Про освітню субвенцію, оптимізацію закладів і надбавки педагогам
З метою надання якісних освітніх послуг та формування спроможної мережі закладів освіти, приведення у відповідність до законодавчих актів назви освітніх закладів та зміни засновника ми провели аналіз стану демографічної та соціально-економічної ситуації у населених пунктах Рафалівської територіальної громади. І встановили, що є заклади освіти, у яких на перспективу спостерігається зменшення народжуваності дітей (від 16-17 до 6-7). А по території обслуговування вартість одного учня (від 29 тис. грн до 60 тис. грн) значно перевищує середній такий показник по громаді (24 тис. грн.). Дані розрахунки виходять із суми освітньої субвенції, яку отримала на 2021 рік Рафалівська територіальна громада.
Освітня субвенція спрямовується на оплату праці з нарахуваннями педагогічних працівників для закладів освіти, які забезпечують здобуття учнями загальної середньої освіти. Розрахунок обсягу освітньої субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на 2021 рік здійснено на основі «Формули розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами», затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2017 р. №1088 з урахуванням змін в адміністративно-територіальному устрої України, принципу збалансованості та фінансових можливостей державного бюджету. Зазначена вище формула враховує певні параметри, зокрема наповнюваність класів (не менше 18 учнів у класі).
Оскільки не усі заклади освіти, які входять до складу Рафалівської селищної територіальної громади, мають наповнюваність класів 18 учнів, відповідно, й освітня субвенція розрахована таким чином, що не забезпечує виплат у повному обсязі. Цей показник теж вплинув на порядок визначення тих закладів освіти, які потрібно реорганізувати та оптимізувати, з метою впорядкування питання оплати праці.
Оскільки у Великожолудському НВК та Рафалівській ЗОШ І-ІІІ ступенів наповнюваність класів значно вища зазначеної розрахункової, то постало питання: яким чином реорганізувати решту закладів освіти?
Про те, хто може оцінювати рішення органів місцевого самоврядування
Ми підготували проекти рішень та провели обговорення цих документів у колективах закладів освіти, з громадськими активістами, у депутатських комісіях. Виконавчий комітет провів консультації з приводу оптимізації мережі закладів освіти та реорганізації закладів освіти з експертами у галузі освіти та децентралізації, структурними підрозділами облдержадміністрації, колегами з інших громад (зокрема і з Оленою Корень, начальником управління освіти Вараської громади, депутатом Рівненської обласної ради), які розпочали реорганізацію раніше.
Рішеннями передбачено створення Рафалівського Петропавлівського ліцею шляхом об'єднання Рафалівської ЗОШ ІІ-ІІІ ступенів та Рафалівського НВК з такими структурними підрозділами: Лозківська гімназія з дошкільним структурним підрозділом та Суховільська початкова школа з дошкільним структурним підрозділом.
Ще два рішення стосуються лише перейменування закладів освіти: Великожолудського навчально-виховного комплексу «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів – дошкільний навчальний заклад» у Великожолудський ліцей Рафалівської селищної ради Рівненської області (має у своєму складі дошкільний структурний підрозділ) та Рафалівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів – у Рафалівський ліцей.
Усі прийняті рішення відповідають чинному законодавству та спрямовані на виконання протокольних доручень голови Рівненської облдержадміністрації. Таким чином у Рафалівській територіальній громаді буде збережено усі заклади освіти та дотримано норм чинного законодавства щодо типу закладів освіти та збереження автономії закладів.
Під час підготовки кожного документа важливо дотримуватись не лише норми закону, а й прислухатись до думки фахівців, які безпосередньо працюють над тими законами.
У той же час дивною та незрозумілою є позиція депутатки Рафалівської селищної ради Інни Креденсир щодо висловлювань «безглузді неправомірні рішення», яка, певно, не володіє інформацією про те, що правову оцінку будь-якому рішенню ОМС може надати лише суд.
А серед повноважень депутата селищної ради, відповідно до чинного законодавства, відсутні повноваження щодо оцінки професіоналізму посадових осіб селищної ради.
Про ліцеї як окремі юрособи й садочки при них
Пані депутатка називає створення ліцею у громаді таким, що не відповідає чинному законодавству. У той же час пропонує власний проект рішення щодо створення ліцею – але на базі іншого закладу освіти. Станом на сьогодні мова йде про тип закладу освіти «ліцей», а не про профільний чи академічний ліцей у трактуванні Інни Креденсир – саме профільні заклади освіти можуть створювати лише громади з населенням більше 50 тисяч.
У зв'язку зі зміною засновника приводяться у відповідність до чинного законодавства статутні документи закладів освіти, а статтею 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» передбачено лише три типи закладів освіти: початкова школа, гімназія, ліцей, відповідно відсутні такі назви закладів як загальноосвітня школа, навчально-виховний комплекс (НВК) тощо.
Окрім того, стаття 31 Закону України «Про повну загальну середню освіту» дозволяє мати у складі закладу загальної середньої освіти дошкільний підрозділ.
А статтею 32 вищезгаданого закону чітко прописано, що право визначатися чи буде заклад освіти юридичною особою належить лише засновнику даного закладу. З огляду на це звертаю увагу депутата Інни Креденсир на те, що закони читають в цілому, а не трактують певні норми як витяги з них.
Питання створення профільних та академічних ліцеїв розглядається ще й дотепер Міністерством освіти і науки України. Вже пропонувалося до обговорення два проекти Положень про ліцей, коли вони будуть прийняті, тоді й розпочнеться безпосередня робота по їх створенню.
Законодавством передбачено таке трактування: заклад загальної середньої освіти, що функціонує як самостійна юридична особа, забезпечує здобуття повної загальної середньої освіти, є типом закладу вищого рівня, на якому провадиться освітня діяльність – ліцей. Оскільки у громаді є три таких заклади, відповідно, усі вони стають ліцеями.
Про досвід Вараського району і збори в Лозках
Окрім того, у проекті рішення є назва – Рафалівський Петропавлівський ліцей, аж ніяк не «так званий». Пані Інна Креденсир, аналізуючи проект нашого рішення, повинна була б читати нормативні документи та прислухатись до порад з даного приводу: «назва юридичної особи може складатись з власної назви юридичної особи, а також містити інформацію про діяльність, вид, спосіб утворення, залежність юридичної особи…; може містити тип закладу освіти, його територіальну приналежність (до адміністративно-територіальної одиниці за його місцезнаходженням, вулиці), номер закладу освіти, найменування засновника».
Депутат Інна Креденсир повинна розуміти, що заклад освіти це, насамперед, учні, педагоги та батьки, освітнє середовище, яке вони наповнюють, а не лише споруди і майно.
Багато закладів освіти Вараського району, які масово перейменовуються, не мають відповідних приміщень, але це не забороняє їм називатись ліцеями (Сопачівський ліцей – відсутній спортзал). Визначити ж заклад освіти, у якому навчатися дітям, можуть виключно батьки або особи, які їх заміняють, – ніхто не вправі позбавити їх цього.
Щодо громадського обговорення даних проектів. Тут варто зазначити, що консультації з громадськістю проводяться у формі публічного громадського обговорення, електронних консультацій з громадськістю та вивченню громадської думки: конференції, форуми, громадські слухання, засідання за круглим столом, збори, зустрічі, наради з громадськістю, інтернет- або відеоконференції тощо (U-LEAD з ЄВРОПОЮ).
Відповідно, обговорення відбувалися у період з січня по квітень 2021 року, безпосередньо між членами виконавчого комітету Рафалівської селищної ради та причетними особами до закладів освіти, які реорганізовуватимуться. Усі відповідні документи у селищній раді наявні і пані депутатка Інна Креденсир, при бажанні, могла б з ними ознайомитись.
Зібрання, яке провели у Лозківській школі, складно назвати громадським обговоренням, тому що на тій зустрічі була відсутня сторона засновника закладу освіти, а обговорення самих із собою, звісно, до чого приводить.
Про те, чому не можна фінансувати заклади ліквідованої ради і коли треба подавати проекти рішень
Та й свій варіант проекту рішення про реорганізацію закладів освіти громади пані депутатка змогла надати для ознайомлення колегам-депутатам лише під час сесії, а не під час громадських обговорень. До речі, проект Інни Креденсир теж передбачає створення ліцею, хоча, за її словами, «селищна рада не має права утворювати ліцеї». Що це, як не маніпулювання нормами законодавства?..
Виконавчий комітет Рафалівської селищної ради вивчив ряд документів, пройшов навчання та вебінари, а також провів багато зустрічей з питання реорганізації та оптимізації закладів освіти.
Для пані Інни Креденсир підкреслюю, що усі рішення п’ятої сесії восьмого скликання прийняті абсолютною більшістю голосів (15-16 із 20 присутніх), тому стає незрозумілим – про яку неправомірність говорить депутат???
І на завершення: фінансування розвитку матеріально-технічної бази закладів освіти у межах однієї громади відбуватиметься на паритетних засадах. Органи місцевого самоврядування не повинні надавати перевагу одному із закладів освіти, тому що це є злочин по відношенню до дітей.
Чому перейменування чи реорганізацію закладів освіти треба вже зараз робити, а не чекати 2024-го чи 2027 року? Бо у зв’язку з реформою децентралізації відбулася зміна засновника, і Рафалівська селищна рада не може утримувати своїм коштом заклади ради, яка вже не існує, наприклад, Суховільський НВК Володимирецької районної ради.
