Жінки в науці – Володимирець.Сity: Вісник Полісся

Софія Сайфи журналістка, редакторка цифрових мереж

21 грудня 2024 17:17

Якщо вас попросять назвати відомих винахідників, ви одразу ж пригадаєте Томаса Едісона, Александра Ґрема Белла чи Леонардо да Вінчі. А як щодо прізвища Мері Андерсон? Чи Енн Цукамото?

Цілком імовірно, що їхні імена вам не відомі. Але це лише дві жінки-винахідниці, які стоять за речами щоденного вжитку і науковими інноваціями. А насправді - серед сотень науковців чи не половина - жінки. Лише от за стереотипним уявленням домінування чоловіків ми не бачимо внеску жінок в науку.

В науці багато жінокАвтор: фото з сайту Радіо Свобода

Пройдіть тест та підсильте власні пізнання у питанні гендерної рівності. Тож до справи! Успіху!

Що ми знаємо про жінок в науці: стереотипи та реальність

Наш тест продемонструє вам факти вагомого внеску жінок у науку. Давайте перевіримо і закріпимо ваші знання в цій темі.

До слова, 11 лютого у всьому світі відзначається Міжнародний день жінок та дівчат в науці (International Day of Women and Girls in Science). Понад 60 країн приєднались до ініціативи і проводять спеціальні заходи, присвячені цьому дню, спрямовані на подолання гендерних стереотипів та нерівності в науці щодо жінок.

Десять питань, що змінять ваше уявлення і сприйняття.

Пройти

За ким авторство (удосконалення) приладу для отримання дистильованої води і для вимірювання її густини?

1. Гіпатія Олександрійська (370-415 рр.) – відома грецька математикиня, астрономікиня та філософікиня.
Так, це правильна відповідь. Гіпатія була однією з найвидатніших вчених свого часу. Вона займалась обчисленням астрономічних таблиць, зробила величезний внесок у створення астролябії (одного з найстаріших астрономічних інструментів – приладу для вимірювання координат небесних тіл), написала коментарі до творів Аполлонія (щодо конічних перетинів) і Діофанта (з арифметики).

Також Гіпатія винайшла (удосконалила) прилад для отримання дистильованої води і вимірювання її густини. Загалом вона користувалась в Стародавньому світі беззаперечним авторитетом та повагою, брала активну участь в громадському житті міста, читала лекції в Олександрійській школі.
2. Філософ та математик Теон. Жив у IV столітті в Александрії, займався астрономією та математикою, проводив спостереження за сонячними та місячними затемненнями та передбачав їх.
На жаль, це – неправильна відповідь. Теон був визначним науковцем свого часу. Згідно з візантійською енциклопедією Суда був управителем Александрійської бібліотеки. Але винайшла прилад для отримання дистильованої води його донька – відома грецька математикиня, астрономікиня та філософікиня Гіпатія Олександрійська (370-415 рр.). Вона також зробила величезний внесок у створення астролябії (одного з найстаріших астрономічних інструментів – приладу для вимірювання координат небесних тіл), написала коментарі до творів Аполлонія (щодо конічних перетинів) і Діофанта (з арифметики).

Кому належить створення мови програмування – чоловікові чи жінці?

1. Чоловік, бо всі вагомі досягнення в науці – за чоловіками.
Це – помилкова думка, що жінка менш компетентна як вчена. Зокрема, ті винаходи та відкриття, зроблені жінками в молекулярній біофізиці, хімії, біології, медицині, психології, наноматеріалознавстві та комп’ютерній інженерії це підтверджують і руйнують стереотипи про так звану «жіночу логіку» і про те, що рушієм прогресу може бути лише чоловік.

Англійська математикиня Ада Лавлейс (1815-1852) відома створенням опису першої електронно-обчислювальної машини (ЕОМ), проект якої був розроблений Чарльзом Беббіджем, і написанням першої програми для неї в 1840-х. Програмою став алгоритм обчислення чисел Бернуллі, саме завдяки йому науковиця вважається першою програмісткою в історії.
2. Першою програмісткою в історії є жінка.
Так, Ви абсолютно праві. Англійська математикиня Ада Лавлейс (1815-1852) відома створенням опису першої електронно-обчислювальної машини (ЕОМ), проект якої був розроблений Чарльзом Беббіджем, і написанням першої програми для неї в 1840-х. Програмою став алгоритм обчислення чисел Бернуллі, саме завдяки йому науковиця вважається першою програмісткою в історії.

Вперше в історії двічі лауреатом Нобелівської премії став/стала:

1. П’єр Кюрі – викладач Школи фізики та хімії, який відкрив хімічні елементи радію і полонію.
Насправді ні. Він, безумовно, зробив дуже багато в галузі фізики та хімії, однак цією людиною стала його дружина – засновниця науки про радіоактивність Марія Склодовська-Кюрі (1867-1934).

Разом із чоловіком вчена відкрила хімічні елементи радій і полоній. Вона стала першою жінкою, котра отримала Нобелівську премію, і першою двічі лауреаткою цієї нагороди (з фізики – 1903, з хімії – 1911).

Донині залишається єдиною науковицею в історії, відзначеною цією нагородою у двох різних галузях природничих наук.
2. Це – відома науковиця Марія Склодовська-Кюрі.
Так! Хімікиня і фізикиня Марія Склодовська-Кюрі відома відкриттям полонію та радію та новаторськими дослідженнями радіоактивності. Вона стала першою жінкою, яка отримала Нобелівську премію, першою людиною і єдиною жінкою яка отримала її двічі, і єдиною людиною, яка отримала Нобелівську премію з двох різних наук.

До слова, під час Першої світової війни Марія Склодовська-Кюрі працювала над розробкою невеликих мобільних рентгенівських установок, які можна було б використовувати для діагностики бойових поранень. Марія працювала зі своєю дочкою Ірен, якій тоді було 17 років, вони робили рентгенівські знімки поранених, щоб виявити переломи, осколки та кулі.

За ким відкриття ДНК – за чоловіком чи жінкою?

1. Відкриття ДНК – за жінкою.
Ви знаєте це! Або вгадали - але це вірна відповідь. Відкрила ДНК англійська вчена-біофізикиня Розалінд Франклін (1920-1958), яка отримала зображення ДНК завдяки рентгену. Крім цього, вчена зробила внесок у дослідження вугілля, графіту і вірусів, зокрема – вірусу поліомієліту.
2. Відкриття ДНК – за чоловіком.
Це – неправильна відповідь. На жаль, мало хто знає, що відкрила ДНК англійська вчена-біофізикиня Розалінд Франклін (1920-1958), яка отримала зображення ДНК завдяки рентгену. Крім цього, вчена зробила внесок у дослідження вугілля, графіту і вірусів, зокрема – вірусу поліомієліту.

Кому належить винахід WI-FI?

1. WI-FI точно винайшов чоловік.
Ви не вгадали. Геді Ламар (справжнє ім'я Гедвіга Єва Марія Кіслер) – актриса з українським корінням стала "матір'ю Wi-Fi". У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.
Офіційної освіти Геді Ламар вона не мала, однак це не заважало їй творити. У вільний від кіно час вона працювала над різними винаходами – поліпшення світлофора, таблетки, яка розчиняється у воді для створення газованого напою. А ще спроєктувала та розбудувала гірськолижний курорт.
2. Також жінка.
Так! Це – Геді Ламар (справжнє ім'я Гедвіга Єва Марія Кіслер) – актриса з українським корінням Геді серйозно займалась біофізикою, хоч спеціальної освіти не мала. До речі, її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до сьогодні!

У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS. Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані. У вільний від кіно час вона працювала над різними винаходами – поліпшення світлофора, таблетки, яка розчиняється у воді для створення газованого напою.

А ще спроєктувала та розбудувала гірськолижний курорт.

Чи правда, що в США людина з освітою фізика-ядерника перемогла в конкурсі краси?

1. Так. Це була жінка з освітою фізика-ядерника.
Ви вгадали або знаєте цей факт! Це – Кара Дейдра Маккалоу Вона стала не просто моделлю, але й символом, що розширює межі сприйняття жінок у сфері науки. Історія Кари Маккалоу – це приклад того, як людина може знайти своє місце в житті, не приносячи в жертву свої інтереси та захоплення.

Вона показала, що не потрібно вибирати між кар’єрою в науці та захопленням, адже їх можна поєднувати в гармонійному балансі. Кара надихнула багатьох людей повірити у власні сили та реалізувати свої мрії, незважаючи на стереотипи та обмеження.
2. Це неправда. Науковці не беруть участі в конкурсах краси.
Ви помиляєтесь або керуєтесь стереотипами Кара Маккалоу зі США стала взірцем для наслідування для багатьох дівчат і жінок, які прагнуть поєднати свої інтереси в науці та мистецтві. Вона показала, що ці сфери не є взаємовиключними, а навпаки, можуть взаємно доповнювати одна одну.

У 2017 році, працюючи в Комісії з ядерного регулювання США, Кара прийняла рішення спробувати щось нове і взяти участь у конкурсі краси Міс США.

Її участь стала сенсацією. Кара, з її проникливим поглядом і інтелектуальним шармом, зачарувала не тільки журі, але й глядачів по всій країні. Вона стала першою в історії жінкою, яка перемогла в конкурсі Міс США, маючи освіту фізика-ядерника.

Хто є засновником/засновницею української школи фізіологів і біохіміків – чоловік чи жінка?

1. Чоловік, бо чоловіків у науці значно більше.
Це не так. Засновницею цієї школи є Валентина Радзимовська – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії.

У 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а потім – до США. Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.

Наразі Україна посідає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%.
2. Жінка.
Це так. Засновницею стала Валентина Радзимовська – професорка, докторка медичних і фізіологічних наук, громадська діячка. За політичну діяльність та участь у Спілкці визволення України у 1930-х роках Валентина Радзимовська була репресована радянською владою. Втім, це не завадило їй стати авторкою понад 60-ти праць із біохімії, патофізіології, педіатрії, психоневрології, фізіології, фтизіатрії. У 1945 році науковиця виїхала з України, емігрувавши спочатку до Німеччини, а потім – до США. Радзимовська внесла величезний вклад у вивчення туберкульозу і лікування його у дітей.

Наразі Україна посідає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних (65,8%), медичних (65,2%), гуманітарних (60,3%) наук; у технічних науках — 34,1%.

Старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн дали праці чоловіка чи жінки?

1. Чоловіка, бо фізика – «чоловіча сфера».
Ні, це – жінка. Українська астрономікиня, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються.

Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в котрий раз демонструє, що фізика не є суто "чоловічою" наукою.
2. Жінки.
Ви обрали правильний варіант! Українська астрономікиня, геліофізикиня, докторка фізико-математичних наук, авторка 56 наукових праць Ніна Мороженко присвятила все своє життя вивченню будови нашого світила і процесів, які на ньому відбуваються.

Без вивчення сонця неможливо зрозуміти не тільки те, яке майбутнє чекає на нашу цивілізацію, а і те, що відбувається в космосі – на далеких зірках, до яких так прагне дістатися людство.

Наукові праці Ніни Мороженко щодо природи сонячних протуберанців були першими у світі і дали старт науковим дослідженням геліофізиків з багатьох країн. Суттєвий вклад української дослідниці в фізику сонця в котрий раз демонструє, що фізика не є суто "чоловічою" наукою.

Українські жінки ніколи не відставали від світових тенденцій, нам дійсно є чим пишатись. Причому на даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Значно менше за своїх закордонних колег українські дослідниці жаліються і на гендерні упередження.

Хто є наймолодшим/шою доктором/кою наук в Україні?

1. Чоловік, бо чоловікам легше будувати кар’єру.
Ні. Правильна відповідь – жінка. І це Ольга Броварець – біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених.

А ще – провідна наукова співробітниця відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга стала докторкою у віці 29 років. Вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.
2. Жінка.
Так, правильно. Це Ольга Броварець – українська біофізикиня, докторка фізико-математичних наук, лауреатка премії Scopus Awards Ukraine року в номінації "Найкращий колектив вчених, який досяг значних наукових результатів без західних колаборацій" і премії Президента України для молодих вчених.

А ще – провідна наукова співробітниця відділу молекулярної та квантової біофізики Інституту молекулярної біології і генетики НАН України. Ольга стала докторкою у віці 29 років.

Вона продовжує вивчати біофізику: її відкриття дають розуміння механізмів розвитку раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації. Саме Ольга вирахувала закономірність, за якою відбуваються мутації в ДНК, що призводять до раку і безлічі інших хвороб.

Кому вдалося розв’язати задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років?

1. Чув/чула, що то зробила українська вчена.
Так. Українська вчена, докторка природничих наук, математикиня з України Марина В'язовська, яка зараз працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, отримала «Премію Салема 2016», яка є надзвичайно престижною для математиків.

Комісія присудила премію Марині В'язовській за її відкриття світового рівня. Українка розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.
2. Чоловік.
Ні. Це зробила українська вчена, докторка природничих наук, математикиня з України Марина В'язовська, яка зараз працює у Швейцарському федеральному технологічному інституті, отримала «Премію Салема 2016», яка є надзвичайно престижною для математиків.

Комісія присудила премію Марині В'язовській за її відкриття світового рівня. Українка розв'язала задачу, над вирішенням якої вчені працювали більше 400 років: пакування куль у 8-вимірному просторі та, у співавторстві, — в 24-вимірному. Раніше задачу пакування куль було розв'язано лише для просторів із трьома і менше вимірами.