Сьогоднішня молодь для когось видається інертною, для когось – мажористою, а для когось – активною і прогресивною. Ми ж хочемо розповісти про молоду людину, яка не жде, поки їй повісять який ярлик, а активно творить свою кар’єру сама. 32-річний Дмитро Стецюк із Вараша пройшов довгий і непростий шлях від громадського діяча до помічника народного депутата. Про те, як стати успішним молодим політиком і працювати в команді – в нашому інтерв’ю.
Народився на Київщині, жив у Вараші
– Дмитре, розкажіть спочатку, де народилися, навчалися, чому обрали не бізнес, а громадську діяльність та політику?
– Народився я в місті Українка на Київщині, але виріс у Кузнецовську. Тут же закінчив середню школу. Далі навчався у Львівському національному університеті імені Івана Франка, вивчав історію та філософію. Багато займався саморозвитком та неформальною освітою в політико – правовій площині. Тепер от працюю у Верховній Раді України, помічником народного депутата Віктора М’ялика.
Але насправді цьому передував дуже довгий шлях. Перш ніж потрапити у політику, я відбувся як громадський діяч: ми з друзями зареєстрували в місті громадську організацію «Відродження і розвиток» і вже 5 років успішно реалізовуємо масштабні проєкти.
Творча та креативна молодь міста Вараш під час реалізації спільного проєкту ГО «Відродження і розвиток» з Віктором М’яликом
Чому обрав не бізнес, а громадську діяльність? Бо з дитинства не хотів бути як усі, хотів щось змінювати і впливати того міста чи краю, де живу. Я глибоко віруюча людина, тож розумів, що змін можна досягти не силою, а прикладом. Отоді ми й познайомилися з Віктором М’яликом, який підтримав кілька наших проєктів, допомагав словом і ділом, як кажуть. Так ми почали співпрацювати у громадській діяльності. А потім уже я долучився до його команди, і ми разом виграли вибори, а я став його помічником у парламентській роботі.
У 26 років створив громадську організацію
– А чим займалася ваша громадська організація?
– Ми починали з простого: організовували турніри з футболу, волейболу, вуличного баскетболу (стрітболу), брали участь у всіх міських спортивних подіях. Потім з 2016-го активно волонтерили, їздили з гуманітарною допомогою на Схід. Пізніше розвивали і до цього часу продовжуємо втілювати ідеї освітнього Всеукраїнського проекту «Відкривай Україну». Організовуємо мотиваційні зустрічі, тренінги.
Наша робота була орієнтована на розвиток спорту, освіти, культури і духовності, туризму та соціальної сфери. За цей час ми встигли реалізувати кілька дійсно вартісних ініціатив. Зокрема з недавніх ми провели фестиваль інноваційної освіти «Освітній Хайп», де зібрали ініціативну спільноту з України. Так на один день Вараш перетворився на освітній хаб, і молодь декількох сусідніх областей змогла презентувати свої здобутки та показати як ідеї, над якими вони працювали у школах, реалізовані у проекти, а також представити своє бачення на майбутнє України. Далі ми влаштували освітні поїздки до головного законодавчого органу країни – у Верховну Раду.
Провели еко проєкт «Зелена планета», в рамках якого організували загальноміську толоку за участі найбільших громадських організацій та об'єднань, збирали вторсировину по школах, встановлювали контейнери для роздільного збору сміття у рамках Ліги Шкільних проєктів. Впроваджуємо соціальну ініціативу «Тонка синя лінія» – це проєкт, спрямований на покращення взаємодії поліцейських, медиків і пожежників з населенням.
Активно співпрацюємо з нашим партнером – Рівненською АЕС – у плані організації освітніх заходів, екскурсій на атомку, проведенні відкритих уроків. Взагалі хочу відзначити, що керівництво РАЕС – перші, хто відгукується на прохання та проблеми молоді і допомагає їм в реалізації їх ідей.
З активіста у політики
– Важко було перекваліфікуватися з громадського активіста у політики?
– Ні, адже нам самостійно приходилось вирішувати гострі соціальні проблеми про які всі знали, але чомусь наші чиновники лишаються до них глухими і сліпими. По великому рахунку це одна й та ж робота – впливати на зміни у суспільстві. Тільки в громадській діяльності ці зміни відбуваються напряму, за твоєї безпосередньої участі, а в політиці – опосередковано, через побудову нових або зміну існуючих законів – інструментів впливу на наше життя.
Школа молодого депутата
Але ми працюємо у команді, тому більше важить спільний результат, аніж персональний у кожного.
– Легше працювати у команді чи бути керівником власного проєкту?
– Насправді важче бути керівником, адже на тобі лежить відповідальність за реалізацію усього проєкту і розвитку команди.
Помічник депутата – це насамперед ефективний менеджер
– Чим особисто ви займаєтеся у команді депутата?
Робота депутата – це передусім командна робота, в нашій команді є багато досвідчених юристів, управлінців, економістів, які працюють із депутатом у законотворчості. Я займаюсь здебільшого питаннями, які стосуються нашого регіону. Адже кожен регіон особливий, а тим більше наш. Але оскільки депутат займається законодавчою діяльністю, до нього ідуть звернення з усієї України. Тож робота помічника – універсальна. Адже перед кожним засіданням у Раді чи в комітетах треба опрацювати десятки кілограмів паперової та сотні гігабайтів електронної інформації, підготувати аналітичні та пояснювальні записки, узгодити години засідань та провести масу іншої організаційної роботи. Це дуже універсальне заняття, яке вимагає неабияких менеджерських навичок.
На життя заробляє підприємництвом
– Скільки ви заробляєте, адже ваша посада помічника-консультанта народного депутата – на громадських засадах? Чи у вас є інший дохід?
– Окрім громадської та політичної діяльності, я ще й приватний підприємець: займаюсь будівельними підрядами на великих будівельних корпораціях. Але в житті були різні сфери діяльності. Так само, як і більшість наших земляків, починав з самих низів – з різноробочого на будівництві; паралельно викладав в школі №173 Солом’янського району міста Київ та продовжував займатись самоосвітою. Пережив декілька фінансових криз. Але коли ти ставиш собі істинну ціль – обов'язково її досягнеш.
– Змінивши Вараш на столицю, адаптувалися одразу? Київ для вас особисто – це якісь нові можливості чи звичайна зміна місця роботи?
– Останні роки свого життя я постійно перебуваю між Києвом і Варашем. Звик. Половину свого життя я вже провів у дорозі. Це сходинка для старту.
Успішний, бо має мотивацію
– Ви вважаєте себе успішним?
– Так. Мене мотивує фраза: «Роби те, що любиш і люби те, що робиш». Ще з шкільних років я захоплювався історією і неодноразово задавав собі питання: «Чому ми там, де ми є, і чи можливі зміни в нашій країні?», «Чи може молодь бути успішною тут, на власній землі, а не тікати за кордон за кращою долею?». Я мріяв про політичну діяльність. Тому, власне, і вступив на історичний факультет. У той же самий час, коли мої друзі й однолітки вчились у популярних економічних чи юридичних вузах, я йшов за покликом серця. Так, спочатку було важко, адже перспектив у мене було небагато. Після вузу я навіть викладав у школі, але продовжував займатись саморозвитком і здобувати неформальну освіту в політичній площині. Тож на сьогоднішній день я роблю те, що люблю і отримую від цього задоволення, визнання серед друзів і повагу в оточуючих. Тому можу сказати, що я успішний. Але мій успіх не вимірюється у матеріальних статках, а в духовному спокої та задоволені.
– Які передумови успішного громадського діяча і успішного політика: освіта, індивідуальна харизма чи належність до потужної політичної сили або спонсора?
– Ти нікому не потрібний, поки не встанеш і не почнеш працювати.
У школі я був не дуже популярним учнем, бо швидко розмовляв і мав багато комплексів; у мене майже не було друзів. Але успішним може бути кожен. Адже головною передумовою успіху є віра в себе та свої ідеї. Іти вперед, не дивлячись на перешкоди та критику (а таких буде багато) та щоразу вставати, коли падаєш. Помилки будуть? Так. Провали будуть? Так. Ніхто від цього не застрахований. Але єдине, що ми не можемо собі дозволити, так це просто опустити руки, здатись на пів дорозі, повірити, що ти ніхто. Кожен є особливим, кожен є унікальним і кожен може бути успішним. Головне – почати, а далі працювати і працювати.
Парламент – це хороший старт для молодого політика
– Чим характерна чи особлива ваша політична команда? Хто в ній і які принципи сповідуєте?
– Наша команда – це команда успішних управлінців, підприємців,визначних держслужбовців та людей віри і діла. Це люди посвяти, які готові працювати над розвитком і процвітання свого краю.
Основні наші ідеї – це захист сімейних цінностей, захист українського виробника, розвиток малого та середнього бізнесу, захист та розвиток атомної галузі.
– Для вас робота у Верховній раді – це вінець кар’єрних бажань чи лише старт амбітних планів молодого політика?
– Усе починається з малого: великі річки – з маленьких джерел, великі справи – з малих кроків. Тому це тільки початок, лише старт.
Знайомий із світовими політиками, а надихає Вуйчич
– Працюючи у парламенті, з якими відомими політиками зустрічалися? На вашій сторінці бачив спільні фото з Мете Аскінзі – радником Дональда Трампа з питань Східної Європи, з британським парламентарем Полл Скаллі (Paul Scully)...
– Особисто знаю багатьох впливових українських і зарубіжних політиків. Але хотів би виокремити серед усіх принца Костянтина Нідерландського з яким мені поталанило познайомитись на саміті мерів в Києві. Маючи аристократичне походження і декілька багатомільйонних фондів, він свою кар'єру розпочинав з самих низів. Простий у спілкуванні, відкритий і щирий – відсутні зверхність та зухвалість. І тут відразу кидається в очі контраст між нашими чиновниками і політиками. Там політики – слуги, а в нас – пани. І неважливо, якого рівня чиновник – але зухвалість і чванливість притаманні нашим політикам.
Норман Блевінс керівник молодіжного крила Християнсько Соціалістичного Союзу
– Хто для вас взірець із відомих політиків, на кого орієнтуєтесь чи хотіли б повторити його кар’єру?
– Маргарет Тетчер. А також Нік Вуйчич (проповідник-мотиватор). Це людина фізично обмежена у всьому, бо він народився без кінцівок – але не обмежений духом. Не маючи рук і ніг, він не впав у відчай, але знайшов свій шлях, своє призначення і тепер особистим прикладом надихає мільйони людей.
– Що вам дали знайомства, набуті за час роботи у парламенті? Плануєте їх якось використовувати для власної кар’єри?
– Досвід. Коли хтось досягає успіху – ми бачимо лише вершину його роботи. Але ми не знаємо, скільки зусиль,енергії і старання доклала ця людина, щоб дійти до тієї вершини. І власне спілкування з успішними людьми показує той об'єм роботи та пройдену ними дорогу.
Про смаки, звички і плани на майбутнє
– Назвіть ваше улюблене кіно, книгу, музику, онлайн-курс, автомобіль і страву.
– Фільм «Втеча з Шоушенка»; книги «21 закон лідерства», «7 навиків ефективних людей», «Атлант розправив плечі», «Золоті правила» (історія олімпійського чемпіона Майкла Фелпса). Музика – класична; онлайн-курс для молоді з Вараша – Весняна школа НАЕК «Енергоатом». Якоїсь конкретної марки автомобіля, яка б подобалась, немає; щодо страв – то салат олів'є.
– Ви одружений? У вас у статусі на Фейсбук значиться «все складно»…
– Ні, поки що не одружений. Але в активному пошуку.
– І нарешті крайнє питання: як вважаєте, ваша робота у Верховній раді якось покращує життя земляків у Вараші чи на Володимиреччині?
– Так звісно. Оскільки я все ж проживаю у Вараші (а в Києві працюю), то найкраще обізнаний з проблемами саме нашого регіону. Це і питання незадовільного стану доріг (власне з нашою участю зараз готується великий проект по будівництву дороги Вараш – Зарічне). І ситуація в медичній сфері – ми були одними з перших, які в час пік поширення пандемії covid-19 привозили медикам Вараша і Володимиреччини найнеобхідніше: захисні маски, рукавички, захисні окуляри, халати, термометри. Це і питання передачі ДЗ СМЧС-3 в комунальну власність, і власне створення так званої «вторинки», якими опікується команда нашого депутата. Це і одне з найболючіших питань наших містян, що стосується нашої «атомки», захисту і розвитку ядерної галузі, зупинки блоків і нехтуванням питань виживання бюджетоутворюючого підприємства області. Але, сподіваюся, у нас буде ще не одна нагода поговорити про життя і проблеми округу.
