«За що може подобатися футбол у виконанні гравців, котрим за 35, – запитаєте ви, шановний читачу. – На що там можна дивитися? Швидкості вже нема, техніки теж з часом не прибуває…»
А я скажу, що такий футбол виправдовує своє існування передусім через те, що продовжує життя не лише учасникам ветеранських перегонів, але й глядачам, які спостерігають за подібним дійством. Причому тут на перше місце виходить не сам факт моніторингу, а емоції, якими живуть і футболісти, і уболівальники. І нехай ці емоції не завжди позитивні, та все ж…
У цьому могли переконатися ті володимирчани, які завітали у теплий липневий підвечірок на запасний «Янтар», щоб подивитися на гру місцевих сивочолих з лідером обласних перегонів – рівненською «Славією».
Ну, здається, що може бути цікавого у поєдинку головного фаворита змагань з явним аутсайдером, який ще не набрав жодного очка, забив усього лише 4 голи і пропустив 21?
Тим не менш, володимирчани зуміли здивувати досвідчених рівнян, бо відкрили рахунок вже на 29-ій секунді матчу, пройшовши у десять передач все поле і після чудової подачі з лівого флангу атаки Олег Кладько головою з лінії воротарського майданчика не залишив шансів кіперу гостей Юрію Шамичу, який і не ворухнувся – 1 : 0.
Щоправда, раділи успіху господарі не більше п’яти хвилин – рівно стільки знадобилося бордово-червоним, щоб встановити статус-кво. Передача теж зліва залишила поза грою нашого воротаря Володимира Муравинця, лівий захисник Андрій Будник свого підопічного упустив, і Юрій Гриценко у падінні проштовхнув шкіряну сферу до сітки – 1 : 1.
Надалі аж до 28-ої хвилині на полі утримувалася рівновага при територіальному тиску гостей, які вміло тримали м’яч завдяки диригентським здібностям їхнього плеймейкера Андрія Паршикова.
А от за останніх 7 хвилин тайму господарі пропустили тричі – забракло сил на кінцівку першої половини. Спершу два голи-близнюки забив наймолодший у «славістів» Роман Пахолюк, замкнувши передачі з різних боків атаки. А вже на останніх миттєвостях тайму гості швиденько розіграли кутовий і Олександр Антонюк ударом зльоту метрів з 16-ти підвів риску цій половині двобою – 1 : 4.
По перерві хід гри не змінився, а рахунок продовжував рости лише на користь гостей. Спочатку феноменальний «постріл» метрів з 30-ти вдався Сергію Вознюку, при якому куля плавно опустилася у ліву «дев’ятку» володінь кіпера – 1 : 5.
І знову господарі фактично провалили ендшпіль поєдинку, коли аж троє рівнян вийшли на самотнього кіпера, і Юрій Гриценко записав на свій рахунок вже другий гол у цій зустрічі – 1 : 6. А жирну крапку в поєдинку майже з фінальним свистком Андрія Ганіченка поставив Віталій Шевчук, вразивши вже праву «дев’ятку» воріт наших земляків – 1 : 7.
Справедливості ради слід відзначити, що й місцеві мали хороші можливості ще не раз засмутити Юрія Кособуцького, який по перерві змінив Шамича у «рамці» воріт. Але у першому випадку кіпер у падінні відбив удар Романа Шеверди, а у другому його ж виручила бічна стійка воріт.
Як бачимо, чорна смуга володимирецьких ветеранів явно затягується. А попереду ще лише два матчі у першому колі – виїзд до минулорічного тріумфатора ветеранського чемпіонату – млинівського «Автоплюса» та домашній прийом сарненського «Маяка», що дуже розраховує, принаймі, на призову трійцю.
Так що дуже вірогідний такий варіант, коли старші «енерджайзери», як-то кажуть у футболі, «влаштуються на нуль» на екваторі змагань. Звісно, будемо вболівати, аби так не сталося… Хоча то теж емоції…
У Вараш прибув здолбунівський «Експрес»
Паралельно з матчем у Володимирці, може трішки із запізненням, у Вараші атомники приймали сусідів по змагальному рейтингу – здолбунівський «Експрес». Обидві команди до зустрічі займали місця у середині турнірної таблиці (гості трохи вище, але у господарів у запасі є ще два перенесених матчі), тож боротьба очікувалася неабияка.
Місцеві ветерани, навчені гірким досвідом попереднього поєдинку із «Понеділком», коли довелося грати без замін, на цей раз зібрали майже всіх спроможних чинити опір серйозному супернику. Приїхали навіть усі заявлені маневицькі «легіонери» – Володимир Ткачук, Андрій Шевчук та Роман Пащук. Щоправда, не змогли вийти на поле з різних причин обидва нападники варашан – Сергій Кедич та Олександр Колос. Тому майже всю гру у нападі відбігав номінальний ліберо Роман Кузьмін, і, забігаючи наперед, скажу, що з колективу він не випадав.
А що ж гості? У них була одна й та сама проблема, з якою стикаються усі ветеранські колективи (за винятком лідерів), коли треба їхати на виїзд – нестача гравців. Ось і до міста супутника Рівненської АЕС здолбунівчани прибули, маючи у запасі аж одного гравця…
Тому вже з перших хвилин двобою стало ясно, що довго протриматися гостям навряд чи вдасться. Але на рівних вони грали майже увесь перший тайм.
Цементував їхню оборону Сергій Лащенков, свого часу навіть гравець збірної Молдавії. Але відомим він став завдяки довічній дискваліфікації під егідою УЕФА за скандальний матч між харківським «Металістом» та львівськими «Карпатами» (4 : 0), коли було доведено, що саме Лащенков був головним фігурантом здачі матчу львів’янами.
Так от Сергій до пори до часу досить вміло керував обороною приїжджих футболістів, часто допомагаючи собі міцним слівцем, до чого ліберально ставився головний рефері Тарас Штинь.
Та під завісу тайму оборона «Експресу» все ж дала тріщину. Без сумніву, найкращий гравець зустрічі Євген Приходько стрілою промайнув по лівому фланзі атаки і видав пас-цукерочку на Сергія Голодюка, який з кількох метрів «розстріляв» безрадного кіпера гостей – 1 : 0.
Один з героїв поєдинку ветеранів Вараша та Здолбунова Євген Приходько
Одразу ж по перерві той же Приходько остаточно зняв усі питання про переможця цієї зустрічі. Спершу він, очевидно, хотів подати м’яч на ворота, але той «зрізався» і по незрозумілій траєкторії опинився за спиною ошелешеного воротаря – 2 : 0. Гол був настільки курйозним і дивовижним, що навіть нечисленні глядачі (не кажучи уже про самих футболістів) не одразу второпали, що ж сталося…
А вже ближче до кінця гри Євген повторив свій рейд з першого тайму, вивівши фактично на порожні ворота Романа Кузьміна. З такої позиції вараський універсал не мав права промахнутися – 3 : 0.
А що ж гості? Час від часу вони намагалися доволі-таки гостро огризатися у контратаках, та у цих випадках безпомилково діяв ізотопівський страж воріт Віталій Бедик. У першому таймі він у карколомному стрибку «витягнув» з-під поперечини м’яч після удару когось із нападників візитерів, а у другому – не дав себе перехитрити у моменті, коли залишився віч-на-віч з ще одним форвардом «Експреса». Впевнена перемога майже нічого не змінила у становищі суперників, але… Далі буде.
«Понеділок» зібрав цілу торбу м’ячів, але «Славія» попереду
З інших протистоянь туру слід відзначити ще один гостьовий погром у виконанні рівненського «Понеділка», який набив цілу торбу м’ячів тепер уже у Рокитному – 7 : 0. По два голи за рівнян забили Юрій Козлюк та Віктор Панасюк, по одному – Михайло Шитий, Вадим Жак та Олександр Шапинський.
Рівненська «Славія» у Володимирці добряче розімялася на аутсайдерах
Сарни відправили додому без очок Оржів – 3 : 1, а Костопіль з Березним розійшлися миром – 1 : 1.
Отож попереду без втрати очок йде «Славія» – 24 бали, далі – «Понеділок» - 18 (7 ігор) та «Маяк» – 16 (теж 7 ігор). За межами призової трійці опинився минулорічний переможець ліги – млинівський «Автоплюс», який цей тур пропускав – 15 очок у 6-ти матчах.
Власник «Славії» Горислав Літвінчук у чудесному настрої: його хлопці розбили володимирчан аж 7 : 1
Саме до Млинова простяглася наступна путь – доріженька володимирчан у суботу, 20-го липня. Варашан теж очікує вояж до Березного; дата їхнього поєдинку нині ще уточнюється.
