У травні 2021 року місцеві депутати затвердили Положення про громадський бюджет Вараської громади. Впровадження цього інструменту обговорювали ще за попереднього скликання міської ради, але проголосували за нововведення лише цього року.
Розповідаємо, як працює онлайн-сервіс, як і коли можна подавати проєкти, на яке фінансування розраховувати і чому саме цей інструмент є ефективним у часи пандемії коронавірусу.
Що таке Громадський бюджет
Громадський бюджет — один із інструментів електронної демократії на платформі e-DEM, який дозволяє громаді проявляти ініціативу щодо покращення життя міста. Хтось із громади подає проєкт (наприклад, щодо встановлення сміттєвих урн, освітлення території чи створення ігрового майданчика), громада голосує: якщо провозиція набирає достатню кількість відгуків — її виносять на сесію міської ради.
Загалом за кошти Громадського бюджету Вараської громади планують реалізовувати проєкти у наступних категоріях: сільські, освітні, малі та великі. Основні вимоги — проєкт має бути соціально важливим, вирішувати проблему для великої кількості жителів громади, а також мати чіткі розрахунки.
Проєкти можуть претендувати на визначене фінансування:
- сільські — максимальний бюджет одного проєкту 100 тисяч грн.;
- освітні — максимальний бюджет одного проєкту 250 тисяч грн.;
- малі — максимальний бюджет одного проєкту 150 тисяч грн.;
- великі — максимальний бюджет одного проєкту 500 тисяч грн.
Таким чином громада фактично буде залучена до бюджетного процесу, визначаючи голосуванням, які проєкти варто реалізувати. Голосування буде відбуватися онлайн через сайт міської ради чи визначену електронну платформу.
Хто та як запускав Громадський бюджет у Вараші
До слова, серед нинішніх депутатів є ті, які ще до каденції вивчали принципи роботи ГБ та активно пропагували його втілення. Серед таких Роман Годунок, який був автором проєкту рішення «Про затвердження Положення про громадський бюджет Вараської міської територіальної громади».
Роман Годунок
— Перша редакція проєкту була опублікована ще 9 грудня 2020 року. З того часу плідно над ним працювали разом з експерткою по ГБ Іриною Стасюк-Бабчук із Рівного, колегами-депутатами та керуючим справами ВМР Сергієм Денегою. Це дійсно крута можливість мешканцям нашої громади впливати на розподіл коштів та робити якісні зміни! Тому і голосував «за».
Громадський бюджет вже давно ефективно працює в цивілізованому світі та багатьох містах України. Відтепер кожен житель Вараської громади зможе запропонувати власну ідею у вигляді проєкту та подати його на конкурс. У разі перемоги його профінансують за бюджетні кошти. Це може бути як новий дитячий майданчик, скейт-парк чи велоінфраструктура, так і культурний захід. Якщо не увійду до складу координаційного комітету, то і сам зможу, думаю, стати автором проєктів.
За словами депутатки міськради Наталії Камінської, громадський бюджет обговорювали у Вараші ще 2-3 роки тому. Тоді приїжджали представники ГО «Опора» з Рівного і проводили навчання та роз'яснювальні лекції на цю тематику.
Наталія Камінська
— З того часу зрозуміла, що це прекрасний інструмент управління місцевим бюджетом самими мешканцями. Він дозволяє розподілити гроші на ті потреби, які визначають жителі міста. Але при попередній каденції чомусь це питання не було ініційоване та реалізоване.
Загалом над вдосконаленням Положення про ГБ працювала група депутатів з різних політсил, адже розуміли, що таку нагоду активізувати громаду не варто пропускати. Тим паче якщо є позитивні приклади з інших куточків країни.
Чому владі та громаді необхідно співпрацювати
Депутат міської ради Ігор Саворона вже давно цікавиться, як працює ГБ, та дуже добре розуміє тих, хто ніби й не проти допомогти місту з ідеями, проте боїться заплутатися в усіляких офіційних процедурах, які ще й стосуються бюджетних коштів.
Ігор Саворона
— 4 червня міська рада ухвалила Програму «Громадський бюджет Вараської міської територіальної громади на 2021-2025 роки». Цього року виділять 50 тисяч грн на проведення промо-кампанії. Це гроші підуть не лише на інформування мешканців громади про те, що ж таке громадський бюджет, але і про всі етапи цього процесу — подання та просування проєктів, порядок голосування мешканців громади, безпосередню реалізацію проєктів-переможців.
Дуже важливим на цьому етапі є навчання:
- працівників виконавчих органів по роботі з проєктами та авторами;
- активних мешканців громади, які мають якісь ідеї, але, можливо, не знають, як ці ідеї реалізувати та до кого звертатись тощо.
Навчання дасть відповіді на питання з правильної підготовки проєкту, який можна реалізувати за кошти Громадського бюджету, складання бюджету проєкту, його просування для голосування тощо. Саме від навчання буде значною мірою залежати, наскільки успішним буде старт Громадського бюджету у нас в громаді та якість підготовлених проєктів.
Скільки грошей виділять на реалізацію громадських проєктів
На 2022 рік передбачили 3 млн грн на реалізацію проєктів, які переможуть у голосуванні 2021 року. І ця сума буде збільшуватись на 500 тисяч грн щорічно до 2025 року. Також на 20-30 тисяч грн щорічно хочуть збільшувати бюджет на промоцію, навчання, можливу сувенірну продукцію для переможців тощо.
— Якоїсь промоційної кампанії до прийняття «Положення про громадський бюджет» не було, — продовжує Ігор Саворона. — Але на сайті міської ради вже з’являються оголошення та статті про Громадський бюджет. Керуючий справами виконавчого комітету Сергій Денега у Фейсбук також викладає інформацію, яка стосується реалізації цієї ініціативи. Найближчим часом буде сторінка «Громадського бюджету» у Фейсбук. Наприклад, вже є ряд пропозицій щодо логотипа проєкту «Громадський бюджет Вараської міської територіальної громади».
Хто і коли може подавати проєкти
Подавати проєкти можна вже з 1 серпня. Попередньо все відбуватиметься приблизно наступним чином:
- 1 серпня — початок подання проєктів, триває 45 днів.
- 15 вересня — початок етапу розгляду проєктів, триває 30 днів.
- 25 жовтня - 08 листопада — голосування мешканців за проєкти, які допущені до голосування.
- 12 листопада — затвердження результатів голосування Координаційним комітетом.
На наступний рік ці дати будуть іншими.
Проєкти мають відповідати певним вимогам: порядок подання заявки, підтримка свого проєкту принаймні серед знайомих, підготовка орієнтовного бюджету проєкту тощо.
— Звичайно, в цьому можна розібратись самостійно, але краще витратити кілька годин свого часу і пройти відповідне навчання, — розмірковує Ігор.
Звичайно, можуть бути випадки, коли проєкт неможливо реалізувати або автор відмовляється усувати недоліки, тоді проєкт дійсно не допустять до фінального голосування.
— Працівники органів виконавчої влади повинні навчитися взаємодіяти з авторами проєктів, десь підказати, десь допомогти в оформленні проєкту, — пояснює Ігор Саворона. — Тут вони не можуть просто сказати «Ні». Адже всі спірні питання буде вирішувати Координаційний комітет, де представників різноманітних громадських об’єднань буде не менше половини від загальної кількості. Тому від правильної роботи «виконавців» залежить успіх Громадського бюджету.
Люди повинні навчитись розуміти, що у влади є певні процедури і нічого не реалізується миттєво, як часто бажають «диванні експерти». Вірю, що через певний час ми виростимо певну кількість мешканців, які будуть розуміти, як відбуваються різноманітні процеси в громаді та як можна зробити громаду ще кращою.
У Вараші ж, зважаючи на зовсім нещодавнє рішення працювати з ГБ, поки автор проєкту має зібрати 10 підписів членів громади (крім автора) — наприклад, можна попросити своїх друзів підтримати проєкт. І вже потім надсилати його до міськради.
Далі передбачена звичайна процедура голосування. Хто більше набрав голосів членів громади, той і переміг. Ми свідомо не робили якийсь мінімум голосів. Подивимося на активність цього року. Можливо, на наступний рік введемо і його, якщо буде необхідність.
Хто розподілятиме гроші на проєкти
Координаційний комітет ухвалює рішення, як розподілити загальну суму коштів у 3 млн грн на різні категорії.
— Тут вже все буде ситуативно та залежатиме і від активності громади, — пояснює Ігор. — Може бути, наприклад, так:
- 700 тисяч грн — сільські проєкти;
- 500 тисяч — освітні проєкти;
- 800 тисяч — малі проєкти;
- 1 млн — великі проєкти.
Це означає, що в селах реалізують мінімум 7 проєктів (в кожній колишній сільській раді гарантовано по одному), в освіті — мінімум 2. Також підтримають як мінімум 5 малих проєктів та 2 великих. Причому малі та великі проєкти також можуть реалізувати в сільських територіях, якщо наберуть відповідну кількість голосів. Так само як освітні проєкти можуть бути реалізовані в сільських навчальних закладах.
Крім того, якщо переможцями в тій чи іншій категорії стануть проєкти з меншим бюджетом, ніж максимально дозволений, то і реалізувати можна буде більше проєктів в певній категорії.
Якщо ж бюджет проєкту близький до максимально дозволеного, тут вже автору потрібно займати як можна вище місце. І так, ніхто не забороняє автору подати проєкт, який не переміг, на конкурс наступного року.
Зрештою, теоретично може бути і така ситуація: є якийсь цікавий/корисний (на думку депутатів) проєкт, який чомусь не зайняв перші місця і програв конкурс. Але він реально є класним, вписується в загальну стратегію по якійсь з міських програм тощо. Ніхто не заважає депутатам знайти додаткові кошти в бюджеті і виділити їх на його реалізацію.
Якщо ж громада буде неактивна, то у Вараші точно нічого не реалізують.
Можливо, на наступний рік будуть змінені допустимі ліміти на реалізацію проєктів в тій чи іншій категорії. Наприклад, ми вирішимо, що для реалізації великого проєкту 500 тисяч грн недостатньо і встановимо вищу планку або, навпаки, знизимо її. І це цілком нормально. Головне прийняти правила до початку гри, — резюмує Ігор Саворона.
⭐⭐⭐
Як бачимо, Громадський бюджет — ефективний інструмент взаємодії влади та громади заради покращення життя міста, особливо у часи пандемії, коли варто мінімізувати ризики та користуватися перевагами онлайн-сервісів.
Тут вже не можна буде перекинути відповідальність лише на владу, бо ж громада матиме які-не-які, але важелі впливу. Бо розподіляти кошти на власні круті ідеї — це така ж влада. Тож готуємо проєкти, бо 1 серпня вже не за горами!
Матеріал підготовлено редакцією Володимирець.City разом із ГО «Агенція розвитку локальних медіа «Або» у межах проєкту «Просування інструментів civic tech у малих і середніх містах України завдяки залученню локальних медіа та місцевих лідерів думок» за підтримки проєкту «3D Project: Розвиток попри перешкоди. Стійке громадянське суспільство в часи пандемії та в майбутньому», що виконується Фондом Східна Європа і фінансується Європейським Союзом.
Національну платформу е-демократії E-DEM створено Фондом Східна Європа в межах швейцарсько-української Програми EGAP.
