От і минуло вже 30 років з того часу, як Україна поновила свою незалежність. Можна по різному оцінювати пройдений шлях, знаю, що знайдуться серед читачів і песимісти («Як можна було розтринькати той потенціал, який дістався нам від СРСР і перетворитися на найбіднішу країну Європи?»), і оптимісти («Все у нас буде добре – переживемо і війну, і пандемію…»). Але усіх жителів нашої України об’єднує прагнення бути здоровим і щасливим, ширше пізнати не тільки свій край, а й довколишній світ, що можливо завдяки фізкультурі та спорту.
Завдяки здоровому образу життя та патріотизму, який у майже всіх нас є від народження, спортсмени, і футболісти в тому числі, повинні в силу своїх скромних можливостей сприяти формуванню позитивного іміджу нашої країни як на теренах нашого регіону, так і за його межами. Тут все просто – граєш добре, то знатимуть і тебе, і той край, який ти представляєш. Отож, почну з наших земляків, що виступають поза Рівненщиною.
Переможні ігри наших земляків
Наперед зверну увагу на вдалу гру Максима Гуменюка, яки вперше вийшов в офіційному матчі в основному складі львівських «Карпат» на поєдинок другого попереднього етапу Кубка України з одноклубниками, що представляють Галич з Івано-Франківської області (було це в середині минулого тижня). Екс-варашанин був активний упродовж всього двобою, одного разу поцілив у бічну стійку і став автором єдиного голу, вміло зігравши на добиванні після рейду капітана львів’ян Сергія Кожанова. Тренер замінив Максима на 75-ій хвилині матчу. Гол Гуменюка вивів його команду до наступної стадії розіграшу почесного трофея, де «Карпати» поміряються силами з луцькою «Волинню».
Тієї ж середи відбувся і перший півфінальний матч Кубка Рівненщини, де у Оржеві зійшлися два фаворити обласних футбольних перегонів – місцевий ОДЕК та сарненський «Маяк». В цьому році волею календарів різних змагань вони зустрічатимуться між собою аж 6 разів: по два рази у чемпіонаті та Кубку Рівненщини і ще двічі – у чемпіонаті ААФУ.
Із шести запланованих поєдинків між грандами рівненського футболу вже відбулося два. У першому з них у Сарнах в рамках першого кола чемпіонату області в кінці червня перемогли гості – 1 : 0.
У другому, про який і буде йти мова, теж з таким самим рахунком виграв ОДЕК. Єдиний гол за 8 хвилин до фінального свистка рефері Віктора Самкова забив десятий номер господарів Микола Коляда. Наших читачів ця зустріч цікавитиме упродовж сезону ще й тому, що тут намічається протистояння двох вихованців володимирецького футболу – Віталія Брикси та Сергія Жданюка. Але якщо Брикса, якого футбольна доля занесла до Оржева, регулярно виходить в «основі» одеківців, то володимирецький «Шева» (прізвисько Жданюка) після повернення до Сарн (тривала пауза через пандемію коронавіруса) ще рідко виходить на поле у кольорах «Маяка».
У наступну середу, коли у Сарнах відбудеться матч – реванш цих колективів, ми й дізнаємося, хто стане ще одним фіналістом Кубка Рівненщини.
Якщо у середу одеківцям довелося добряче попотіти, щоб обіграти «Маяк» на обласному рівні, то у суботу гра в чемпіонаті ААФУ перетворилася для оржівців в тренування з підвищеною відповідальністю. Суперником нашого чемпіона був дебютант змагань такого рівня – клуб «Прикарпаття – Тепловик» з Івано-Франківська, що є дублем команди «Прикарпаття», яка виступає у ПФЛ України. Молоді хлопці, розбавлені декількома футболістами середнього віку та ветеранами, ще не можуть чинити серйозного опору старожилам змагань, як то «Юності» зі Львівщини, якій вони «влетіли» вдома – 0 : 5 у минулому турі, чи тому ж ОДЕКу, який буквально зім’яв їхні оборонні порядки, розгромивши – 9 : 1. Три голи на свій рахунок записав Андрій Апанчук, по два – Олег Шахраюк та Владислав Семенчук, а по разу відзначилися Юрій Красномовець і Микола Коляда. Даний рахунок є повторенням рекорду оржівської команди в аматорському чемпіонаті країни, який був встановлений трохи менше року тому у зустрічі із ще однією командою, що представляє Івано Франківщину – «Варатиком» з Коломиї.
Натомість без набраних залікових балів повернувся наступного дня зі Львівщини сарненський «Маяк». Наші земляки поступилися в селищі Підмонастир місцевому «Феніксу» 1 : 3, хоча до перерви саме вони вели перед після того, як на 38-ій хвилині Сергій Тимошицький реалізував пенальті.
Проте у другому таймі гості не витримали ураганного натиску місцевих футболістів, які спочатку поновили рівновагу (і теж з пенальті) зусиллями, мабуть, найвідомішого у всьому аматорському чемпіонаті гравця Максима Фещука (в недалекому минулому пограв за кілька колективів Української Прем’єр-ліги), а потім і довели свою перевагу ще двічі, коли відзначалися Роман Гнатів та той же Фещук. Особливо красивим вийшов останній гол цієї зустрічі, коли нападник господарів таким собі своєрідним «черпачком» закинув м’яч «за комірець» кіперу візитерів Миколі Фокіну…
В інших поєдинках тернопільське «дербі» «Агрона» та «Ниви» у Теребовлі, де грає Василь Лойко, завершилося перемогою гостей – 2 : 0. З таким же рахунком «Ураган» з Івано – Франківщини вдома переміг чернівецький «Довбуш». У змагальному рейтингу першої групи на його чолі, як і раніше, ОДЕК (7 очок), на одне менше у «Фенікса», але у того ще гра в запасі. «Маяк» з «Нивою» ділять 7-8 місця, маючи по одному заліковому балу. Наступний тур Сарни пропускають, а ОДЕК в неділю їде до «Юності».
Нарешті набрав перше очко у чемпіонаті країни серед юнаків до 19-ти років рівненський «Верес». У п’ятницю, 20-го серпня, в Березному, на стадіоні «Колос» рівняни в поєдинку 5-го туру поділили очки – 0 : 0 з ужгородським «Минаєм». Увесь матч у складі номінальних господарів провів наш земляк Роман Лисюк, і міг навіть відзначитися, але не скористався можливістю переграти стража воріт гостей при виході віч-на-віч з ним. У перегонах за участі 16-ти колективів «Верес» поки що посідає 14-те місце, а наступну зустріч проведуть в останню суботу літа в Чернігові проти «Десни».
А у неділю в тому ж Березному став відомий перший фіналіст нинішнього Кубка Рівненщини. Тамтешній «Случ» у матчі-відповіді з сарненським «Олімпом» зумів лише зіграти внічию – 1 : 1, а так як тиждень тому у гостях програв – 0 : 3, то у фінал потрапили саме «олімпійці». Їхній суперник стане відомий посеред вже цього тижня після гри «Маяк» – ОДЕК.
Напередодні славного ювілею нашої країни добряче потішили власних поціновувачів найпопулярнішої у світі гри і обласні футболісти – учасники АТО. Команда, що дислокується у Гощі, і за яку виступає, між іншими, і вихованець довговільського футболу Андрій Пешко, в суботу, граючи у Хмельницькому проти місцевої команди «Прикордонник – Національна академія ВПСУ», встановила власний рекорд результативності, перемігши місцевих аматорів шкіряного м’яча – 11 : 1, а наш земляк став автором першого гола, забитого гощанцями. Таким чином, здобувши за два ігрових дні 6 пунктів (ще три залікових бали наші краяни отримали за неявку тих же хмельничан на гру у Гощі) «атошники» нашої області наразі набрали 13 очок і разом з командою «Звягель АТО» з Житомирської області поділяють 4-5 місця після 11-ти проведених турів у дивізіоні «Захід». Лідером перегонів є тернополяни, які в 10-ти іграх очок ще не втрачали.
Групове фото учасників поєдинку Ліги учасників АТО між хмельницьким «Прикордонником» та «Гощею – АТО». У нижньому ряду перший справа – Андрій Пешко
Турнір Незалежності у Володимирці
Тепер про місцеві футбольні реалії, головною фішкою яких став турнір на Кубок 30-річчя Незалежності, що проходив у Володимирці на запасному полі стадіону «Янтар» у минулу неділю. До участі в змаганнях господарями – місцевою «Енергією» запрошувалися рокитнівський «Граніт» – лідер другої обласної ліги, сопачівський «Стир» – минулорічний чемпіон та володар Кубка ще Володимирецького району та вараський «Моноліт». На жаль, останні так і не змогли зібрати гравців та прибути на турнір, скоріш за все через те, що більша частина команди була задіяна на ветеранському турнірі в Маневичах. Причина, звісно, поважна, але ж повідомити про це завчасно організаторів змагань енергоремонтникам не завадило б.
Отож, Кубок Незалежності довелося проводити за коловим принципом «кожен з кожним», і відкривали ігровий день «Стир» та «Граніт». У першому таймі невелика перевага була на боці гостей з Рокитнівщини, які й вийшли вперед після сольного рейду їхнього нападника Григорія Крупенка – 1 : 0.
А коли на початку другого тайму арбітр зустрічі Сергій Муравинець призначив у ворота стирян одинадцятиметровий штрафний удар, який викликав серед місцевих уболівальників палкі дискусії, а форвард гранітівців Сергій Близнюк його перетворив у гол – 2 : 0, здавалося, що справи сопачівців непоправно кепські. Та сільські футболісти не занепали духом і зуміли відігратися завдяки активним діям передусім Ярослава Похили, який забив і з гри, і з пенальті – 2 : 2.
По тому опісля невеликого антракту на майданчик знову вийшли рокитнянці та господарі поля. Гості почали активніше, і невдовзі той же Сергій Близнюк покарав оборонців «Енергії» за недбалі дії під час вкидання аута. Він вийшов по лівому флангу атаки під гострим кутом сам на сам з воротарем місцевих Сергієм Сиротюком, що, вочевидь, вже зовсім перекваліфікувався з нападника на голкіпера, і точно пробив низом під праву бічну стійку – 1 : 0. Підопічні Василя Лосінця по цьому додали у русі, і Віталій Брикса спочатку ударом здалеку застав зненацька стража воріт гранітівців – 1 : 1, а потім ударом голови вивів наперед володимирчан молодий Дмитро Мороченець – 2 : 1.
У другому таймі непересічною майстерністю знову відзначився той же Брикса. На його шедевральний удар метрів з 25-ти зі штрафного у самісіньке праве «віконечко» кіпер навіть не зреагував – 3 : 1. Здавалося, що тут інтриги вже не буде, але надії гостей на хоча б нічию мало не поновив вже згаданий раніше голкіпер місцевих Сиротюк. В безневинній ситуації він навіщось пішов у ризикований підкат у межах своєї карної зони і збив з ніг когось з креативників Рокитного. Зрозуміло, що рефері Володимир Муравинець вказав на «крапку», а Близнюк без особливих проблем виконав суддівський вирок – 3 : 2. Правда, на більше гостей не вистачило ні сил, ні ігрового часу…
А володар почесного трофея визначався у заключній зустрічі, де зійшлися «Енергія» та «Стир». Місцевих влаштовувала і нічия, а Сопачеву була потрібна лише перемога. Найкращий на цьому турнірі Брикса досить швидко вивів «енерджайзерів» вперед, забивши на цей раз «пеналь» – 1 : 0.
До перерви рахунок так і не змінився, і ніщо не віщувало якихось змін у грі. Але у вирішальні хвилини двобою з найкращого боку показали себе вожаки стирян Ярослав Похила та Леонід Федіна. Спочатку перший з них у властивому для себе стилі прорвався до воріт володимирчан і відновив статус-кво – 1 : 1. А гол на вагу перемоги у змаганнях забив захисник Сопачева Леонід Федіна. Він здійснив стрімкий рейд зі своєї половини поля, блискавко промайнувши повз не чисельних оборонців і загнав предмет футбольної суперечки у ближній кут воріт Сиротюка – 2 : 1.
Сопачівський «Стир» – володар Кубка Незалежності у Володимирці
Отож, Кубок Незалежності зимуватиме у Сопачеві, який здобув важку, та, на мій погляд, заслужену звитягу. У складі переможців слід відзначити, крім вищезгаданих гравців, ще й харизматичного Романа Федіну та ветерана Юрія Ткачука, та й взагалі всю команду, яка у ключові моменти змагань показала себе вольовим та цілеспрямованим колективом. Така єдність взяла гору над блискучою індивідуальною майстерністю Віталія Брикси, якого у господарів практично не було кому підтримати. Свій локальний герой був і у Рокитного, що посіло третє місце, це автор трьох забитих голів Близнюк.
А взагалі змагання вдалися, потішивши володимирецьких фанатів, може, не стільки якісною та змістовною грою, але красивими забитими голами і яскравими емоціями – так точно. А нагородами учасникам змагань стали красені-Кубки та грошові призи.
Хто переміг у Чемпіонаті Маневицької селради?
Перемогою відсалютували 30-річчю рідної України і футболісти полицького «Полісся», які у себе вдома у черговому турі Маневицької селищної ради впевнено перемогли ФК «Комарове» – 4 : 1. Двічі у поєдинку відзначався Віктор Стельмах, ще по голу додали у командну скарбничку Олександр Давидчик і Тарас Антипов. Це все трапилося після того, як гості повели перед вже на 13-ій хвилині матчу. Перемога дозволила нашим хлопцям набрати 31 очко в 13-ти турах і повернула полісян на позицію віце-лідера перегонів, оскільки Старий Чорторийськ, який йшов до цього на другому місці, не зумів зібрати оптимальний як для себе склад і надто багато пропустив у Підцаревичах: аж 0 : 8.
Групове фото усіх учасників турніру в Маневичах
А попереду йде, громлячи усіх, хто трапляється на шляху, Оконськ, який видав «Застирю» із Четвертні/Боровичів по голу на кожного гравця «основи» – 11 : 2! Більше половини командних м’ячів (6) в той день відвантажив у ворота гостей головний бомбардир чемпіонату Ігор Савич. Тепер на його стрілецькому рахунку 30 голів. Він один забив більше, ніж добра половина команд Маневиччини.
Того ж дня у Маневичах відбувся традиційний ветеранський турнір з міні-футболу для гравців, які старші сорока років, теж приурочений 30-річчю нашої країни. В ньому, крім господарів, мірялися силами команди «Маяк» (Сарни), ФК «Володимирівка» та «Ізотоп-РАЕС» (Вараш). Грали за коловою системою у 6 польових гравців + воротар. Перемогу здобули місцеві футболісти, на другому місці – їхні земляки з Володимирівки, а замкнули призову трійцю ветерани з Сарн. Результати варашан: Маневичі – 2 : 3, Володимирівка – 1 : 4, Сарни – 3 : 3. Михайло Гарбаринін визнаний кращим голкіпером змагань.
Місцеві ветерани (на фото) – переможці традиційного турніру з міні – футболу у Маневичах, присвяченого 30-річчю Незалежності України
І на закінчення футбольна афіша останніх літніх днів.
У неділю, 29-го серпня, «Ізотоп-РАЕС» їде до Бугрина основним та юнацьким складом, аби зіграти пропущений матч ще першого кола з тамтешньою «Калиною». Цього ж дня «Полісся» з Полиць теж у гостях проведе поєдинок 14-го туру маневицьких перегонів з ФК «Троянівка».
