Декілька років тому написав вірша, присвяченого футбольним ветеранам: і нині діючим, і тим, хто вже покинув цей світ. Взагалі-то я ніякий не поет, але вже 30 останніх років моє спортивне буття тісно пов’язане саме з ветеранським футболом.
Час від часу додаю до цієї поезії нові рядки відповідно до змін у житті. Чотири з них і стали епіграфом до ювілейного, вже десятого за ліком ветеранського турніру з пляжного футболу, присвяченого пам’яті колишнього гравця «Ізотопа-РАЕС», працівника хімічного цеху атомної станції.
«Згадаємо і тих, кого нема між нами – Чума Степан – він перший відійшов у небуття, нехай Всевишній милує їх там, під небесами, а ми їх не забудем все життя».
Степан Чума несподівано помер прямо під час фінального поєдинку чемпіонату області серед гравців, старших 35-ти років між командою Вараша (тоді ще Кузнецовська) та сарненського «Маяка», що проходив 18 жовтня 2008-го року на нейтральному полі у Дубровиці. З того часу для вшанування пам’яті цієї людини його колишні колеги та товариші і проводять кожного року змагання, спочатку це були турніри з класичного футболу, а останніми роками перейшли на формат пляжного шкіряного м’яча.
Цьогоріч ареною Меморіалу став майданчик для пляжного футболу реабілітаційно-оздоровчого комплексу РАЕС «Біле озеро», на якому 17-го липня і зустрілися у коловому турнірі 4 команди ветеранів з Вараша, Маневич та Рокитного (останні замінили костопільчан, які не змогли зібрати повний склад команди).
Почалися перегони зустріччю другої команди «Ізотопа» та рокитнівського «Полісся». Досить довго господарі не могли нічого вдіяти з відмінним кіпером полісян, аж поки Сергій Кедич не відкрив рахунок – 1 : 0. За першим голом невдовзі трапився і другий – авторства Сергія Ткачука, а «крапку» в матчі поставив той же Кедич – 3 : 0.
По тому на майданчик вийшли чоловіки з першої ізотопівської команди та їх друзі – суперники з маневицького «Ветерана». Попервах і тут була рівна боротьба, бо на гол атомника Олега Мирончука досить швидко волиняни відповіли своїм м’ячем – 1 : 1. Та надалі ініціатива перейшла до ізотопівців, що і вилилось у кінцевий результат гри – 6 : 2.
«Ветеран» з Маневич – срібний призер Меморіалу
Фестиваль голів атомники продовжили у наступному двобої, де їхніми опонентами стали рокитнянці. По ходу зустрічі варашани вели – 4 : 0, і лише під завісу гри рокитнянці спромоглися на гол престижу – 4 : 1.
Досить несподівано завершився наступний матч між Маневичами та «Ізотопом – 2», в якому був зафіксований рахунок – 5 : 1 на користь гостей. Тут все виходило у головного бомбардира волинян Володимира Ткачука, кожен дотик якого до шкіряної сфери майже завжди ніс потенційну небезпеку для воріт суперника, а якщо у нього щось не виходило, то допомагав розпечений 35-тиградусною спекою пісок майданчика, а деколи й голкіпер опонентів. На хвилі неабиякого фарту маневицькі ветерани обіграли ще й рокитнянців, які чинили впертий опір майже до фінального свистка, але все ж не витримали й програли з різницею у два м’ячі – 0 : 2.
Заключний поєдинок ізотопівців між собою міг спровокувати неабияку інтригу у випадку перемоги другої команди: тоді б однакову кількість очок набрали одразу три колективи, і довелося б рахувати різницю забитих та пропущених м’ячів.
Спершу такий варіант розвитку подій був дуже навіть правдоподібний, бо повела у грі друга команда, гравці якої були старші за віком: на передачу Володимира Штиня головою зреагував вже згадуваний раніше Сергій Кедич – 1 : 0.
І все для старших ізотопівців складалося більш-менш обнадійливо, аж поки рефері Василь Макуха не призначив доволі дискусійний штрафний удар прямо проти воріт кіпера Олександра Приходька, який Сергій Тарасюк досить швидко реалізував – 1 : 1. Цей гол морально підкосив старших, гра у них якось розклеїлася, і вони поступилися – 1 : 3.
Таким чином, перемогу у турнірі здобула команда «Ізотоп-РАЕС» – 1 (9 набраних очок) у складі Віталій Бедик (голкіпер), польові гравці – Олег Мирончук (як на мене – кращий на змаганнях), Олександр Степанов, Володимир Нестерчук, Сергій Тарасюк, Роман Сильчук, Роман Кузьмін та Олександр Федіна.
Переможець Х Меморіалу Степана Чуми – перша команда ветеранів «Ізотопа – РАЕС»
Другими фінішували маневичани, у яких 6 балів. Замкнули призову трійцю старші ізотопівці – 3 очки; і за межами п’єдесталу пошани опинилися гості з Рокитного.
Утім, у подібних турнірах забиті голи та набрані очки – не головне, а перемагає, як правило, дружба. Цьому сприяло чітке суддівство колегії рефері на чолі з Миколою Середою, та відсутність травматизму, що для ветеранів має неабияке значення.
Усі колективи отримали на нагородженні пам’ятні кубки та грамоти з рук дружини Степана Чуми Світлани та начальника команди «Ізотоп-РАЕС» Олександра Шлая та побажання повернутися на подібний турнір і наступного літа.
А далі був товариський обід, який є традиційним на подібного роду заходах, де ветерани змогли поспілкуватися між собою у дружній атмосфері загальної злагоди та взаєморозуміння.
Спільне фото всіх учасників Меморіалу Степана Чуми
Майданчик пляжного футболу на Білому озері довго без цієї гри не залишиться, адже уже в прийдешні вихідні, 24-25-го липня він стане ареною більш масштабних змагань – чемпіонату Рівненщини, який традиційно проводиться саме на березі водної перлини Полісся.
Аматорський чемпіонат України
А зараз про класичний футбол, у якому на даний момент вже вимальовуються контури майбутнього сезону у аматорському чемпіонаті України. Наразі там виявили бажання грати 27 колективів, а ще 5 перебувають у стадії прийняття рішення щодо участі в турнірі. Серед учасників змагань ми традиційно знаходимо найкращу на цей час команду Рівненщини – оржівський ОДЕК, а компанію йому складе ще один представник нашої області – сарненський «Маяк», що також має досвід участі в аматорських турнірах під егідою ААФУ.
Асоціація аматорського футболу України спільно з медіаресурсом «Спортарена» визначили символічну збірну минулого сезону у кількості 33-х гравців. До неї увійшли і троє футболістів оржівського ОДЕКа – Юрій Красномовець (№3 серед лівих захисників – 17 ігор, два забитих м’ячі та три асисти), Віталій Богданов (№3 серед правих півзахисників, 16 матчів,5 голів та 5 асистів), Микола Гайдучик (№2 серед центральних нападників, 8 ігор, 9 м’ячів + 5 асистів). Останній виступав за оржівців лише в першому колі змагань ААФУ, а потім перейшов до рівненського «Вереса». Присутній у символічній збірній також ще один вихованець рівненського футболу, який нині виступає за луцький «Вотранс». Мова йде про Олександра Гергелюка (№3 серед центральних захисників, 2 + 2).
І найсвіжіші новини з табору відновлених львівських «Карпат». Перед початком сезону 2021-2022 команда, що виступатиме у другій лізі українського футболу, провела презентацію гравців та адміністративного персоналу клубу. Цього року за львів’ян виступатимуть два футболісти родом з Рівненщини – вихованець рівненського футболу Амбросій Чачуа (він і раніше грав за «левів») та Максим Гуменюк (уродженець Вараша).
Чачуа (зліва) та Гуменюк (справа) на презентації оновлених львівських «Карпат»
Наш земляк – нападник, гратиме за «Карпати» під №74, народився 1 лютого 1999 року у місті атомників, навчався у Костопільському ліцеї – інтернаті, виступав за вараський «Ізотоп-РАЕС» у чемпіонаті Рівненщини, був найгрізнішим бомбардиром варашан у юнацькому чемпіонаті, визнавався кращим молодим гравцем в області, скуштував і легіонерського хліба у Польщі, а останнім клубом Максима був луцький «Вотранс» (учасник змагань ААФУ 2020-2021). Як бачимо, Гуменюк йде шляхом іншого нашого відомого земляка – Олега Голодюка, який свої кращі роки провів у Львові.
Варашанин вже встиг дебютувати за свою нову команду у товариському поєдинку із стрийською «Скалою-1911», який закінчився перемогою львів’ян з рахунком – 3 : 1. Максим став автором третього гола карпатівців, відгукнувшись на передачу з правого флангу атаки і, вискочивши з-за спин захисників, з близької відстані «вколотив» м’яч у сітку.
Чемпіонат Маневицької ради
У відкритому чемпіонаті Маневицької селищної ради продовжує переможний поступ єдиний представник Вараського району полицьке «Полісся». Минулої спекотної неділі наші футболісти у себе вдома зуміли здобути чергові три залікових бали, перемігши об’єднану команду Куликович та Красноволі – 2 : 0. Доля матчу була вирішена лише після перерви, коли у середині тайму рахунок відкрив Олександр Давидчик, а за три хвилини до фінального свистка Дмитро Папежук остаточно схилив шальки терезів на бік наших земляків – 2 : 0.
Полицьке «Полісся» після чергового успішного матчу
Поличани й надалі утримують лідерство у сусідніх футбольних перегонах, але впритул за ними тримається і дихає їм у спину ФК «Оконськ», який у цьому ж турі розгромно – 6 : 1 виграв у колишньому райцентрі – Маневичах (різниця між колективами – лише одне очко), а на відстані однієї перемоги знаходиться ще й Старий Чорторийськ, що теж у турі очок не втратив, перемігши «Застир’я» (Четвертня/Боровичі) – 2 : 0.
Якраз до Оконська у майбутню неділю, 25-го липня, мають їхати полицькі футболісти, щоб зіграти матч у рамках чергового, вже 9-го туру чемпіонату.Це буде серйозний іспит для команди Анатолія Демчука, адже суперник – найрезультативніша команда змагань, яка за 8 ігор забила опонентам аж 45 м’ячів. У складі головних переслідувачів «Полісся» виступають два найкращі бомбардири чемпіонату – Павло Семенюк, в активі якого 13 забитих голів, та Ігор Савич, який забив на гол менше.
