Початок квітня став знаменним для вараських шанувальників футболу, адже після довгої зимової (яка потім плавно перейшла у весняну) паузи, вони нарешті дочекалися початку сезону на всеукраїнському рівні. В останній день березня, що припав на середу, варашани поїхали до Луцька, щоб дограти перенесені матчі ще першого кола чемпіонату ДЮФЛ України у четвертій зоні першої ліги.
Варашани проти лучан
Була надія, що після того, як обидва наші юнацькі колективи 2004 і 2006-го років народження досить плідно попрацювали на передсезонних тренувальних зборах у Дубно, прийдуть і позитивні результати. Та й старші хлопці отримали досить солідну ігрову практику на відкритому чемпіонаті Вараша, де епізодично показували досить пристойну гру.
Утім, очікування так і залишилися очікуваннями, бо на Волині наші очками не розжилися. Поступилися як старші хлопці, так і їх молодші товариші, причому з однаковим рахунком – 1 : 3. Причину поразок тренер молодших юнаків Володимир Ординат бачить у недостатній підготовці резервістів – у старших хлопців травмувався основний воротар і довелося ставити запасного, який випробування лучанами не витримав, а у молодших з різних причин були відсутні одразу четверо гравців основного складу, а їх підмінні ще не готові грати на такому рівні.
Залишається лише повідомити читачам прізвища авторів голів у наших командах. У старших відзначився Роман Лисюк, а у молодших – Руслан Пікусь.
Варашани проти львів’ян
Серія поразок для варашан продовжилася і через декілька днів, у суботу, 3-го квітня, коли вони приймали у себе вдома, на запасному полі стадіона «Ізотоп» львівське «Динамо». Це вже був поєдинок другого кола змагань, а у першому колі вихованці Олександра Павлика у кінці вересня поступилися у Львові тамтешнім одноліткам – 0 : 2, зате підопічні Ордината виграли свій двобій – 4 : 2.
Традиційно починали старші. Суперник у наших хлопців був дуже серйозний, адже динамівці з міста Лева до гри посідали третю сходинку змагального рейтингу. А от у варашан через перебір штрафних санкцій паузували два основні креативні гравці – Роман Ібрагімов та його тезко Лисюк. Втрата цих футболістів для господарів поки що практично означає відсутність атаки взагалі. Грати, звісно, є кому, але повноцінно замінити цих швидких і мобільних дриблерів – нереальна справа.
Тому й змушені були наші земляки відбиватися з усіх сил. Особливо сутужно їм стало у другому таймі, коли гості посилили натиск. Дуже виділявся у динамівців швидкий лівий, крайній кучерявий блондинчик Тарас Кривошия (№17), основний снайпер львів’ян, без якого не обходилася жодна атака гостей. Він без проблем «накручував» по декілька оборонців господарів, але до пори до часу захисники та воротар місцевих Віталій Згурський витримували азартні наскоки суперника.
За декілька хвилин до закінчення зустрічі гості таки зуміли заштовхати шкіряну сферу у наші ворота. Головний арбітр спочатку вказав на центр поля, але за декілька миттєвостей змінив своє рішення і, зафіксувавши напад на голкіпера, гол відмінив. Глядачі полегшено видихнули, але, як з’ясувалося, це ще було не все.
Уже в доданий арбітром час наші таки не встояли і пропустили той єдиний гол, який приніс переможцям шалену радість – 0 : 1. А дивлячись на те, як юні львів’яни святкували взяття воріт і взяті три залікових бали, можна було подумати, що обіграли вони ну якщо не мюнхенську «Баварію», так «Динамо» з Києва точно…
Якщо спостерігати матч старших хлопців було дійсно цікаво – все-таки певний рівень вони демонстрували, то гра молодших відверто розчарувала фактичною відсутністю обдуманих дій у обох суперників. Усі два тайми м’яч хаотично метався по майданчику, а обидві команди відчайдушно намагалися його приборкати, щоб через один-два паси віддати ту шкіряну сферу опонентам. Виграти мав той, хто менше помилятиметься. Більше похибок зробили місцеві юнаки, за що й були покарані.
Перший ляп кіпера варашан, коли він необачно взяв м’яч до рук після чи то пасу, чи то скидки свого ж захисника, суперники не використали, бо перспективний штрафний з меж карної зони пробили мимо лівої бічної стійки.
Та вже наступний прорахунок став фатальним – в середині першого тайму господарі прогавили в центрі свого штрафного майданчика когось з нападників львів’ян, і той головою спрямував предмет футбольної суперечки у лівий нижній [i]кут воріт, використавши подачу від кутового прапорця справа – 0 : 1. Цей гол виявився єдиним і вирішальним.
Хоча в другому таймі тренер господарів пішов на доволі неординарний крок, щоб змінити перебіг гри. Він свого основного кіпера, хлопця, найвищого на зріст у обох командах, поставив у напад, але той, як не старався, перелому у гру не вніс.
Отож львів’яни взяли реванш за домашню поразку і ще більше віддалилися від варашан у турнірній таблиці (до звітного поєдинку гості були п’ятими, а наші хлопці – шостими, і їх розділяло лише одне очко).
Наступні матчі у ДЮФЛ України заплановані на 10-те квітня, коли на варашан чекає виїзд до того ж Львова та матч проти місцевого СДЮШОР-4. Звісно, якщо знову не втрутяться карантинні заходи.
Міський футбольний чемпіонат
Заключний ігровий день відкритого чемпіонату Вараша з футболу, що припав на першу неділю квітня, головну інтригу турніру – питання про переможця змагань втратив туром раніше, адже достроковим тріумфатором перегонів став «Темп» з Борового. Залишалися актуальними питання можливої рокіровки між «Монолітом» та сопачівським «Стиром» у межах другого та третього місць у разі виграшу першого та невдачі стирян, а також виділявся третій ігровий поєдинок між Полицями та Підцаревичами, що мав визначити одноосібного аутсайдера перегонів.
Вараський «Моноліт» – віце-чемпіон турніру
Та вже в стартовому матчі неділі питання можливого обміну місцями між енергоремонтниками та сопачівцями відпало саме собою, оскільки «Моноліт» без проблем обіграв ФК «Мульчиці» – 2 : 0 (по голу в кожному таймі забив Олег Мирончук) і став недосяжним для «Стира».
Сопачівський «Стир» – бронзовий призер змагань
Наступними суперниками на запасному полі Спорткомплексу РАЕС стали «Ізотоп» та місцева КДЮСШ. Ізотопівці нині зовсім не ті, що були ще декілька років тому, а юнаки набрали непоганих ігрових кондицій і дають бій кожному супернику. Не став винятком і цей двобій.
Молодь першою відзначилася зусиллями Романа Лисюка, але майже відразу отримала гол у відповідь від Дмитра Кудрика – 1 : 1. Хлопці наставника Олександра Павлика забивають вдруге завдяки активності Владислава Водька, але прикра помилка їхнього ж хавбека Артема Ширяєва призвела до ще одного гола Кудрика – 2 : 2.
По перерві знову «начудили» оборонці юніорів і Євген Блищик спочатку забив свій перший м’яч, а потім – і другий – 4 : 2.
Третя гра мала визначити команду, яка гарантовано засяде на «дно» турнірної таблиці. Поличан, що мали в активі два набраних залікові бали, влаштовувала і нічия, а волиняни мали лише вигравати, тому що в їхньому пасиві були лише поразки.
Зустріч вийшла бойовою. Суперники завзято гамселили м’яч і один одного на кожному квадратному метрі майданчика, але змістовність їхніх дій залишала бажати кращого.
За такого хаосу вирішальну роль відіграв пенальті, призначений арбітром Володимиром Штинем у ворота волинян в середині першого тайму. Один з кращих у полісян Станіслав Кислянко пробив потужно, але просто у кіпера Ярослава Легкова, той ніби зреагував на «постріл», та шкіряна сфера все ж опинилася у воротах – 1 : 0.
Надалі так нічого і не змінилося, отож Полиці – сьомі, а «енергетики» – останні.
Останній двобій турніру: Сопачів проти Борового
Ну, а найцікавішим, скоріш за все, і в усьому турнірі, виявився останній двобій турніру, де мірялися силами Сопачів та Борове. Хоча до того часу, як вони вийшли на поле, всяка змагальна інтрига була вже вичерпана, суперники зіграли у дуже змістовний футбол. Борівці, як показав перший тайм, дещо побоювалися опонентів, бо добре пам’ятали той погром, що влаштував їм «Стир» у минулорічному фіналі Кубка Володимиреччини – 9 : 0. Щоправда, в тому злощасному для темповиків фіналі не брало участі провідне тріо борівців – Шило – Блищик – Гаврилюк, які у складі ФК «Зарічне» грали в Березному з оржівським ОДЕКом інший кубковий фінал, але вже обласний.
Та все ж до перерви явно краще виглядали сопачівці, де на провідних ролях були у нападі – Роман Федіна, у півзахисті – Вадим Левков та Ярослав Похила, а у захисті – Леонід Федіна. Ці ж футболісти і відіграли основні ролі у взятті воріт «Темпа». Спочатку своє соло з м’ячем завершив точним ударом у ближній кут воріт Роман Федіна – 1 : 0, а потім Ярик Похила майже з нульового кута таки встиг підставити голову під навіс Левкова, добряче отримавши при цьому від воротаря борівців – 2 : 0.
А от у другому таймі хід поєдинку зазнав кардинальних змін. Стиряни, а особливо їх лідери, помітно «підсіли» фізично, а борівці, які дуже не хотіли програвати перед своїми численними уболівальниками, що приїхали підтримати своїх улюбленців, навпаки, на якомусь вже другому диханні насіли на ворота суперника.
І той не витримав. Спочатку Роман Шило скоротив різницю в рахунку – 1 : 2, а потім він же не спромігся реалізувати «крапку», тобто «пеналь», який «привіз» кіпер сопачівців. Хоча той же воротар сам і виправив власну помилку, в карколомному стрибку відбивши непростий удар нападника.
Та «помаранчево-чорні» (кольори «Темпа») таки домоглися нічиї, бо зрівняли рахунок у досить курйозній ситуації, коли за м’яч боролися одразу четверо гравців, а він опинився у сітці, скоріш за все від ноги Ігора Блищика – 2 : 2. Дуже бойова нічия, і, мабуть, найкраще свідчення того, що футбол на наших теренах живе і прогресує, не дивлячись на потуги вірусів із різних там англійських та південноафриканських штамів.
Переможці з Борового
А потім було нагородження, при якому очільник місцевої футбольної федерації Володимир Грушевський спочатку нагородив почесними дипломами рівненської обласної асоціації футболу ентузіастів шкіряного м’яча, що долучилися до популяризації цієї найпопулярнішої у світі гри, а потому відзначив медалями, кубками і грамотами кращих на цих змаганнях.
Кращі футболісти чемпіонату
Отож оргкомітет змагань відзначив грамотами кращих футболістів з кожної команди. Ними стали: серед поличан – Станіслав Кислянко, у «Ізотопа» – Євген Блищик, у Підцаревич – Ярослав Левков, у Сопачева – Леонід Федіна, серед борівців – Роман Шило, у «Моноліті» – В’ячеслав Штинь, і в юнаків – Роман Ібрагімов.
Були відзначені також гравці по амплуа: воротар – Віталій Бедик («Моноліт»), захисник – Олександр Тарасюк («Темп»), півзахисник – Роман Білик (КДЮСШ), форвард – Роман Федіна («Стир»). Кращим гравцем перегонів став Назар Гаврилюк з Борового.
Назар Гаврилюк – кращий гравець турніру у Вараші
«Меморіал Шморгуна»: почався у березні 2020-го, а фінішував у квітні 2021-го
Догравали футбольні змагання на минулих вихідних не лише у Вараші, але й в обласному центрі, причому це догравання було по-своєму унікальне, адже довелося завершувати турнір, який почався ще рік тому і був призупинений через карантинні заходи. Саме так 24-й обласний турнір «Меморіал Володимира Шморгуна» фінішував лише 3-го квітня 2021-го року, хоча починався ще у березні 2020-го…
Фінішувало 7 колективів, хоча починали перегони 10 (знялися юнацькі колективи Рівного та Костополя і «Садове-2».
Переможцем змагань вийшла команда «Ну, постривай!» (Здолбунів), що набрала 13 очок. Друге та третє місця посіли «Коливань» з Клевані та сарненський «Маяк», у яких по 11 балів, але у команди з Рівненського району краща різниця забитих і пропущених м’ячів.
Аматорський чемпіонат України
А тим часом друге коло почалося і у першій групі аматорського чемпіонату України, де грає єдиний представник Рівненщини – оржівський ОДЕК, а також луцький «Вотранс» з нашими земляками Віталієм Бриксою та Василем Лойком і колишнім гравцем ФК «Рафалівка» Назаром Приходьком у складі. Оржівці у суботу грали у Львові проти місцевих «Карпат», і хоча по ходу поєдинку поступалися – 0 : 1, все ж зуміли перемогти – 3 : 2. За ОДЕК забивали Юрій Красномовець, Микола Коляда та Віталій Богданов.
У неділю «Вотранс» переміг на виїзді теребовлянську «Ниву» – 1 : 0 (гол забив Владислав Полетій на початку другого тайму, вдало зігравши на добиванні). Гра у Теребовлі була перенасичена єдиноборствами, жорсткою, а подекуди навіть жорстокою. Результатом такої «рубки» став той факт, що вже в першому таймі обидві команди залишилися у меншості. З наших весь матч відіграли Брикса, Лойко і дебютував Максим Гуменюк. Саме його збив майже на лінії карної зони захисник господарів та отримав за це пряме вилучення.
В інших зустрічах групи зафіксовані такі результати: МФА – «Мункач» Мукачево – «Юність» Верхня Білка – 0 : 1, «Варатик Коломия – «Довбуш» Чернівці – 1 : 3. Змагальний рейтинг очолює «Юність» – 22 бали, другий – ОДЕК (18), а по 14 набрали «Вотранс» і «Нива». Наступні матчі – ОДЕК у суботу грає на Тернопільщині проти «Агрона» з Великих Гаїв, а лучани у неділю вдома приймають МФА – «Мункач».
