На запитання нашого кореспондента відповідає начальник Володимирецького районного управління ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області Олександр Петрук.
Олександр Петрук
– Олександре Миколайовичу, як і в попередні роки, торік у переважній більшості наших навчальних закладів шкільне харчування здійснювалося за рахунок чорнобильських коштів. А яким чином воно проводилося: згідно з призначеним для всіх шкіл універсальним меню чи по кожній школі формувалося власне?
– Харчування дітей у школах проводиться по примірному двотижневому меню, яке розробляють організатори гарячого харчування.
– А які страви, перші чи другі, переважають у шкільному харчуванні і що можна сказати про їх якість?
– Із страв переважають другі. При цьому зазначимо, що, згідно з Санітарним регламентом для закладів загальної середньої освіти, засновник, керівник закладу освіти та суб’єкти господарської діяльності, які надають послуги з харчування, зобов’язані забезпечувати учнів безпечною, якісною, повноцінною та корисною їжею. При цьому мають дотримуватися норми харчування у навчальних та дитячих закладах оздоровлення та відпочинку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 року, та порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах, затверджений наказом Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства освіти і науки України від 1 червня 2005 року.
– У яких (чи у скількох) школах проводилися перевірки і які недоліки у шкільному харчуванні було виявлено?
– На підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню, поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» упродовж 2020 року діяла заборона на проведення планових заходів із здійснення держнагляду у сфері господарської діяльності.
– Наскільки раціонально організовано по школах шкільне харчування? Який час для цього є оптимальним (при однозмінному та двозмінному навчанні) і наскільки вдається його дотримуватися? Чи можна відтак з повним правом шкільне харчування вважати здоровим?
– Згідно з вимогами Санітарного регламенту для закладів загальної середньої освіти у школах, щоб уникнути харчових отруєнь та з метою профілактики захворювань, приготування та реалізація харчової продукції повинні здійснюватись у відповідності з вимогами по організації харчування дітей в закладах освіти. Так, щоденне харчування повинно бути різноманітним і включати харчові продукти, які належать до різних груп. Це має бути щонайменше одноразове харчування, де разовість встановлюється закладом освіти залежно від віку здобувачів освіти, типу закладу освіти та особливостей освітнього процесу у цьому закладі. Для прийому їжі передбачено організацію великої перерви тривалістю 30 хвилин. Замість однієї великої перерви можна влаштовувати дві по 20 хвилин: після другого та третього уроків – для учнів 1-4-х класів, а після третього та четвертого – для 5-11-12-х класів.
При дотриманні вимог нормативно-правових актів шкільне харчування з повним правом можна вважати здоровим.
– Школи користуються різними системами шкільного харчування (скажімо, по Є. Клопотенку). Чим ці системи подібні і чим відрізняються? Який висновок щодо організації шкільного харчування у підсумку напрошується?
– При організації гарячого харчування дітей в організованих колективах слід керуватись вимогами діючих документів, якими є наказ Міністерства освіти і науки України та Міністерства охорони здоров’я України від 15.08.2006 року «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах»; «Санітарний регламент для закладів загальної середньої освіти», затверджений наказом МОЗ України від 25.09.2020 року; наказ МОЗ України «Про затвердження Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» від 17.04.2006 року (із внесеними до нього змінами); «Санітарний регламент для дошкільних навчальних закладів», затверджений наказом МОЗ України від 24.03.2016 року; постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 року «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» та наказ Міністерства освіти і науки України, Міністерства охорони здоров’я України «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах» від 01.06.2005 року.
Варто також зауважити, що, відповідно до листа ДУ «Інститут громадського здоров’я імені О. М. Марзеєва НАМН України» від 4.12.2019 року, «Збірник рецептур страв для харчування дітей шкільного віку в організованих освітніх та оздоровчих закладах» (автор Євген Клопотенко) – це довідково-інформативний документ, а не нормативно-правовий акт. Отже, при застосуванні страв із цього збірника у дитячих та підліткових закладах необхідно аналізувати їх на виконання діючих нормативно-правових актів.
Також слід враховувати реальну матеріально-технічну базу харчоблоків та аналізувати фактичну їх площу, наявність необхідних виробничих цехів, технологічного і холодильного обладнання, чисельність персоналу та дітей, які охоплені гарячим харчуванням.
– Кого слід надалі вважати відповідальним за організацію шкільного харчування?
– Керівник закладу освіти та медичний працівник (за його відсутності – особа, яку наказом керівника закладу освіти призначено відповідальною за організацію харчування в закладі) здійснюють щоденний контроль за якістю одержаних продуктів, умовами їх зберігання, дотриманням термінів реалізації і технології виготовлення страв, санітарно-протиепідемічного режиму в їдальні (харчоблоці), буфеті та фактичним виконанням меню за меню-розкладом, які містять кількісні дані про рецептуру страв.
До цього додамо, що організація харчування дітей у навчальних закладах – одне з найбільш актуальних завдань. Постанова Кабінету Міністрів України від 22.11.2004 року «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» та відповідні спільні накази МОЗ і Міносвіти зобов'язують забезпечити приготування дітям гарячих страв. Щоб дотриматися цих вимог, навчальні заклади та діючі при них буфети повинні постачатися натуральними продуктами харчування, зокрема тими, що містять білок тваринного походження. А щоб харчування дітей було повноцінним, безпечним і якісним, необхідно подбати про достатню кількість безпечних і якісних продуктів та продовольчої сировини, додержуватися умов і термінів їх зберігання, технології виготовлення страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоків та норм харчування.
Заборонено використовувати м'ясо та яйця водоплавної птиці, м'ясо, яке не пройшло ветеринарного контролю, м'ясні обрізки і субпродукти (за винятком печінки та язика), а також жирну свинину, свинячі баки, річкову та копчену рибу, гриби, соуси, перець, майонез, вироби у фритюрі, зокрема чіпси, вироби швидкого приготування, газовані напої, квас, натуральну каву, кремові вироби, вершково-рослинні масла та масла з доданням будь-якої іншої сировини. Це ж стосується продуктів із синтетичними барвниками, ароматизаторами, підсолоджувачами, підсилювачами смаку та консервантами. Детально все це розписано у Санітарному регламенті.
– Кава, чіпси, сосиски – під забороною. А якщо поруч зі школою – магазин із цими товарами? Яким чином оберегти учнів від небажаної їжі? Чи робитиметься щось у цьому плані Держпродспоживслужбою?
– Медичний персонал закладу повинен проводити роз'яснювальну роботу серед батьківської громадськості щодо організації харчування дітей в умовах сім'ї. З цією метою в один із найближчих номерів ми підготуємо матеріал про шкідливий вплив «нездорової» їжі.
– Будемо вдячні за таку публікацію, а поки що повернемося до нинішньої розмови. Шкільні навчальні комп’ютери з дисплеями менше 14 дюймів з навчального процесу мають бути вилучені негайно чи буде якийсь перехідний період, щоб школи без шкоди для навчання поповнили й оновили свою комп’ютерну базу?
– Усі вимоги, що стосуються ком'ютеризації навчально-виховного процесу у закладах освіти та забезпечення комп'ютерної грамотності школярів, досить детально розписані в Санітарному регламенті. А цей документ має бути під рукою у кожного керівника школи, дитсадка чи позашкільного навчального закладу. Тому, не вдаючись до зайвої деталізації, наголошуємо, що при здійсненні планових або позапланових перевірок надаватиметься певний термін для усунення виявлених порушень, але максимальна його тривалість – не більше шести місяців.
– Якого погляду дотримується Держпродспоживслужба на поголовне захоплення учнів мобільними телефонами? Чи небезпечне, і чим саме небезпечне, це захоплення? Хто може (і повинен) вирівняти ситуацію: батьки, шкільна адміністрація, місцева влада чи Держпродспоживслужба як контролюючий орган?
– При використанні технічних засобів навчання (ТЗН) під час навчального заняття потрібно чергувати види навчальної діяльності. Безперервна тривалість роботи з ТЗН упродовж одного заняття для учнів 1 класів повинна бути не більше 10 хвилин, у 2-4 класах – не більше 15 хвилин, у 5-7 класах – не більше 20 хвилин, у 8-9 класах – 20-25 хвилин, а в 10-11-12 класах, на першій годині занять, – до 30 хвилин, на другій годині – 20 хвилин. При здвоєних навчальних заняттях для учнів 10-11-12 класів цей термін на першому навчальному занятті не повинен перевищувати 25-30 хвилин, а на другому – 15-20 хвилин. Після роботи з комп’ютерною технікою обов’язково повинні виконуватися комплекси вправ для профілактики зорової та статичної втоми. Що ж стосується здоров’я дітей поза навчальними закладами, то відповідальність за нього несуть батьки.
– Чи протистоїмо якимось чином іншим загрозам учнівському здоров’ю: порушенню осанки та погіршенню зору? Чи не занадто важкі рюкзаки у школярів-початківців?
– Обладнання, устаткування, технічні засоби навчання, навчально-методичні матеріали, які використовуються в освітньому процесі, мають бути безпечними для здоров'я дітей. Залежно від призначення навчальних приміщень використовуються різні види навчальних меблів: двомісні та одномісні робочі столи, стільці зі спинками для різних ростових груп, одномісні та двомісні регульовані робочі столи учнів, регульовані стільці зі спинками, лабораторні столи, дошки, шафи, стелажі, вітрини тощо. Перевага надається робочим столам учнів та стільцям, що запобігають порушенню постави дітей, забезпечують мобільні робочі місця та легко трансформуються для роботи у групах. У кожному навчальному приміщенні необхідно передбачати 2-3 розміри відповідно промаркованих меблів з перевагою одного з них.
Для профілактики порушень постави хоча б двічі на рік учнів треба пересаджувати на інші ряди, враховуючи відповідність меблів їхньому зросту та гостроту зору і слуху. Учні з патологією зору повинні сидіти за першими столами у першому від світлонесучої стіни ряду. Школярі з пониженим слухом розміщуються за першими і другими робочими столами у крайніх рядах. А учні, які часто хворіють простудними захворюваннями, ревматизмом, ангіною, розміщуються у третьому ряду, біля внутрішньої стіни. Місця для учнів з особливими освітніми потребами обладнуються відповідно до цих потреб. А в додатках до Санітарного регламенту прописано комплекси вправ з рухової активності та комплекс вправ для гімнастики очей.
– Яким чином здійснюватиметься контроль за усім цим у нинішньому навчальному році?
– Робота Володимирецького районного управління здійснюється відповідно до річного плану роботи ГУ Держпродспоживслужби в Рівненській області. Цим планом і передбачаються заходи по здійсненню держнагляду у сфері господарської діяльності. Крім них, можливі також позапланові заходи та комісійні обстеження.
Олексій ГОРОДНИЙ.
