Коли життя поглинає рутиною, і з неї, здається, не вирватись, на допомогу приходять книги з оригінальними сюжетами про нетипових персонажів. Проза українських класиків, представників сучасноті та попередніх епох, вражає різноманітними сюжетами, говорить про болючий досвід та загальнолюдські цінності.
Кращі українські книги
Якщо ми говоримо про сучасні романи, що стали класикою, то мусимо згадати фундаментальний роман Оксани Забужко «Музей покинутих секретів». Хай не лякає вас потужний об’єм книги у 830 сторінок. Родинна сага, у якій три покоління шукає сенсу та продирається крізь нетрі національного безпам’ятства та культурного забуття, захопить вас з першої сторінки. Хоча великі та складні речення, хитросплетіння синтаксичних конструкцій пані Оксани підкорити вдається не відразу, тим, хто подолає неприступну запону складнощів, відкриється неймовірна історія з безліччю голосів та зранених особистостей.
Серед книг українських авторів, які варто купити до власної бібліотеки, належить книга «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Так-так, можливо, ви пригадуєте книгу ще зі школи, однак радимо вам придивитися до неї у дорослому віці, щоби вийти за межі шкільних трактувань сюжету та зануритися глибше в проблематику твору. Пригадуєте, як вам дводилося писати твір-роздум на тему «Чіпка Варениченко – злочинець чи благородний бунтар?» чи «Боротьба добра і зла у романі..»? У свідомому віці є шанс підійти до аналізу добре знаного сюжету про злочинця Чіпки зовсім з іншого боку. Бажаєте спробувати? Не баріться взятися за один із кращих зразків класичної літератури 19 віку роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного.
Коли хочеться почитати щось дошкульне та викривальне, то на допомогу прийде класична українська драматургія, яка наприкінці 19 – на початку 20 століть окреслила новий вектор розвитку класичної української літератури. П’єси Івана Карпенка-Карого викривають найбільші хиби тогочасних людей: зажерливість, приземленість, обмеженість, безнадійна самовпевненість тощо. «Мартин Боруля» та «Сто тисяч» – добре відомі трагікомедії про персонажів, які прагнуть кращого життя не зовсім чесним шляхом. Мартин Боруля намагається відновити втрачений дворянський титул, який, звична справа, обов’язково буде показником високої честі та додасть йому поштивості та високоповажності. Однак в погоні за високим титулом Мартин Боруля втрачає надто багато, щоб потім отримати відмову у дворянстві. Головний персонаж п’єси «Сто тисяч» Герасим Никодимович Калитка – сільський багатій. Однак людську зажерливість так просто не погамувати і йому потрібно більше. Калитка хоче скупити ледь не всі землі у своєму селі і вдається до нечесних кроків: махінацій з фальшивими грошима. Як його хитрість вилізе Калитці боком та зробить його глибоко нещасним, читайте у драматичному творі «Сто тисяч».
