досліджено вибірку із 40 контейнерів. Спеціалістами водно-радіохімічної лабораторії хімічного цеху РАЕС проведено більше 1600 вимірювань параметрів, – коментує заступник начальника цеху дезактивації та радіоактивних відходів РАЕС Володимир Горбунов.

Наприкінці минулого року методика та звіт із узагальненими даними аналізу хімічних та фізичних параметрів зразків були направлені на експертизу до Держатомрегулювання України. Наразі фахівцями проводиться робота щодо затвердження отриманих даних. У підсумку Рівненська АЕС першою в Україні надала усі необхідні дані для передачі відходів на захоронення до спецпідприємства. І це лише один з етапів. На черзі очікуються відповідні документи від ДСП «ЦППРВ», які підтверджуватимуть можливість безпечного захоронення відходів на період їх небезпеки за наданими характеристиками.

Радіоактивні відходи РАЕС за час їх зберігання у проєктних сховищах природним чином втратили активність в 2-3 рази. Зокрема через розпад радіонуклідів активність деяких з них, наприклад цезію-137 знизилася у 2 рази, а кобальту-60 – в 30 разів. Через 300 років 90% радіоактивні відходи Рівненської АЕС перейдуть у безпечний стан і за радіоактивністю не відрізнятимуться від звичайного ґрунту в природі. Відтак головне завдання сховищ – безпечно ізолювати такі відходи на час їх повного розпаду. Для цього наявні всі необхідні технічні рішення обладнання та технології. Таким чином, радіоактивні відходи не є проблемою для ядерної галузі.

Загалом кількість відходів, вироблених ядерною енергетикою світу, невелика у порівнянні з іншими галузями. 97% радіоактивних відходів класифікують як низько – та середньо-активні відходи, які є небезпечними лише протягом декількох десятків років, і тільки близько 3% від загального обсягу ядерних відходів є довгоіснуючими та високоактивними й потребують ізоляції на тисячі років в спеціальних геологічних сховищах. При цьому інші промислові відходи, наприклад такі як важкі метали кадмій або ртуть, які утворюються в процесі виробництва електроенергії на теплових чи сонячних електростанціях, залишаються небезпечними на невизначений термін.

Юлія Кулаєва

Читайте нас в Google News.Клац на Підписатися