У суботу 15 серпня у Вараші відбулась зустріч фахівців, які обговорювали проблеми та перспективи ядерної енергетики в Україні. Дискусію організувала громадська організація «Майстерня громад».
На обговорення зголосилися прийти майже всі запрошені спікери. Зокрема, до розмови долучився гендиректор РАЕС Павло Павлишин, заступник гендиректора ХАЕС Богдан Шмигельський, міський голова Вараша Сергій Анощенко, секретар міськради Олександр Мензул, голова ВП ГО «УкрЯТ» в Рівненській області Сергій Гуцало, голова правління ГО «Майстерня громад» Гліб Олійник. Замість нардепа Віктора М'ялика прийшов його помічник Дмитро Стецюк.
Упродовж двох годин присутні обговорювали два питання. Перше стосувалося корпоратизації НАЕК Енергоатом. Варто зазначити, що присутнє керівництво обох станцій повідомило: людей звільняти не будуть. У другій частині спілкувалися про перспективи розвитку міст-супутників АЕС.
Ми обрали для публікації найцікавіші коментарі гостей. Читаємо про головне.
Павло Павлишин, генеральний директор РАЕС:
– Великі підприємства, які зараз працюють у містах-супутниках АЕС по Україні, виконують свої зобов'язання. Це не тільки ті податки, які ми сплачуємо. Ми говоримо про і величезні соціальні обов'язки. На балансі станції знаходяться майже всі соціальні об'єкти культури, спорту, навчання. Ми вкладаємо досить великі кошти в це. Компанія НАЕК «Енергоатом» розвивається. Це чітко видно по ХАЕС. На РАЕС ми також не зупиняємось. На сьогоднішній день витрачаємо кошти на будівництво 5-го енергоблоку. В нас для цього є все необхідне. Також за кілька тижнів будемо підписувати договір про будівництво ДАТА-центру. Для цього підібрана земля і розробляються проєкти.
Дмитро Стецюк, помічник народного депутата України Віктор М'ялика:
– Можливо все, а на неможливе потрібно трошки більше часу. Об'єднавшись, ми можемо багато зробити. В нас талановита молодь. Керівництво РАЕС іде на діалог. При бажанні разом із містом можемо все зробити. Наше завдання – спонукати та мотивувати міську владу і громаду до взаємодії і діалогу. Потрібно йти вперед і спільно розвиватися в єдності.
Олександр Мензул, секретар Вараської міської ради:
– Життя Вараша щільно пов'язане з РАЕС. Будь-які негаразди на станції відображаються на житті міста. Тут можна згадати і недобудовану школу, і ті соціальні об'єкти, які ми намагаємося вибити із атомної станції. При цьому потрібно розуміти, чи може вона це зробити. Бажання станції співпрацювати з містом і міста зі станцією повинно бути взаємним. Не залежно від того, хто директор і хто міський голова.
Кілька тижнів тому на круглому столі зустрічався із керівництвом НАЕК «Енергоатом» та народними депутатами. У Верховній раді створена міжфракційна депутатська група. Всі поговорили і сказали, що підтримують ядерну енергетику, але за останні місяць-два жодних зрушень в цьому напрямі не було. Ми на місці теж можемо планувати, залучати інвесторів, обіцяти землю під підприємства. Утім, далі розмов це питання не зрушується. Я не бачу кроків назустріч від керівництва компанії в цьому напрямку. Ми поки можемо лише надіятись, що все буде добре.
Сергій Анощенко, міський голова Вараша:
– Наше місто будувалося як місто-супутник. Вараш дуже компактний. Немає землі. Немає можливостей для розвитку бізнесу. Друга черга будівництва міста мала бути за річкою Стир. Є відповідний генплан. Але на сьогоднішній день реалізувати це неможливо. Постає питання, де готувати майданчики для інвесторів? Де будуть енергоємні виробництва? Для цього потрібно будувати окремі лінії електропередач. Це не рентабельно. Тому жоден інвестор не вкладе в нас гроші. Про перспективи розвитку можна буде говорити тоді, коли місто отримає землю і можливість нею розпоряджатися.
Богдан Шмигельський, заступник генерального директора ХАЕС:
– Питання тої частини корпоратизації НАЕК «Енергоатом», що стосується чисельності і звільнень, зараз дуже гостро стоїть. Корпоратизація – це не шлях до скорочення працівників. Кілька днів тому зустрічалися на ХАЕС із тимчасово виконуючим обов'язки президента НАЕК «Енергоатом». Нам підтвердили, що корпоратизація взагалі не буде стосуватися скорочення персоналу. Нічого страшного в цьому нема. Багато державних підприємств пройшли цей процес і успішно функціонують.
Гліб Олійник, голова правління ГО «Майстерня громад»:
– Якісно перевласнити такий об'єкт, як ядерний реактор, неможливо. Виявиться, що після корпоратизації власність держави буде всередині власності окремого акціонерного товариства. Це підприємство не зможе розпорядитися своєю власністю. Воно навіть не зможе користуватися нею так, як вважає за потрібне. Отримуватиме прибуток це підприємство за рахунок державної власності. Ядерне паливо, яке залишиться всередині, залишиться у власності України. Нам потрібно виконувати міжнародні зобов'язання, але в деякій частині це буде профанація. Реальну корпоратизацію можна зробити, коли побудують якісь нові об'єкти. Тоді всі питання повноцінно розмежуються. Корпоратизація – це зміна організаційно-правової форми і зміна головних органів управління. Вона не зачіпає низові структури. Це стосується ремонтників, бухгалтерії, операторів на станції і так далі.
Сергій Гуцало, голова ВП ГО «УкрЯТ» в Рівненській області:
– Одним із спільних інтересів міста і атомних електростанцій є працевлаштування молоді. Наша громадська організація займається популяризацією ядерної енергетики. Активно співпрацюємо із навчальними закладами Вараша і закладами 30-кілометрової зони, вищими навчальними закладами України. Все починається з вибору професії. Ключовим моментом є престиж атомної галузі. Запорукою вибору цієї професії є достойний соціальний пакет та хороша заробітна плата.
