Верховна Рада України ще 16 липня внесла зміни до Виборчого кодексу. Додали багато суттєвої новизни та деталей, зокрема і у закон про місцеві вибори. То як тепер виглядатиме виборча кампанія по виборах до місцевих рад та в ОТГ в умовах завершеної децентралізації? Яким буде розподіл мандатів з урахуванням партизації в населених пунктах із кількістю виборців до 10 тисяч і більше 10 тисяч жителів? Що таке 25% виборчої квоти для просування кандидата вгору за списком своєї партії та яка буде нова форма бюлетенів?
Щоб розібратись у нововведеннях державотворців, ми звернулись до експертки.
Діана Гордійчук, депутатка Рівненської облради, політтехнолог з досвідом роботи у 10 виборчих кампаніях. Має дві вищих освіти – юридичну та економічну.
Діана Гордійчук
– Аналізуючи ті зміни, що прийняті до впровадження, можу зазначити, що серед однозначно негативних змін, таких як, до прикладу, надмірна партизація, є і низка позитивних та перспективних. Але давайте розкладемо все по поличках.
Які особливості цієї виборчої кампанії?
Нагадаю, що вибори 25 жовтня відбудуться за новим територіально-адміністративним поділом та в умовах реформи децентралізації.
Розпочнемо з виборчої системи.
Основним показником виборчої системи є кількість виборців у громаді. Частина рад будуть обиратися за системою пропорційного представництва за відкритими виборчими списками, решта – за системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, тобто «мажоритарка».
Відповідно до затверджених змін, кандидатів у депутати у громадах з чисельністю виборців 10 тисяч та більше, позбавляють права на самовисування, запровадивши систему пропорційних партійних списків.
Але до 10 тисяч виборців – мажоритарка з можливістю самовисування.
Вибори навіть у сільські громади – для висування достатньо зареєстрованої лише обласної організації, яка може висувати всі списки та здійснювати тотальний контроль за всім, що відбувається: від затвердження кандидатів, до комісій.
Чи змінилась система розподілу мандатів?
Так. Змінилась суттєво. Участь у розподілі депутатських мандатів братимуть ті партії, які подолають п’ятивідсотковий виборчий бар’єр у межах округу, що охоплює територію всього міста, району, області.
Вибори місцевих депутатів відбуватимуться в територіальних виборчих округах (ТВО). Але обрахунок буде складнішим, ніж у попередньому варіанті правил гри на виборах.
У Виборчому кодексі зазначено, що розподіл мандатів відбувається у кілька етапів. Один з них – визначення кількості депутатських мандатів, отриманих кожною партією у територіальних виборчих округах. Для цього кількість голосів виборців, поданих за партію у конкретному виборчому окрузі, ділиться на виборчу квоту.
Для прикладу: партія отримала 12400 голосів, виборча квота 4000 голосів. 12400/4000=3,1. Ціла частина отриманого числа становить ту кількість депутатських мандатів, яку отримали кандидати у депутати, включені до відповідного територіального виборчого списку від цієї партії. У нашому прикладі – 3 мандати.
Далі визначають перелік конкретних кандидатів, які отримали мандати в територіальних виборчих округах. На цьому етапі формується рейтинговий територіальний виборчий список кандидатів кожної партії у відповідному територіальному окрузі.
Фактично список складається з двох частин: у верхній частині розташовуються лише ті кандидати, які отримали не менше чверті голосів виборців (25%) від розміру виборчої квоти. У нашому прикладі це 4000х25% = 1000 голосів, і вони всі розміщується у порядку зменшення кількості голосів виборців, які їх підтримали.
У нижній частині списку розміщуються інші кандидати у черговості, визначеній організацією партії при висуванні кандидатів.
Обраними від партії в кожному територіальному окрузі стають кандидати, які розміщені вище у цьому списку в кількості, яка відповідає кількості мандатів, отриманих партією.
Скільки буде територіальних виборчих округів при новому поділі районів та яка кількість депутатів?
Орієнтовна кількість територіальних виборчих округів визначається по-різному для невеликих громад та громад, в яких більше 10 тисяч виборців.
Для цього користуються такою схемою: кількісний склад депутатів відповідної ради треба поділити на 3 для менших громад, та на 10 для більших громад, районної та обласної ради.
Наприклад, у громаді з кількістю 16 тисяч виборців , де місцева рада нараховує 34 депутати, буде утворено орієнтовно 3 округи (34 : 10 = 3,4 і враховується лише ціле число). Партія для висування підготує єдиний список кандидатів у який увійдуть всі 34 кандидата та, відповідно до кількості округів, три територіальних списки в яких ці ж кандидати будуть розподілені відповідно до території. Саме з цих територіальних списків виборці будуть обирати одного, якому віддають свій голос.
Для рад громад з чисельністю виборців до 10 тисяч все інакше.
По-перше, дозволено самовисування, а не тільки партійне як з більшими громадами.
По-друге, для визначення кількості округів кількісний склад ради ділять на 3.
Наприклад, рада громади з числом 4000 виборців має 22 депутати. Для визначення кількості округів 22 : 3 = 7,3, тобто отримуємо 7 округів на кожному з яких будуть розподілятися від 2 до 4 мандатів.
У новому виборчому Кодексі передбачена застава. Як це має працювати?
До внесення змін у Виборчий кодекс заставу мали платити лише партії, які висувають виборчий список кандидатів у депутати обласної ради та ради міст 90+ тисяч виборців, та кандидати на посаду міських голів міст 90+ тисяч виборців.
Але у змінах затвердили необхідність сплати застави ВСІМА кандидатами в депутати та кандидатами на голову громад.
Розмір застав нерівномірний та не сприяє демократичним процесам та рівним правам обиратися. При зменшенні рівня застав до обласної, районної та рад громад з чисельністю виборців більше 10 тисяч, законодавець робить обов’язковим сплату застави навіть кандидатом у депутати у найменшому селі…
Якщо рахувати відповідно до запропонованих змін, то у громаду з кількістю виборців 16 000, у якій вибори будуть відбуватися за партійними списками, розмір застави становить 3358,56 грн. за список з 34 кандидатів.
А у громаду з кількістю виборців 9 000, у якій вибори будуть відбуватися по мажоритарці, партія заплатить при висуванні списку з 26 кандидатів – 24559,60 гривень.
Чому так? Бо за список при пропорційній системі платиться за формулою 4 мінімальні заробітні плати на кожні 90 000 виборців. А при мажоритарці – 20 відсотків мінімальної зарплати за кожного кандидата, тобто 944,60 гривень.
Чи змінилась форма бюлетеня?
Форма загалом та ж сама, але є деталізація у відповідності до змін Кодексу.
На противагу тій формі, яка прописана у Виборчому кодексі, де маємо позначку біля назви партії та номер кандидата, якого підтримує виборець, у кінці бюлетеня, у новій формі поруч із позначкою «за партію» буде місце, де можна зазначити номер кандидата. Вона є більш зрозумілою та логічною.
Місце для написання номера кандидата має форму схожу на ту, якою користувалися раніше для написання поштового індексу, що дає можливість чітко прописати номер та унеможливить непорозуміння під час підрахунку голосів членами дільничної виборчої комісії.
Все ж таки комісії мають рахувати, а не сперечатися: це 2 чи 7 зазначив виборець.
Якщо громада захоче відкликати свого депутата, як діяти?
Процедура відкликання депутатів за народною ініціативою прийнятими змінами до законів чітко прописана. Це імперативний мандат. Ініціатором відкликання може бути партія або виборці.
Підстави для відкликання депутата місцевої ради за народною ініціативою: невиконання депутатом місцевої ради обов'язку звітувати перед виборцями і проводити зустрічі з ними; невідповідність практичної діяльності депутата передвиборчій програмі місцевої парторганізації, від якої його обрали, або програмі партії; невходження депутата, обраного в багатомандатному окрузі, до фракції місцевої організації партії, за виборчим списком якої його обрано, або припинення членства депутата місцевої ради у фракції.
Словосполучення «припинення членства у фракції» слід розуміти не тільки як добровільний вихід депутата з фракції, але і його виключення.
Іншими словами, на місцевому рівні вводиться жорсткий партійний контроль. Це з одного боку дасть партійним керівникам реальний механізм підтримання дисципліни, але головне щоб не перетиналась межа та порядок не ставав диктатурою.
Це далеко не всі роз’яснення щодо нововведень у Виборчий кодекс України, але найцікавіші з них ми розібрали.
Важливо, щоб кожен учасник виборчого процесу розумів, що надважливо зміцнити свою інформаційну культуру та прийти на вибори у жовтні, щоб зробити свій вибір. Бо ігнорування чи свідома відмова від використання свого виборчого права – це апріорі завідомо невірне рішення. Будьмо кожен відповідальний за долю країни своїх дітей.
