ДЮФЛ України: змагання перейшли екватор
Першими вихідними листопада стартувало друге коло дитячо-юнацької футбольної ліги України у всіх трьох лігах, хоча більшість команд не змогли закінчити й першу частину змагань через численні переноси ігор, пов’язані із другою хвилею пандемії коронавірусу. Так, у групі №4, де змагаються наші земляки із ФК «Вараш», залишилися незіграними поєдинки хлопців Олександра Павліка та Володимира Ордината із ковельськими та луцькими однолітками.
А друге коло варашани почали у суботу, 7-го листопада, двобоями із командами асоціації футболу Ужгородського району – ФК «Минай», які на рік молодші за усіх своїх суперників.
У стартових зустрічах першого кола, що проходили в Ужгороді, господарі взяли верх старшими хлопцями – 2 : 0, а у грі молодших був зафіксований незвичний як для футболу нічийний рахунок – 6 : 6. Тому наші старші, 2004-го року народження школярі палали бажанням взяти реванш за поразку на закарпатському штучному газоні.
Але перший тайм став своєрідним холодним душем для господарів, бо вони отримали у свої ворота три «сухі» м’ячі, два з яких, образно кажучи, вони «привезли» собі самі.
По перерві гості мало не поплатилися за поспішно зроблені заміни та відсутність належної концентрації, бо вараські юнаки зусиллями в основному свого лідера Романа Ібрагімова зуміли скоротити розрив у м’ячах до мінімуму – 2 : 3. Перший гол 17 номер господарів забив, реалізувавши вихід віч-на-віч з голкіпером минаївців, а другий м’яч його авторства став наслідком вчасного добивання шкіряної сфери, коли ту у відчайдушному кидку намагався відбити страж воріт гостей.
На жаль, звести матч хоча б внічию нашим землякам завадив елементарний брак часу, бо невдовзі після другого гола Ібрагімова пролунав фінальний свисток, який зафіксував чергову поразку варашан, що не мають у своєму активі ще жодного набраного очка.
Набагато краще складаються справи у наших молодших юнаків, які вже встигли добряче попсувати нерви навіть лідерам групи. Тому на рік молодші минаївські ровесники навряд чи могли чинити їм гідний опір, що й показав суботній поєдинок на запасному полі стадіону «Ізотоп». Рахунок у середині першого тайму відкрив лівий хавбек варашан Андрій Нестерчук, який вчасно «замкнув» на дальній бічній стійці подачу від кутового прапорця у виконанні Олега Омельчука – 1 : 0.
Одразу по цьому фантастичний (як на свій вік) гол забив наш провідний нападник Іван Касянчик. Він у стилі легендарного Дієго Марадони підхопив м’яч на правому фланзі у середині поля і на швидкості обійшов всіх оборонців, які трапилися йому на шляху. Зблизившись з воротарем, він сильно пробив у дальній нижній кут – 2 : 0.
По перерві на полі мало що змінилося – наші гравці продовжували «пресувати» суперника і довели різницю у м’ячах до розгромної – 4 : 0. Третій м’яч після серії добивань на свій рахунок записав Ілля Суханов, а четвертий, наче більярдну кулю у лузу, загнав у сітку той же Андрій Нестерчук, зробивши «дубль» у грі.
Заслужена перемога дозволила підопічним тренера Володимира Ордината набрати 11 залікових балів і закріпитися в середині змагального рейтингу.
А від себе додам, що селекціонерам дорослих команд уже зараз слід запам’ятати імена і прізвища таких гравців-варашан, як Іван Касянчик, Олег Омельчук та кіпер Олег Решетицький. При належній праці вони можуть вирости у справжніх «зірок» принаймні регіонального футболу.
Кубок та чемпіонат України серед аматорів
Останнім часом єдиному представнику Рівненщини у всеукраїнських перегонах – оржівському ОДЕКу доводилося доволі суттєво напружуватися, оскільки гра на три фронти (кубок та чемпіонат країни серед любителів + чемпіонат області) вимагала доволі солідних енергозатрат навіть при непоганій ротації футболістів, які числяться у заявці колективу.
Та вже з середи, 4-го листопада, один камінь звалився з плечей команди, бо кубкові змагання далі будуть проходити уже без повпреда Рівненщини. Програвши тиждень тому у себе вдома – 0 : 1 команді з Черкащини – ЛНЗ з Лебедина, оржівці у гостях поступилися з таким самим рахунком. Єдиний гол у середині другого тайму забив нашим землякам півзахисник господарів Павло Замуренко по тому, як кіпер ОДЕКа після подачі з лівого флангу відбив м’яч прямо йому на ногу – 0 : 1.
А у регулярному чемпіонаті України у першій групі, де змагається ОДЕК, додався ще один учасник. Це львівські «Карпати», які вже зіграли декілька матчів і набрали 4 залікових бали. Найсвіжіший їхній поєдинок був у гостях у МФА «Мункач» на Закарпатті, де львівяни перемогли – 1 : 0 завдяки голу Остапа Іллюка.
Теребовлянська «Нива» з Василем Лойком, Романом Дацюком та Артемом Корольчуком у складі розписала мирову нічию – 0 : 0 у Великих Гаях, що на Тернопільщині, із земляками з місцевого «Агрона». Це була вже шоста зустріч суперників нинішнього сезону – по два рази вони мірялися силами у чемпіонаті області, де обмінялися гостьовими перемогами, двічі – у півфіналі Кубка Тернопільщини (перемога «Ниви» та нічия), і нещодавно у Суперкубку області, де Теребовля поступилася лише у післяматчевій серії пенальті. Набране очко дозволило теребовлянцям наздогнати у змагальному рейтингу ОДЕК (в обох колективів по 14 балів), щоправда у оржівців зіграно на матч менше.
По виразу обличчя Василя Лойка (крайній зліва) ясно, що суперників до воріт він не пропустить
Лідирують у групі представники Львівщини – «Юність» з Верхньої \ Нижньої Білки, на рахунку яких 16 очок. Нашим землякам до зимової перерви залишилося зіграти один поєдинок з вищезгаданими «Карпатами», який заплановано на 18-те листопада.
Чемпіонат Рівненщини: ОДЕК – переможець, у Садового – «срібло»
У передостанньому турі чемпіонату області з футболу серед команд першої ліги визначився, нарешті, переможець. Звісно, мало хто сумнівався, що почесний титул врешті-решт належатиме Оржеву, але формально одеківці завоювали звання чемпіона лише після того, як у минулу неділю, 8-го листопада, перемогли у Здолбунові місцевий «Локомотив» – 3 : 0 і стали недосяжними для найближчих переслідувачів.
У першому таймі забив Микола Наумець, який використав «обрізку» оборонців і переграв кіпера. По перерві ж Михайло Трофімчук покарав здолбунівського воротаря за необачний вихід – 2 : 0, а Віталій Богданов сильним низовим ударом закріпив перевагу своєї команди.
Чемпіон Рівненщини 2020 – оржівський ОДЕК
Срібні медалі вперше в своїй історії взяло Садове, яке в домашньому поєдинку здолало – 2 : 0 «Коливань» з Клевані, забивши по голу в кінці кожного з таймів зусиллями Олександра Малиновського та Віктора Ніколайчука. Гощанське дербі між Бугрином та райцентрівським «Аграрієм» принесло мінімальну звитягу Гощі – 1 : 0.
Заключний тур змагань, що запланований на 15-те листопада, повинен дати відповідь лише на одне питання:хто стане бронзовим призером?
Найвірогідніший претендент – «Коливань», яка приймає вдома «Калину» з Бугрина і має її обіграти для певності. Шанси на третє місце залишилися і у березнівського «Случа», та їм треба не поступитися у Оржеві і сподіватися, що бугринці позбавлять очок Клевань.
Найактуальніше фото про чемпіона – ОДЕК Оржів
Ветеранський футбол: ніхто не хотів поступатись
І до місцевих футбольних реалій. Суперкубок 2020 у цьому році навряд чи відбудеться, бо суперники – володимирчани та сопачівці ніяк не можуть узгодити між собою час та місце зустрічі. Натомість у минулу неділю на штучному майданчику стадіону «Янтар» у райцентрі відбувся традиційний, вже 7-ий за ліком ветеранський турнір з міні-футболу пам’яті володимирецьких футболістів, що відійшли у вічність.
У змаганнях взяли участь три команди, сформовані за регіональним географічним принципом, які в одноколовому турнірі і виявили переможця.
Першими зійшлися футболісти з об’єднаної команди Довговоля – Любахи – Вараш, яким протистояв колектив Каноницької ОТГ.
Упродовж майже всієї зустрічі перед вели перші завдяки голу Петра Мордаса, але каноничани зуміли відігратися і гра завершилася поділом очок – 1 : 1. Далі проти Канонич вийшов Володимирець, і тут сильнішого не було виявлено – 4 : 4. На голи райцентрівців Олександра Шами, Романа Шеверди та Василя Лосінця тут же відповідали їхні суперники Василь Черевач, Сергій Столяр, Олег Кладько та Олександр Ткач.
Переможці традиційного турніру ветеранів – команда Володимирця
Долю головного призу мав вирішити заключний поєдинок між об’єднаною командою та володимирчанами. Останні дуже вдало почали двобій і вже невдовзі вели – 3 : 0.
Здавалося, що питання про тріумфатора змагань вирішене дочасно, та ветерани – опоненти райцентрівців проявили неабияку волю до перемоги і завдяки точним ударам Володимира та Івана Мотьків та того ж Мордаса відновили рівновагу – 3 : 3.
І вперше за 7 років проведення подібних змагань для виявлення переможців довелося враховувати додаткові показники, згідно яких першими стали володимирчани, за ними фінішувала об’єднана команда Довговоля – Любахи – Вараш, і доповнила призову трійку команда Каноницької ОТГ. Всі вони отримали по кубку та грамоті.
А потім був дружній обід, де присутні пом’янули «незлим, тихим словом» тих аматорів футболу, що поринули у засвіти – Олексія Сороку, Юрія Симонюка, Олексія Шаму, Івана Манзика, Анатолія Мекісу, Володимира Германа, Анатолія Назаришина, Михайла Шепеля, Анатолія Якшина та інших, і домовилися за рік зустрітися знову. Бо згадані вище імена та прізвища житимуть у нашій пам’яті доти, доки житиме згадка про них.
