Футбольний сезон на Рівненщині мало-помалу добігає свого логічного завершення: слідом за обласним Кубком у суботу, 24-го жовтня, фінішували змагання у другій лізі та чемпіонаті ветеранів. За регламентом усі три поєдинки другого за силою обласного дивізіону проходили у один і той же час і два з них мали безпосередній вплив на розподіл місць у турнірній таблиці. Це матчі Зарічне – Томашгород та Володимирець – Садове-2. Перемоги господарів (а для Заріччя – навіть нічия) гарантували їм місця у призовій трійці. Були ще й інші варіанти, в основному для гостей, але зупинятися на них не буду, бо результати вже відомі.
«Бронзовий» фініш володимирецької «Енергії»
Отож, спершу про наших земляків.
У першому колі в Садовому вони «влетіли» – 3 : 6, причому половину голів господарів забив володимирчанам вихованець цепцевицького футболу Станіслав Гребень. Задіяти його, а разом з ним ще декількох провідних гравців з першої команди, гості не могли, оскільки в той же день принциповий двобій з оржівським ОДЕКом мала їхня основна команда, яка теж бореться за медалі. Втім, футболісти з Гощанського району виглядали цілком боєздатним та цілеспрямованим колективом, але без явних «зірок». Натомість такі були присутні у лавах господарів. Серед них виділялися Роман Сад, Ярослав Похила та Сергій і Олександр Жданюки. Перший і відкрив рахунок хвилин за 15 з початку гри, реалізувавши штрафний удар метрів з 25-ти. «Постріл» був такої сили і точності, що кіпер гостей навіть не ворухнувся – 1 : 0.
Головні творці «бронзової» перемоги володимирчан – Роман Сад (у центрі в білій футболці) та Ярослав Похила (лівіше від нього)
Досить швидко місцеві могли розвинути успіх, але двічі егоїстично зіграв Ярик Похила, не поділившись м’ячем з партнерами після блискучих індивідуальних рейдів. Міг забити з близької відстані також і оборонець Сергій Дячук, та не влучив у порожній кут воріт. Дуже старався і виконав багато так званої «чорнової» роботи Олександр Васьковець, який до того ж мав у день гри свій день народження.
Гості, хоч і трішки краще грали в пас, в основному в центрі поля, особливих дивідендів з цього не витиснули. По перерві Похила таки досягнув свого – підхопивши м’яч біля середньої лінії поля, він на швидкості проскочив аж трьох суперників і завершив прохід сильним ударом під ліву бічну стійку. Воротар зміг дістати шкіряну сферу лише кінчиками пальців, але відбити не зумів – 2 : 0.
Невдовзі Роман Федіна з вивіреної передачі Сергія Жданюка в третій раз послав м’яча до сітки, але лайнсмен підняв прапорець, сигналізуючи офсайд, і головний арбітр з Березного Сергій Ротов гол не зарахував.
По цьому керманич володимирчан Василь Лосінець почав випускати на поле резервістів, які, проте, гри не посилили. А гості, навпаки, зрозумівши, що не все ще в цьому поєдинку втрачено і за декілька хвилин до закінчення матчу зуміли забити гол престижу, буквально заштовхавши предмет футбольної суперечки у ворота Романа Бедика зусиллями Дмитра Симончука – 2 : 1.
У доданий арбітром час і місцевим футболістам, і їхнім уболівальникам довелося трохи понервувати, бо візитери притиснули «енерджайзерів» до їхніх воріт, але все закінчилося для володимирчан добре. Вони тепер – володарі бронзових медалей у другій лізі Рівненщини. Подібного успіху місцевий футбол не мав уже, мабуть, з десяток років з часу виходу «Енергії» до фіналу обласного Кубка. Тож залишається привітати весь колектив з неабиякими здобутками та побажати подальших успіхів.
Друголігове «срібло» прогнозовано залишилося у Зарічному по тому, як тамтешній ФК обіграв гостей з томашгородського «Граніта» майже по тому самому володимирецькому сценарію. Роман Левчун і Федір Очеретяний вивели вперед «жовто-зелених», а приїжджі футболісти зуміли лише скоротити розміри поразки – 2 : 1. Як треба грати з новоспеченим чемпіоном – грем’яченцями, показала команда зі Смиги, розгромивши у себе фаворита – 5 : 1. Втім, навіть такий виграш не допоміг колективу з Дубенського району покинути останнє місце.
Погляд на турнірну таблицю лише підтверджує розклад сил на цей пандемічний сезон – за винятком «Грем’ячого» усі інші команди практично рівні. Про це свідчить і кількість набраних очок у команд, що зайняли місця з 4 по 6, а також різниця забитих і пропущених м’ячів, яка навіть у бронзового призера від’ємна. Та навряд чи хто через декілька років згадає такі дрібниці цього «куцого», «обрізаного» чемпіонату з шести команд. Гра теж забувається, а результат – залишається.
З «бронзою», Володимирець!
Обласний чемпіонат ветеранів: після річної перерви Млинів повертає собі чемпіонську корону
У той же суботній день визначилися і переможці та призери чемпіонату Рівненщини серед гравців, які старші 35-ти років. Виконком РОАФ вирішив, що двобої за «золото» та «бронзу» пройдуть в один і той же день на стадіоні у Оржеві. Першими мірялися силами у грі за 3-4 місця ветерани Гощі та Рокитного. Кращими виявилися представники Гощанського району – 3 : 1, які і нагороджені «бронзовими» медалями. Як тут не згадати матч Гощі у Володимирці, де гості ледве відбилися від насідаючих господарів, а місцеві ж у турнірній таблиці посіли лише передостаннє місце…
Так і хочеться промовити знамениті крилаті слова із відомої радянської кінокомедії, лише трохи їх перефразувавши: «На їхньому місці повинні бути ми…»
У поєдинку за чемпіонське звання між рівненським «Понеділком» та млинівським «Автоплюсом» першими вже на 5 хвилині відзначилися рівняни. Вадим Жак скористався грубою помилкою оборонця суперників і не залишив шансів кіперу млинів чан – 1 : 0. Та вже за декілька миттєвостей кращий серед «автоплюсівців» Тарас Кабанов ударом голови «замкнув» подачу з лівого флангу атаки – 1 : 1.
Переможці та фіналісти ветеранського чемпіонату Рівненщини на спільному фото – млинівчани (у чорній формі) та рівняни (у світлій)
Одразу по перерві Млинів вийшов уперед (Ігор Махнюк з гострого кута пробив під воротарем впритул з бічною стійкою), а ще через 10 хвилин Володимира Гоменюка збили у карній зоні, і той же Кабанов, реалізувавши пенальті, встановив остаточний результат «золотого» матчу – 3 : 1 на користь «Автоплюса», який після року перерви знову став кращим серед сивочолих футболістів області.
Всеукраїнські та обласні змагання: Оржів витримує складний графік
Останнім часом напружений змагальний графік випадає на долю кращої команди Рівненщини – оржівського ОДЕКа. Вже другий тиждень поспіль вони грають по три поєдинки за 5-6 днів, зрозуміло, що при цьому використовується широка ротація гравців. У середу представники деревообробного комбінату приймали у себе у матчі – реванші 1/8 фіналу аматорського Кубка України сусідів з Волині – команду «Луцьксантехмонтаж», яку тижнем раніше обіграли – 1 : 0.
Без глядачів, але з димовими шашками: так Теребовля реагувала на поразку своїх улюбленців у грі з ОДЕКом
Початок зустрічі видався невдалим для наших хлопців, бо вже до 20-ї хвилини вони програвали – 0 : 2. Спочатку нападник гостей гренадерського зросту Тарас Кабанов буквально продерся крізь стрій захисників господарів і відкрив рахунок, а згодом в дальню «дев’ятку» з лінії карної зони поцілив крайній хавбек лучан Андрій Пушкарчук – 0 : 2. Оговтатися від подібного шоку оржівцям пощастило лише в середині другого тайму, коли Олександр Ніколайчук майстерним ударом перекинув м’яч через «стінку» гостей. Згодом Іван Мучак, що вийшов на заміну, підключившись до атаки, поновив рівновагу у рахунку – 2 : 2, що цілком задовольнило господарів.
У чвертьфіналі (поєдинки призначені на 28 жовтня та 4 листопада) жереб звів ОДЕК з дуже сильним суперником, командою ЛНЗ з Лебедина Черкаської області, тренером якої є відомий в Україні фахівець Юрій Бакалов.
А в день місцевих виборів, 25-го жовтня, на оржівців чекав виїзний поєдинок у Теребовлі, з принциповим суперником – місцевою «Нивою», кольори якої захищають добре відомі за виступами у клубах Рівненщини Василь Лойко, Роман Дацюк та гігант Артем Корольчук (зріст 2 м 08 см). До честі представників Рівненщини, вони зуміли подолати непростого суперника на важкому після дощу полі – 3 : 1, пропустивши єдиний гол з пенальті при рахунку – 2 : 0 на свою користь.
У цьому ж турі лідер перегонів у першій групі – «Юність» зі Львівщини здобула чергові три бали, відправивши ні з чим додому коломийський «Варатик» з Івано-Франківщини – 2 : 0 (голи Володимира Гладкого та Олега Панасюка) і зберегла відрив у два очки від переслідувача – ОДЕКа. Команда Віталія Брикси – луцький «Вотранс» розійшлася миром – 0 : 0 на домашній арені з чернівецьким «Довбушем», не реалізувавши декілька стовідсоткових гольових моментів. Мукачівський МФА «Мункач», обігравши вдома – 3 : 0 «Агрон» з Тернопільщини, набрав 11 залікових балів і вийшов на третє місце змагального рейтингу, випереджаючи лучан на очко.
А днем раніше той же Оржів мав не менш відповідальну зустріч у першоліговому чемпіонаті області, де на нього на виїзді чекав найближчий переслідувач – ФК «Садове». Якщо судити по кінцевому співвідношенню сил – 4 : 0 на користь гостей, то перемога далася лідеру змагань порівняно легко, хоча хлопці Володимира Новака чинили неабиякий опір і до перерви фаворит відзначився лише раз (гол в активі Максима Дермана).
Утім, у другому таймі господарі не витримали темпу, нав’язаного гостями і пропустили ще три м’ячі, авторами яких стали Віктор Газицький, Микола Коляда та Іван Мучак. Крім цього, кращий голеадор лідера Микола Гайдучик ще й не забив одинадцятиметровий штрафний удар. Поступившись ОДЕКу, ФК «Садове» відкотилося на третє місце турнірки, а на друге знову повернулася «Коливань» з Клевані, яка, розгромивши вдома гощанський «Аграрій» – 6 : 1, набрала 22 пункти. А до Садового (20 очок), впритул підібрався березнівський «Случ» завдяки гостьовій звитязі у Бугрині – 1 : 0.
Словом, боротьба за призові місця, схоже, триватиме до заключного туру чемпіонату і на уболівальників чекають неабиякі емоції.
