Останній офіційний турнір у цьому році під егідою РОФФ — чемпіонат Рівненщини з футзалу — відбувся 25-го грудня у спортзалі ДЮСШ № 4 в обласному центрі. Нарешті він порадував і любителів цього виду спорту на Володимиреччині, бо одразу дві команди наших земляків потрапили на п’єдестал пошани у цих змаганнях.
Та про все за хронологією. Жеребкування фіналу відбулося ще у п’ятницю, 21-го грудня.
Жереб кинув володимирчан у одну групу з рівнянами — минулорічними чемпіонами та збірною Здолбунівського району, а суперниками варашан стали віце-чемпіони 2017 — костопільчани та переможець ще однієї групи, який став відомий лише 23 грудня — збірна Острозького району.
Перші матчі сенсацій не принесли: фаворити розгромили своїх суперників — Рівне — Здолбунів 7 : 2, Костопіль — Острог 5 : 2.
Третіми на майданчик вийшли володимирчани та здолбунівці. За рівної боротьби рахунок першими відкрили наші земляки: Роман Федіна скористався помилкою оборонців суперника і з близької відстані «пробив» кіпера — 1 : 0. Але Здолбунів майже одразу відігрався і на перерву команди пішли при нічийному результаті — 1 : 1.
У другому таймі вже ближче до закінчення спрацювала «гармата» Толі Пархомчука — 2 : 1, а остаточно добив опонентів той же Федіна — 3 : 1.
Наступний поєдинок був ще цікавіший — Вараш зійшовся з Костополем. При рахунку 3 : 1 на користь наших земляків їх суперник зняв воротаря і перейшов на гру в п’ять польових гравців. Це допомогло лише скоротити розміри поразки — 4 : 3 і є перша сенсація!
У складі варашан відзначу Максима Гуменюка, який наводив справжній жах на оборонців суперника. Гра між Рівним та Володимирцем (кінцевий рахунок — 3 : 0) проходила за переваги господарів поля, але результат поєдинку довгий час залишався під знаком запитання, бо відкрити рахунок рівняни спромоглися лише під завісу першого тайму.
Ще до перерви наш страж воріт Олександр Черевач зумів ціною травми відбити «пеналь», але в другому таймі клас рівнян все ж був вищим. Хоча... Хто зна, що було б, якби того ж Сашка не вилучили з поля за гру руками поза межами карної зони, і нашим хлопцям довелося дві хвилини грати утрьох проти п’яти опонентів...
В останньому матчі групового турніру змусили похвилюватися власний тренерський штаб атомники. Щоб потрапити у головний фінал, їм потрібно було обігрувати Острог, а зустріч складалася так, що підопічні Олександра Павлика навіть поступалися 1 : 2... Втім, все завершилося добре — 4 : 2.
«Утішний» фінал за 3 — 4 місця, здається, не міг закінчитися позитивно для володимирчан, адже без основного кіпера протистояти другій команді аматорського чемпіонату України (а саме таким титулом володіють костопільчани) надзвичайно складно.
І тут не можу оминути надзвичайної майстерності Віталія Брикси. Починав цей турнір він у нападі, потім в інтересах колективу довелося перевести його у захист, а закінчував чемпіонат Віталій на посту кіпера, причому відіграв просто феноменально, відбивши силу-силенну ударів, і більшість — ногами. Це не могло не подіяти на товаришів. Знову «гарматний» постріл Пархомчука на останніх хвилинах першого тайму та гол Романа Федіни таки поставили іменитого суперника на коліна — 2 : 1 і «бронза» їде до Володимирця.
Володимирець - третій призер чемпіонату Рівненщини з футзалу
Отож, медалі благородного сплаву викували: три Романи — Федіна, Хондока та Сад, три Сергії — Жданюк, Дячук і Бурма, по два Дмитри — Дацький і Китун, ще два Олександри — Черевач і Васьковець, два Ігори — Черевач і Кисіль, а також Віталій Брикса, Анатолій Пархомчук і Василь Манзик.
Основний фінал надовго запам’ятається тим, хто його бачив. Тут футзальна Фортуна повеселилася на славу. Не буду переповідати перебіг подій, адже кожен бажаючий може переглянути увесь турнір на сайті РОФФ. Здавалося, що фарт ніяк не міг визначитися, чию ж сторону обрати.
Перші два м’ячі побували у воротах варашан від ніг власних оборонців. Потім почав «чудити» кіпер господарів Олег Колодюк, який пропускав, в тому числі і між ногами від Макса Гуменюка, все, що летіло в його ворота. Так прийшла остання хвилина гри, а на табло було — 4 : 4. Рівняни випускають п’ятого польового, і за 12 секунд до завершення поєдинку таки виривають перемогу — 5 : 4.
Отож, чемпіонська «корона» залишилася у Рівному, але не менших слів поваги заслуговують і переможені.
Уся трійця призерів отримала кубки, дипломи та медалі.
