Сьогодні ми говоримо з непублічною і поки що маловідомою широкому загалу політичною фігурою. Але разом з тим він сьогодні – одна з ключових фігур політичного істеблішменту. Він – це голова районної політичної партії «Слуга Народу» Юрій Козярець. Тож знайомимось і говоримо про політику.
– Юрію Степановичу, розкажіть про те, як і чому Ви приєдналися до команди Президента та його партії «Слуга Народу».
– Мені здається, в якийсь момент кожен із нас задає собі запитання «чому ми так живемо?» Але я переконаний, що всі хочуть жити на своїй землі, приносити користь – у своїй щасливій, процвітаючій країні. І коли Зеленський кинув цей виклик системі, я вирішив діяти. Вирішив стати частиною тих змін, яких всі ми так прагнемо, у які вірю.
– А чому саме Зе-команда?
– Бо це партія молодих ідей і втілення амбітних проєктів. Скажімо, яка попередня влада вибирала керівників райдержадімінстрацій «з народу»? А при Зеленському кожен, хто хотів, міг подати документи на програму «Ліфт» – і стати головою РДА. Нам закидають, що, можливо, цьому процесу не вистачало прозорості чи відкритості. То сьогодні це кардинально змінено, і на вибори до місцевих рад можуть іти всі ті, хто вважає себе достойним бути обраним. Хочете стати депутатом у місцевій ЗЕ-команді? Звертайтеся в наш офіс у Вараші або надішліть своє резюме на електронну пошту [email protected] – і матимете шанс дійсно змінити щось у своїй громаді на краще.
– Яким був Ваш шлях до голови районної парторганізації, а згодом і голови виборчого штабу?
– Цей шлях я разом із дружиною Ольгою розпочали ще наприкінці 2018 року. Ми були одними з перших, хто приєднався до Рівненської команди Володимира Зеленського. Згодом Ольга координувала роботу у Володимирецькому районі, а я займався у Вараші організацією і проведенням першого та другого туру виборів.
Звичайно, це була складна і відповідальна робота. Та ми її успішно виконали разом з командою однодумців, а також волонтерів, членів ДВК та спостерігачів. Наша команда, без якої був би неможливий такий результат у Володимирецькому районі і в місті Вараш, отримала найкращі показники в області.
Згодом, уже під час парламентських виборів, я став заступником керівника штабу по 155-му округу. А після створення обласної організації політичної партії «Слуга Народу» мені запропонували очолити районну партійну організацію.
– Які головні завдання перед собою ставите як керівник партії у Вараському районі?
– По-перше, це сприяння в реалізації програми Президента України Володимира Зеленського. Це вирішення покладених на мене завдань керівництвом обласної організаціі. Налагодження комунікації між усіма партійними ланками. Підбір кандидатів на усі виборні посади на майбутніх виборах. Аналіз місцевої проблематики та напрацювання її вирішення. А також напрацювання стратегії, покликаної зробити наш район успішним. Щоб люди нарешті відчули, що влада повернута до них обличчям. Коли подорожую Україною чи світом і в мене запитують «ти звідки?», відповідаю: «Я – Поліщук». І я дійсно пишаюся цим. І хочу, щоб всі пишалися своїм краєм.
– Які проблеми регіону Ви бачите як першочергові?
– Перш, ніж іти на вибори, ми ретельно вивчали проблематику усіх складових Вараського району. Проводили і соціологічні дослідження, залучали й експертів, щоб зрозуміти, що реально обіцяти зробити, а що буде популізмом. Скажімо, на погані дороги скаржилися 80% опитаних, на безробіття – 38, на проблеми з медичними закладами – 32, на злочинність – 28 відсотків.
Але є й ряд першочергових проблем, які потребують невідкладного вирішення для нормального функціонування новоствореного району. Багато з цих питань я піднімаю як на нарадах у Рівному, так і в себе на сторінці в ФБ. Саме їх вирішенням і займаюсь з перших днів мого обрання.
Напевне, найбільш болючим питанням на сьогодні є відсутність нормального автомобільного сполучення між Вараш-Зарічне та Володимирець-Городець, без якого успішне функціонування району неможливе. Дана ділянка дороги є також евакуаційною на випадок нештатної ситуації на РАЕС. Сказати, що вона в жахливому стані, це ще сказати дуже м’яко. Але, будучи реалістами і знаючи, який фінансовий та організаційний ресурс потрібний для капітального ремонту доріг, ми розуміємо, на відміну від деяких популістів, що вперше за 25 років це питання зрушиться з мертвої точки тільки за підтримки ОДА та уряду.
Ті піар-акції деяких попередників з укладеними десятками метрів асфальту, який через декілька днів намотався на колеса і буквально зник, ми не рахуємо. У цьому питанні ми бачимо розуміння та сприяння в особі голови Рівненської ОДА Віталія Коваля. Про конкретні плани по будівництву цієї дороги. У вересні розпочнуться підготовчі роботи на ділянці, а вже згодом, на першому етапі отримаємо дорогу хорошої якості до Білого озера.
Одночасно це позитивно вплине і на туристичний та інвестиційний клімат району. Наші перлини Полісся – Біле озеро на Володимиреччині та новостворений Нобельський парк на Зарічненщнині – і зараз вже манять туристів з усієї України, а при наявності якісного сполучення можуть стати справжньою візитівкою нашої області. Особливо це питання актуальне для туризму зараз, через пандемію, яка значно обмежила мандрівки для закордонного відпочинку та відверто вдарила по фінансових можливостях людей.
Наразі важкувато дозволити відпочинок собі та оздоровити діток навіть десь на морі. А при наявності хорошого сполучення та комплексному підході відпочинок на Поліссі не буде поступатись, скажімо, Шацьким озерам. Це стане потужним інвестиційним інструментом. Хочу додати, що в нас багато озер: і в селі Воронки, і в селі Біле, і в селі Озеро. Але по всіх можливих рекреаційних зонах проблеми однакові. Це відсутність інфраструктури.
Але це, звісно, далеко не повний перелік проблем наших людей. Ви також можете описувати проблемні точки у коментарях чи в листах на нашу електронну адресу, подану вище.
– А яка Ваша позиція на рахунок платного в’їзду до водойм?
– Скажу коротко, що це незаконно і просто неподобство. Ніхто не може обмежувати право людей на вільний доступ до водойми. Від себе скажу, що бачу вихід з цієї ситуації в розірванні договорів оренди з недобросовісними орендарями. Але це питання до компетентних органів, які повинні за цим слідкувати. Та до діючої місцевої влади.
– З інфраструктурою зрозуміло. Зробимо дороги – що далі? Є якісь проекти на перспективу щодо того ж туризму?
– Наступне завдання – це зберегти найдовшу в Європі вузькоколійку. Це питання і соціальної значимості, адже «Поліський трамвай» – туристично цікавий обʼєкт та унікальна транспортна артерія.
Наприкінці серпня очікуємо візит високопосадовців на Рівненщину. Саме на цій зустрічі ми й презентуємо наш проєкт порятунку “кукушки”. Якщо це вдасться економічно обгрунтувати, то вже найближчим часом ставлення до “поліського трамвая” кардинально зміниться, про нього говоритимуть на рівні держави і профільних комітетів верховної Ради. Тому це не просто голі слова.
Хочу відзначити ідею створення фестивалю «Бурштиновий шлях». Точніше, не саму ідею, а її успішне втілення на Володимиреччині. Коли фестиваль проходив на лісових галявинах під «прапором» поліського поїздка, це було справжнє свято для людей. Та й туристів було достатньо. Цей досвід треба перейняти і намагатися такий фестиваль відновити, надати проєкту нового імпульсу та розвитку.
Саме над тим, щоб виокремити вузькоколійку в окремий субʼєкт і надати йому статус памʼятки технічної культури, зараз працюють члени нашої команди.
– Важко не задати запитання щодо болючого для Вараської громади конфлікту міської влади з РАЕС. Як Ви бачите цю ситуацію? Можливо, вже є напрацювання у цьому напрямку?
– Моя позиція проста: підтримка РАЕС, налагодження співпраці та конструктивного діалогу. Неможливо недооцінити важливість РАЕС, як містоутворюючого і бюджетоутворюючого підприємства, головного платника податків і 8 тисяч робочих місць. За великим рахунком, ефективність нашої громади багато в чому залежить і від ефективності співпраці місцевої влади з РАЕС. Говорити про конкретні напрацювання ще зарано, але ми декларуємо свої наміри першочергово наладити таку співпрацю.
От, наприклад, маємо проблемне питання з фінансуванням лікарні у Вараші. Ми цим займаємось одразу після звернення керівника профспілки медиків до мене. Не буду голослівним, але скажу: вже отримали запевнення від Рівненської ОДА, що заборгованість буде погашена найближчим часом.
Коли це питання, скажімо так, лягло мені на стіл, я був дещо шокованим. У нас вирує пандемія, Президент та уряд вишукують шляхи підтримки медиків та медзакладів – а на місцевому рівні питання міської лікарні наче в стороні десь… Звісно, будемо аналізувати, чому так вийшло, робити висновки. Наразі важливо, щоб медики не просто отримали заробітню плату. Головне – показати, що влада їх підтримує, що ми їх не покинемо. І що в майбутньому їм не доведеться виходити на пікети під міську раду. Вони мають перейматися лише нашим з вами здоровʼям, і не витрачати свої нерви та час на подібні речі.
– Дуже хочеться у це вірити. Адже важко уявити, як працюватиме медик, виходячи з дому на роботу і не знаючи, заплатять йому чи ні.
– Зрозуміло, що, виходячи з дому, не про це треба думати, і не тільки лікарям. І ми працюватимемо над цим. Адже кожен житель Вараша, Володимирця чи Зарічного, виходячи з дому, представляє свою сім’ю, її інтереси. Залишаючи місто – всіх його жителів. Виїжджаючи за межі Батьківщини – ти представляєш свій народ. По тобі будуть судити твою країну, твоїх батьків, які виховали тебе, дітей, яких виховуєш уже ти сам. Потрібно завжди пам’ятати про це й вести себе гідно.
На завершення хочу сказати, що ми не закрита провладна партія чи клуб олігархів. До змін у країні може долучитися кожен.
Звертайтеся до нас за телефоном 068-62-57-745 (офіс у Вараші), на електронну пошту [email protected] або шукайте нас у Фейсбук та реєструйтеся, щоб долучитися до змін.
---
ДОВІДКА
- Народився в 1980 році у селі Великі Цепцевичі Володимирецького району.
- Закінчив Дубенський педагогічний коледж по романтичній спеціальності – вчитель початкових класів та організатор.
- У Міжрегіональній академії управління персоналом отримав другу вищу освіту за спеціальністю управління трудовими ресурсами.
- З 2004 року після активної участі в Помаранчевій революції залишився жити та працювати у Володимирці. Став помічником депутата Верхової Ради Юрія Ширка, а згодом – і депутатом Володимирецької районної ради.
- Більше 10 складних років працював на будівництві в Москві, Санкт-Петербурзі, Чехії. Рано залишившись без опіки батьків, звик покладатись на себе та багато і цілеспрямовано працювати.
- Одружений, має двох неповнолітніх дітей та старшого сина, який навчається в Польщі.
- Головна опора в житті – дружина та діти.
- На даний час займається підприємницькою та політичною діяльністю.
- Упродовж п’яти років проживали з сімʼєю у м. Вараш.
