Сьомого квітня зраночку на подвір’ї Володимирецького ОРТЦК та СП було людно – родини, військові, влада, капелан відряджали до лав Збройних Сил України новобранців. Дев’ятеро юнаків виїхали на збірний пункт у Здовбицю.
Уже стало доброю традицією за ініціативи ветеранської спілки та капелана Миколи Юраха урочисто проводжати новобранців до війська.
Тож і цього разу весняна призовна кампанія-2021 стартувала на плацу Володимирецького об’єднаного районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Напутні слова новобранцям сказали виконуючий обов’язки військового комісара майор Володимир Власюк, перший заступник голови Вараської райдержадміністрації Юрій Козярець, капелан і голова ветеранської спілки Микола Юрах, а також батьки призовників.
Вік новобранців – вісімнадцять-двадцять років. У батьків і матерів було видно хвилювання, у декого – сльози. Батьки призовника з Жолудська не ховали сліз.
Батьки проводжають з благословінням
Це їх старший син, а тато зі свого досвіду знає, як-то воно в армії, бо сам служив. Та він вважає службу у війську потрібною для сина, бо впевнений, що син повернеться змужнілим, вмілим і навченим захищати.
Призовники-2021
Інший тато, Петро Бабич з Лозок, сказав, що його старший син хоче йти стопами батька – служити в прикордонниках. Але до яких військ потрапить – це не принципово. І батько зазначив, що армія хлопцю піде на користь.
За словами виконуючого обов’язки військового комісара, майора Володимира Власюка, працівники Володимирецького ОРТЦК та СП повідомили чоловіків призовного віку усіх п’яти тергромад, що у зоні обслуговування установи.
Друзі теж прийшли на проводи
Лише Каноницький сільський голова проявив активність по оповіщенню та підготовці до служби своїх призовників. Також майор зазначив: юнакам призовного віку і їх батькам важливо знати, що строковиків на службу у зону ООС не направляють; якщо ж у потенційного призовника є підстави для відстрочки, – важливо звернутись з підтверджуючими документами до військкомату.
Коли автобус з новобранцями вже виїхав з воріт, до майора Володимира Власюка підійшов статний молодик у військовій формі, з рюкзаком. Привітався і доповів про прибуття у зв’язку із завершенням строкової служби.
Міхєєв Андрій
Андрій Міхєєв зі Степангорода відслужив вісімнадцять місяців строкової служби. Спочатку «учєбка» Десна, згодом в охороні. Його історія цікава – до армії пішов за півроку до завершення призовного віку. З 2011 року п’ять разів проходив медкомісії та кожен раз його чомусь минала повістка.
Зліва направо: Микола Юрах, Володимир Власюк, Андрій Міхєєв
У 2015 році отримав травму ключиці, мав металічну пластину, яку довелось виймати, щоб піти до армії. Фізичною підготовкою займався сам, щоб бути у формі після травми.
Андрій каже, що армія дуже потрібна хлопцям – інше світосприйняття з’являється, витривалість і переоцінка свого життя і планів на майбутнє. Воїн Андрій Міхєєв говорив впевнено і щиро, а його вигляд – підтягнутий і спортивний ще красномовніше підтверджував слова «дємбєля».
До зустрічі, друже!
