Останнім часом жителі міста Вараш все більше нарікають на неналежну якість харчування в лікарні СМСЧ-3. У спільноті «Лікарня Вараш» у Вайбері та у групі Негативний Кузнецовськ пишуть, що «харчування ну дуже економне: каша без нічого чи з піджаркою з моркви і цибулі, суп/борщ – це пару картоплинок з піджаркою і водичкою. Часом макарони. Буває раз в декілька днів молочна гречка. М'ясо не щодня». А з січня 2020 року хліб в лікарні міста Вараш узагалі відсутній.
Не торкаючись лікувального процесу, ми спробуємо поки описати ситуацію з якістю харчування, як її бачать містяни. Також процитуємо деякі нормативні документи, які регламентують харчування пацієнтів у лікарнях.
Оскільки фахового коментаря експертів по використанню коштів на харчування поки не вдалося узяти – готові опублікувати розгорнуту відповідь керівництва СМСЧ-3 міста Вараш або адміністрації Вараської громади про видатки та ситуацію із харчуванням хворих.
Що пишуть жителі міста
Про порушення в закладі активісти від імені громади міста навіть звернення до Міністерки охорони здоров'я та Прем'єр-міністра написали.
Зі слів пацієнтів, вже декілька місяців вони не бачать ні м'яса, ні риби, ні фруктів, лише каші і макарони. Тобто білків у раціоні нема. Стверджують також, що хліба нема з середини грудня 2019 року. Активісти навіть акцію протесту робили, на це керівник медзакладу викликав поліцію (відео з допису акції дивіться нижче).
Anna Semenuck я не експерт, але вчора на вечерю пшоняна суха каша без масла без нічого, чай – таке відчуття що 100 разів переварений. Вранці гречка без нічого, в обід горохове пюре (жидке як вода) і суп – з цього всього найкращий варіант я б сказала, навіть наваристий, жодного кусочка хліба, про м'ясо мовчу. Звідки люди на стаціонарі мають набиратись з такого раціону сил? Звичайно домашню їжу ніхто не відміняв, але питання,де наші кошти мешканців міста? Ми що не можем хлібом навіть хворих забезпечити?
Anastasya Serhieieva Gustova Дуже б хотілося б, щоб крім заборони користуватися своїми нагрівальними приладами як то кип'ятильник чи чайник, на загальній кухні були чайники для користування пацієнтами.
Про які кошти говорять
За неперевіреними даними активістки Ольги Кравчук (Olia Kravchuk), лікарня у Вараші фінансується з державного бюджету та дофінансовується з міського (у 2019 році було виділено 30 млн з державного та 36 млн з міського бюджету). Також за неперевіреною інформацією на харчування хворих виділяється приблизно 22 тисячі гривень на місяць.
Один із депутатів міськради, до якого ми звернулися, стверджує, що не має інформації про кошти на харчування для хворих.
Хто виділяє кошти на харчування
Згідно зі статтею 89, пункту 3 та пункту 3 статті 90 Бюджетного кодексу України, фінансування міських та районних комунальних закладів охорони здоров’я здійснюються з бюджетів міст обласного значення, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад, обласних закладів охорони здоров’я — з обласного бюджету. Головного розпорядника коштів, що здійснює фінансування, визначає сесія відповідної ради.
У Володимирецькій районній лікарні на 1 хворого на добу передбачено 79 гривень для гіпотрофіка, 78 грн – для нормотрофіка та 75 грн – для гіпертрофіка (всього лікарня має 255 ліжок). Рівненська обласна клінічна лікарня виділяла 20,4 гривні на 2019 рік. У лікарні Кропивницького на харчування громадян непільгових категорій населення у закладі передбачено 3 грн на день.
Що має бути в меню обов’язково
Птиця, риба, яловичина, кефір, молоко, огірки, помідори, кабачки, гарбуз, цибуля, зелень, фрукти, сухофрукти та багато іншого — ось таким різноманітним має бути меню пацієнтів згідно з нормами харчування. Їх затверджено наказом МОЗ No931 від 29 жовтня 2013 року. У цьому документі йдеться і про те, що "лікувальне харчування хворого є невід’ємною складовою лікувального процесу". У закладах охорони здоров’я державної та комунальної форм власності встановлено чотириразовий режим лікувального харчування.
Тобто, згідно з нормами МОЗ, у меню пацієнтів гастроентерологічного відділення обов’язково мають бути картопля, овочі, фрукти, кефір, м’який сир, яловичина, птиця, риба.
Енергія в калоріях
Харчування пацієнта визначають, зважаючи на його індекс маси тіла (ІМТ). Згідно з нормами МОЗ, пацієнтів поділяють на три категорії — гіпотрофіки (ІМТ — менш як 18.5), нормотрофіки (ІМТ — від 18.5 до 25) та гіпертрофіки (ІМТ — понад 25). Що вища маса тіла, то менший калораж.
Насправді не у всіх лікарнях розраховують калораж для кожного пацієнта. І тим, хто важить сто кілограмів, і тим, хто п’ятдесят, кидають у тарілку однакову порцію однакової їжі.
Раціони
Хворі з гіпертрофічним статусом в порівнянні з гіпотрофічним мають отримувати збільшену кількість овочів – до 600 г/добу (гіпотрофіки – 400 г/добу) за виключенням картоплі, збільшену кількість білкової їжі, а саме 70 г/добу м’яса курки, 70 г/добу м’яса риби (гіпотрофіки та нормотрофіки – по 50 г/добу).
Гіпотрофікам хліб пшеничний – 150 г/добу, гіпертрофікам – 30 г/добу;
– крупи відповідно 80 г/добу та 50 г/добу;
– картопля 200 та 100 г/добу;
– масло вершкове 10 та 5 г/добу;
– потреба у фруктах на одного хворого становить 200 г/добу.
– молоко 200 г/добу
– м’який сир до 55 для гіпотрофіка та 45 г/добу для гіпертрофіка;
– м’ясо птиці 100 г/добу для гіпотрофіка та 120 г/добу для гіпертрофіка;
– риба 50 г/добу для гіпотрофіка та 70 г/добу для гіпертрофіка;
– масло вершкове 10 г/добу для гіпотрофіка та 5 г/добу для гіпертрофіка;
– цукор 55 г/добу для гіпотрофіка та 25 г/добу для гіпертрофіка.
З раціону гіпертрофіків повністю виключені макаронні вироби. Перша страва для гіпотрофіка видається в об’ємі 500 мл. на 1 прийом, для гіпертрофіка 250 мл. (виходячи з норм продуктів харчування).
---
У статті відображені виключно оціночні суб'єктивні судження жителів міста Вараш і факти, які можна легко перевірити, а також скріни з публікацій у відкритих групах міста. Даний матеріал не є позицією редакції сайту з питань якості харчування у лікарні міста Вараші і не претендує на експертну роль.
