Після тривалого вагання громад на Володимиреччині об'єднуватися в ОТГ «крига скресла». Слідом за Вараською, яка утворилася у 2018 році, в 2019 році сформувалися й кілька інших ОТГ, зоокрема, Антонівська, Каноницька, Полицька та Рафалівська. У той же час Городецька сільрада, в яку вхходить 3 населених пункти, об'єдналася не з довколишніми селами, а з сусідами із Саренського району. Про причини, які спонукали городчан зробити такий крок, – наша розмова з головою Городецької сільради Іриною Басик.
Отже, три села Городецької сільради після місцевих виборів, призначених на 22 грудня, примкнуть до сусідів із Сарненщини, створивши разом із ними об’єднану Кричильську територіальну громаду.
Ірина Басик, голова Городецької сільради
– Як особисто ви, Ірино Миколаївно, сприйняли децентралізацію, зокрема ідею щодо формування ОТГ, і чи мінялася з того часу ваша думка?
– Децентралізація особисто мною сприйнята дуже позитивно, зокрема ідея щодо формування ОТГ. Тривалий час, від 2015 року, ми притримувалися Перспективного плану формування спроможних громад, і тоді до складу Городецької ОТГ планувалися три сільради: Городецька, Антонівська та Ромейківська. Однак, не сприйнявши наших ініціатив щодо об’єднання, Антонівка і Ромейки не відреагували на п’ять пропозицій депутатів нашої сільради, прийняли власні рішення і, відповідно, створили Антонівську та Полицьку ОТГ.
Думка моя за весь цей час не мінялася, шкода лишень, що занадто багато втрачено у зв’язку з тим, що не знайдено порозуміння та не створено громади ще кілька років тому. Не використано всі можливості по отриманню коштів на розвиток інфраструктури. Ті ж громади, що ризикнули і були першими, скористалися мільйонами гривень допомоги.
– Володимиреччина, а разом з нею і Городець, довгий час придивлялася до формування ОТГ в інших районах. Чи бували ви у новостворених ОТГ, знайомлячись із їхнім досвідом? Яким уявлявся (й уявляється) цей процес у випадку з Городцем та об’єднаними з ним селами – Сваринями і Велиховом?
– У 2016 році разом із членами виконкому Городецької сільської ради ми відвідали Миляцьку ОТГ. Уже тоді нас зацікавила робота ЦНАПу, яка відкрила громадянам доступ до якісних адміністративних послуг. Люди приходили вже до офісу, не маючи справи з чиновниками, й отримували абсолютно всі довідки і реєстрували все, що потрібно, починаючи від шлюбу і закінчуючи майном. І це – те, що дає нову якість.
Уже тоді ми бачили розвиток громади: відремонтовані дороги, реконструкцію опалювальної системи Будинку культури, будівництво ЦНАПу, ремонти у школах і дитячих садочках. У 2018 році ми вже разом із представниками району відвідали Миляцьку ОТГ і, порівнявши 2016 рік із 2018-м, побачили позитивну динаміку в розвитку громади. Крім уже вказаного, було створено комунальне підприємство, що й було найбільш актуальним. А ще мали нагоду відвідати Висоцьку ОТГ і поспілкуватися з головою Клесівської ОТГ.
– Як ви гадаєте, чи не переоцінюється сільськими громадами та фінансова допомога, яку держава для заохочення надає територіальним громадам у випадку їх об’єднання? Адже цей «гостинець» – разовий, тож надалі доведеться заробляти власним трудом, розумом і старанням.
– Ні, не переоцінюється. Навпаки, у нас була б величезна можливість використати кошти на інфраструктуру, яка потребує майже стовідсоткового відновлення, – дороги, транспорт, медичне забезпечення, комунальні послуги, місцеві пожежні дружини. А об’єднання неминуче, і вже сьогодні треба думати, як заробляти власною працею, розумом та стараннями. Не треба чекати, що для нас і за нас хтось щось зробить. Потрібно формувати управління, чітко розраховувати бюджет, залучати кошти – і рухатись.
– Городець фактично відвернувся від Володимирця і переорієнтувався на Сарни. Які вигоди-невигоди стали причиною такого «розлучення»? Зокрема, наскільки спрацювала на це вкрай погана дорога до Володимирця, хоча відстань до Сарн, Володимирця та Вараша у кілометрах приблизно однакова?
– У жодному разі Городець, Велихів і Сварині не відвернулися від Володимирця. Усі зусилля прикладалися для створення Городецької ОТГ у Володимирецькому районі (згідно з перспективним планом). Однак ми не були почуті та підтримані районом і головами сусідніх сільських рад, хоча неодноразово зустрічались і обговорювали це питання.
А коли чітко визначилися принципи адміністративного устрою і стало відомо, що Володимирецького, Зарічненського, Рокитнівського та Дубровицького районів апріорі не існуватиме, а всі громади, створені на їхніх територіях відійдуть до Сарненського району, саме собою постало питання про об’єднання з іншими сусідами: Кричильською, Великовербченською та Коростською сільрадами, які знаходяться на відстані 3-
– Як не прикро, але «полюбовної» згоди з Сарнами Городцю досягти не вдалося, й об’єднання відбуватиметься з Кричильськом та Великим Вербчем. Чому так сталося і чи не обернеться це якимись втратами для Городця?
– «Полюбовну» згоду Городець із Сарнами мав. Сарненською райдержадміністрацією було внесено зміни у Перспективний план Сарненського району, де Городець було включено до Сарненської громади. Документ подали на розгляд робочої групи Рівненської обласної ради, і саме там 31 травня 2019 року його не затвердили. Лише після цього Кричильська сільрада виступила з ініціативою про створення ОТГ з селами Кричильської, Великовербченської, Коростської та Городецької сільських рад.
Маємо надію, що втрат не буде, адже всі сільради досить потужні. Населення у нас – понад 15500 осіб (єдина сільська ОТГ в області з такою кількістю населення!). Кожна сільрада має добротні типові школи, дошкільні заклади, амбулаторії (будівництво Городецької, як відомо, завершується), сільради, місцеві пожежні команди, Будинки культури (Городецький БК орендується приміщення у сільраді), і на даний час великих капвкладень ці заклади не потребують.
– Чому спроби об’єднатися з сусідами – Антонівкою, Великими Цепцевичами, Ромейками – виявилися невдалими? Чи не допущено під час перемовин із ними якихось суттєвих помилок? До речі, Антонівка не заперечувала проти об’єднання з Городцем, от тільки, як і Городець, бачила себе у центрі такого об’єднання. У результаті Городець обрав Кричильськ, а не Антонівку. Що до цього підштовхнуло: «ображена честь» чи перспектива більшої соціальної вигоди?
– Жодних образ! Важливий фактор співпраці всіх сільрад, які входять до ОТГ, – обопільне взаєморозуміння, яке ґрунтується на відповідальності сторін та бажанні покращити життя у громаді. Такого взаєморозуміння не було, і це й стало суттєвою помилкою. Сусіди не забажали зустрічатись і шукати порозуміння. Ми ж орієнтуємося на соціально-економічну вигоду свого населення, адже насамперед ідеться про спроможність громад. Про Велихів та його сполучення з райцентром я вже казала.
– Як складаються на сьогодні справи з об’єктами соціальної сфери: школами, дитсадками, культзакладами і медпунктами? Чи очікуєте якихось освітніх, медичних, культурних змін після утворення ОТГ і якими ці зміни можуть бути? Чи немає загрози, що частина згаданих сільських закладів може опинитися під знаком питання або якимось чином реорганізуватися?
– Об’єкти соціальної сфери працюють у звичному режимі. Кожен об’єкт – у підпорядкуванні відповідного органу: освіти, культури, ПМСД і т.д. Після проведення виборів зміни, звісно, пройдуть, так як вказані об’єкти перейдуть до ОТГ. Та я думаю, що у керівництва новоствореної громади на першому місці буде збереження цих закладів, а заодно – й робочих місць. Більше того, актуалізується ситуація з кваліфікованими кадрами – керівниками відділу освіти і фінансового управління, спеціалісти юридичного напрямку. І тут постає питання: чи готові органи місцевого самоврядування повністю перейняти виконавчу функцію? Це означає, що всі повинні мати виконкоми й ефективно розпоряджатися фінансами, а керівні їхні здібності мають відповідати запитам людей.
– Що вже відомо про внутрішню організацію громадського життя у майбутній ОТГ? Чи готовий Городець психологічно до того, що може опинитися без власної сільради, вдовольняючись лише владою в особі сільського старости? Чи бачите себе у структурі нової влади вже після проведення місцевих виборів?
– Важливо не тільки об’єднати громаду, а й побудувати систему управління, яка дає можливість для розвитку. Саме система організації управління, коли люди розуміють, що у них є ресурс, податкова база і що вони можуть планувати, дозволяє людям бачити свої можливості у проведенні змін. Неодноразові зустрічі з представниками сільрад, які входять до Кричильської ОТГ, показали активну і толерантну позицію кожної ради. Закон України «Про добровільне об’єднання громад» говорить, що центральною садибою територіальної об’єднаної громади є сільрада, яка ініціювала об’єднання громад. У даному випадку це Кричильська сільрада, яка розташована у центрі майбутньої ОТГ.
Але Городець у жодному разі не залишиться без сільради. У наших планах (та й закон це дозволяє) багато можливостей по створенню самодостатньої громади, тому й пішли в об’єднання. Людина повинна жити у громаді, наділеній повноваженнями, фінансами, ресурсами, відповідальністю, і в якої є можливість подальшого розвитку. При проведенні виборів діючі сільські голови, відповідно до закону, мають можливість виконувати обов’язки сільських старост.
– У Городці земля державна, тобто належить Академії аграрних наук, а в Кричильську, Великому Вербчі і Корості – розпайована і перебуває у власності пайовиків. Яким чином може це відбитися на долі нинішньої вашої територіальної громади? І що дали спроби вдатися до перемовин з академією, аби вирішити земельні питання на користь сільських громад?
– Міністерством розробляються питання подальшої долі державних земель, підпорядкованих Академії аграрних наук України. Тож є надія, що частину земель, які не використовуються для науково-дослідницької роботи, передадуть у комунальну власність громади або ж розпаюють. Актуальне питання з обігом землі, і найближчим часом, думаю, доля наших земель проясниться. Сподіваємося, що значна частина земель перейде у комунальну власність – для розширення населених пунктів, залучення інвесторів, ведення особистого селянського господарства. Адже так сталося, що в ході земельної приватизації найбільше постраждало населення нашої сільради, не скориставшись правом на приватизацію згідно статей 13 та 14 Конституції України.
– Які завдання щодо розвитку трьох своїх сіл ставила Городецька сільрада до сьогодні і наскільки здійсненними будуть вони в умовах новоствореної ОТГ? Чи немає у городчан відчуття… якоїсь моральної провини перед рідною до сьогодні Володимиреччиною? Усе-таки майже століття були разом!
– «Моральної провини» як такої не відчуваємо, оскільки на вибори 22 грудня цього року йдемо пліч о пліч з Антонівською, Каноницькою, Полицькою та Рафалівською громадами, – вони теж залишають Володимирецький район. А надалі і Володимирець об’єднається у Володимирецьку ОТГ із сусідніми селами, і в майбутньому всі ми, окремими територіальними громадами, будемо у Сарненському районі.
Завдань сільрада ставила багато, однак брак коштів не давав можливості їх реалізувати. Але, як я вже сказала, на сьогодні закінчується будівництво АЗПСМ – і співфінансування Городецької сільради становить 542490 грн, коштом небайдужих людей реконструйовано пожежне депо, виготовлено нормативно-грошову оцінку земель сільської ради «ціною» у 55000 грн і генеральний план села Сварині (150000 грн), насипано понад два кілометри біло-щебеневих доріг загальною вартістю 211000 грн, проведено оптоволоконний інтернет, придбали пральну машинку для обслуговування соціально не захищених верств населення, помпу і пожежний автомобіль (12305 грн), надали субвенцію на школи та дитсадки (59000 грн), провели електрику до амбулаторії та зробили свердловину (61163 грн), і це ще не весь перелік. Словом, завдань ставиться багато, і серед них – добудова незавершеного Центру дозвілля, розпаювання (або виділення у комунальну власність) земель державної власності та виготовлення генеральних планів сіл Городець і Велихів.
Розмовляв Олексій ГОРОДНИЙ.
