Старорафалівська сільська рада, в яку входить ще й село Бабка, зовсім скоро стане частиною Вараської ОТГ. Керує радою останні 5 років Ярослав Ємельянов. Наша редакція поспілкувалася з очільником двох сіл. Що вдалося добитися та як жила сільська рада останні 5 років – читаємо далі у матеріалі.
Ярослав Ємельянов
– Давайте зробимо невеликий екскурс в історію. Очолили сільську раду у 2015 році. Яка вона була?
– Отримав села в дуже плачевному стані. Бюджет був тоді приблизно 200 тисяч гривень. Інфраструктура – в жахливому стані. Не було освітлення вулиць, дороги в неналежному стані. У нашій школі нема навіть внутрішнього санвузла. Також ще до мого приходу багато землі було роздано чи «роздерибанено». Ось таке господарство ми отримали.
– Що вдалося зробити за останні 5 років?
– По перше, збільшили бюджет в шість разів. Зараз він складає близько 1 мільйона 200 тисяч гривень на рік прибутку. Вважаю, що є в нас чималі успіхи. У Старій Рафалівці і в Бабці зроблене вуличне освітлення майже на 100%. Відремонтували аварійні ділянки дороги на вулицях Шкільній і Хліборобів. Побудували ігровий дитячий майданчик, в належний стан привели зупинки громадського транспорту, в громадському парку облаштували курган пам’яті загиблим односельчанам. За допомогою неодноразово зверталися до підприємців. Завдяки співпраці маємо хороший результат. Хочу подякувати нашим громадянам, які активно приєдналися до цієї роботи. Також ми проводили земельні аукціони. З них отримували щорічно 200-300 тисяч гривень в бюджет.
– Знаю, що для сіл дуже важливе питання благоустрою кладовища. Яка ситуація у вас з цим питанням?
– У селі Бабка ми серйозно облагородили кладовище. Зробили там гарний паркан, благоустрій території. Це зроблено за гроші наших жителів і частково за допомоги сільської ради. Чим зміг, тим допоміг. Ще доєдналися підприємці. І результат такої толоки просто чудовий. У Старій Рафалівці на кладовищі також багато роботи зробили. Тільки сміття звідти вивезли більше 50 вантажівок. І знову ж таки, серйозно попрацювали над благоустроєм з допомогою наших працьовитих людей.
– Ваша сільська рада вже після 25 жовтня стане повноцінним членом Вараської ОТГ. На скільки вагомий ви зможете зробити внесок у загальний бюджет?
– Та ми це вже і так робимо. В нас працює багато підприємців із Вараша. Вони ведуть тут активну свою діяльність, але всі податки сплачують в місто. Там їхнє місце реєстрації. Тому, питання грошей не повинно стояти гостро. На свої потреби ми дуже добре заробляємо, тільки не маємо доступу до цих коштів. Ми з Варашем дуже тісно пов'язані.
Те ж кладовище. На території нашої сільської ради знаходиться місце поховання варашан. І міське кладовище треба нове. Це питання пробували вирішити, але не дійшли згоди з керівництвом міста.
Той же колектор міський і очисні споруди знаходяться на нашій території. І якщо ми йдемо на зустріч Варашу, то і місто також нам має допомогти, але цього ми не побачили.
Цікаво, що у нас багато живе людей із міста. Вони зареєстровані там, а фактично живуть у нас, і мають різну нерухомість.
– А чому раніше не об'єдналися з містом, як Заболоття, наприклад?
– Ще у 2015 році ходив до міського голови Сергія Анощенка і говорив про об'єднання. Мені сказали, що не на часі. Потім ще звертався, і не раз. Рішення про об’єднання було одразу прийняте на сесії ради, завжди отримували відмову у відповідь. Нас просто не хотів брати міський голова. А зважаючи на тісний взаємозв'язок із Варашем, це логічно було б. Але об'єднуємося тільки зараз. Нам потрібно об'єднуватись і вирішувати спільні проблеми разом.
– Щоб людям комфортно були жити в селі, школа та дитячий садочок дуже потрібні. В якому стані у вас ці об'єкти?
– За школу я вже згадував. Ми там зробити самі нічого не можемо. Вона зараз в підпорядкуванні районного керівництва. У навчальному процесі в нас працюють хороші фахівці. По матеріально-технічній базі взагалі застаріла. Нема внутрішніх санвузлів, швидкісний інтернет відсутній, хоча в селі із 2016 року заведене оптволокно. Це в 21 столітті! У нас дуже холодні класи.
Після об'єднання школа перейде вже у власність громади і я буду робити все, аби її відремонтувати. Це треба зробити.
З садочком ситуація не краща. В Старій Рафалівці по суті є 90 дітей дошкільного віку, а в садочок ходить близько 20 (одна різновікова група). Він потребує розширення і розподілу дітей по групах. Після нашого входження в ОТГ ці проблеми вирішимо.
– А медицина? Які лікуються селяни?
– Наші жителі зараз їздять лікуватися у Вараш чи в Сопачів. У міській лікарні ми зараз рахуємось іногородніми. І люди змушені доплачувати. Також раз на тиждень приїздить лікар до людей. Є думки, що можна тут зробити і постійну амбулаторію. Доцільність цього будемо ретельно вивчати. Нам до міста їхати 2 кілометри. Якщо і свого лікаря вийде отримати, і в місті лікуватися, то для людей буде взагалі чудово і комфортно. Від цього виграють всі селяни.
– Після об'єднання у вас з'явиться ще й ЦНАП?
– Так, і це хороший плюс. Багато документів селяни зможуть отримати прямо на місці. Це зручно. Я тільки за. Цього чекають усі.
– Які є ще перспективи у Старої Рафалівки після об'єднання?
– У нас якраз проходить стратегічна дорога Зарічне – Борове – Стара Рафалівка – Полиці. Її повинні відремонтувати. Це дасть поштовх для розвитку не тільки нашої майбутньої громади, а й для новоствореного району. Ми станемо серйозним логістичним центром, привабливим для залучення інвесторів, а для цього в нас є все. Перш за все, це наші запаси земель. Тому в масштабі перспектив дуже багато. І ми їх будемо максимально використовувати.
