Сьогодні автентичність стає доволі популярною. Витоки культури і мистецтва, в яких завуальована історія і світорозуміння народу, сьогоднішні митці осучаснюють і підлаштовують до нових тенденцій у сфері не тільки мистецтва, а й індустрії моди. Прикладом того служить захоплення Тетяни Опанасик із Вараша. Ще школяркою вона почала відвідувати гуртки з петриківського розпису і це вплинуло на вибудовування її як особистості: петриківка міцно вплелась в її життя.
Тетяна Опанасик
– Мені 32 роки і практично все своє життя я малюю і розписую все, що трапляється мені на очі, – розповідає мисткиня.
Мама трьох дітей нині перебуває у відпустці по догляду за дитиною, і, за словами майстрині, це вдалий період в житті, щоб розвиватись і привчати до краси своїх чад.
– Освіта у мене профільна, закінчила Дубенське училище культури, художній напрямок. Потім працювала в Рівному художником в державному підприємстві «Бурштин України», поки не пішла в декрет.
Домашні клопоти затягують рутиною, і щоб не впадати в депресію, жінка знову дістала із шухляди пензля.
– Сьогодні розписні тарілочки і статуетки мало поціновуються, на жаль. Хоч це й красиво, та подібні речі мають меншу аудиторію поціновувачів. Я вирішила підлаштувати петриківку під смаки і уподобання молоді, зробити свою творчість більш практичною, тому поєднала її з більш уживанішими в житті речами. Тому зробила акцент на сумках та одязі.
Почалося все зі старих джинсів
– На моїх улюблених джинсах були плями, які неможливо було відіпрати. Тому я вирішила дефекти приховати розписом. Вийшло доволі пристойно, освіжаюче. А знайомі навіть не вірили, що подібне реально зробити в домашніх умовах.
Другим поштовхом слугувала історія, яка сталась зі мною під час парламентських виборів в Україні торік. Одна з партій роздавала безкоштовно еко-сумки зі своєю рекламою. Щоб зробити сумку-шопер нейтральною, емблему партії я замалювала розписом. На вулиці, коли гуляла із цією сумкою, часто зустрічала на собі зацікавлені погляди, а деякі люди навіть питали, де я таку річ придбала. Коли дізнавались, що це моїх рук справа, просили виготовити на замовлення. Ось з цього все і почалось.
Сьогодні мисткиня розписує сумки, прикраси, навушники, обгортки на паспорт, одяг, речі домашнього ужитку і навіть стіни в інтер’єрах, має власну спільноту в соцмережі Facebook і продає свої роботи по всій Україні.
– У роботі використовую спеціальні акрилові фарби, що передбачені для розпису по текстилю. Вони стійкі, і при правильному використанні речей прослужать не один рік. Обов’язково покупцям розповідаю, як доглядати за річчю. Наприклад, якщо це тканина, то прати її варто тільки в холодній воді і бажано вручну, можна навіть терти. Свої джинси із розписом я вже ношу 2 роки, а нанесений розпис виглядає як новий, на сонці не вигоряє.
Тканину і фарби Тетяна замовляє здебільшого через інтернет
– У магазинчиках нашого міста теж є такі фарби, але вони тут дорожчі в середньому на 15 гривень за тюбик. Якщо говорити саме про петриківку, то в роботі найбільше виходить, що використовуються червоний, білий, жовтий, зелений кольори. Зараз я експериментую, поєдную стилі розпису, хочу спробувати освіжити сам традиційний петриківський розпис.
У роботі найбільш вдало показує себе цупка щільна тканина
– Дуже подобається мені габардин. Ця тканина і носиться добре, і в роботі вона зручна. Кажуть, що на льон добре фарби наносити. Але, як на мене, там ниточки не так щільно лягають одна до одної, тому часто фарба нерівно наноситься на тканину. У мене планах і льон приборкати. А так – габардин, ситець, котон, джинс непогано себе зарекомендували. Головне, щоб тканина не тягнулась. На шкірзам і на шкіру фарба теж дуже добре наноситься. І тримається надійно. Загалом трапляється, замовник сам мені дає готову річ чи матеріал, на який треба нанести розпис. Тканину теж замовляю через інтернет, моя мама шиє саму сумку, а я її розписую.
На нанесення малюнку середнього розміру може піти цілий день
Розпис повинен добу сохнути. Потім річ обов’язково переться, після чого розпис мисткиня зафіксувує праскою.
– Для мене петриківський розпис – це частинка духовної краси, спокою, натхнення. Можливість зробити для людей яскравий світ, більш декоративний, який ми можемо носити із собою щодня. Можливість підняти настрій не лише собі, а й оточуючим.
– За допомогою яскравих кольорів я ніби підкреслюю яскраве життя, якому потрібно радіти, та йти по життю з усмішкою. Зараз як подивишся новини – чи не в депресію впадаєш – навкруги все погано, все страшно. Моє хобі дає мені можливість відволіктись і налаштуватись на позитив.
