Розмова нашого кореспондента з в.о. начальника управління соціально-культурної сфери Володимирецької селищної територіальної громади Вадимом Віталійовичем Друзем стосовно найближчих перспектив розвитку освіти в умовах шкільної реформи.
– Вадиме Віталійовичу, скільки шкіл, і яких, маємо у Володимирецькій ТГ і чи не станеться так, що їх кількість може змінитися впродовж року?
– Станом на 1 січня 2021 року у Володимирецькій ТГ маємо 17 закладів загальної середньої освіти, 3 заклади дошкільної освіти та 3 заклади позашкільної освіти. Як їхня кількість може змінитися впродовж року, можна буде говорити лише в кінці нинішнього навчального року.
– А які школи, і в якій кількості, матимемо у перспективі? Скільки педпрацівників нараховується в ТГ і чи збережеться їх чисельність? Чи не означає нинішня реорганізація, що з учителями-пенсіонерами трудові контракти на новий термін не продовжать?
– Давайте визначимося, які заклади відповідно до законодавства можуть функціонувати у перспективі. Відповідно до статті 35 Закону України «Про повну загальну середню освіту» здобуття повної загальної середньої освіти на певному рівні забезпечують такі навчальні заклади: початкова школа – початкову освіту, гімназія – базову середню освіту, ліцей – профільну середню освіту. Початкова школа може функціонувати або як окрема юридична особа, або ж як структурний підрозділ гімназії. А от гімназія і ліцей, відповідно до законодавства, повинні діяти як окремі юридичні особи. У виняткових випадках (за рішенням засновника) ліцей може давати й базову середню освіту. Що ж стосується колегіуму, то такого типу закладу законодавством не передбачено.
Зупинімося на функціонуванні ліцеїв. Стаття 32 закону «Про повну загальну середню освіту» говорить, що розвиток мережі комунальних ліцеїв планують та забезпечують Верховна Рада Автономної Республіки Крим, обласні ради та міськради у містах із населенням понад 50 тисяч чоловік. Отже, якщо не внести зміни у законодавство, то ліцеї у Володимирецькій ТГ можуть створюватися тільки за рішенням обласної ради. Ще одна обов’язкова умова їх функціонування – наявність у такій школі не менше чотирьох 10-х класів.
Гімназія та ліцей починуть функціонувати з 1 вересня 2024 року. А стосовно створення опорного закладу маємо відмітити, що засновник присвоює школі статус опорного закладу лише за результатами конкурсу, проведеного відповідно до затверджених умов. Володимирецька громада функціонує тільки два місяці, тож не варто поспішати зі створенням гімназій, ліцеїв і опорних шкіл – це робота не одного дня. Буде розроблена програма розвитку освіти у Володимирецькій ТГ, вона й визначить оптимальну мережу закладів освіти в територіальній громаді. Там усе буде прописано.
На сьогодні освітній процес у школах забезпечують 582 педагогічні працівники. Про збереження чи незбереження їх чисельності доцільно буде говорити після приведення мережі закладів освіти у відповідність до вимог законодавства та потреб сьогодення. Нічого не треба драматизувати і з педагогами-пенсіонерами. Відповідно до законодавства, педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів. Укладаються вони строком від одного до трьох років, і керівник школи у межах наданих йому повноважень призначатиме і звільнятиме з посади своїх працівників. Це повноваження керівника закладу – продовжувати трудовий договір чи ні. І залежатиме це як від професіоналізму конкретного вчителя, так і від інших чинників, включаючи й чисто людяні.
– І все-таки: що собою являтиме опорна школа і скільки їх може бути у Володимирецькій ТГ?
– Нагадаю, що статус опорного засновник присвоює закладові загальної середньої освіти за результатами проведеного конкурсу. А що цей процес пов’язаний зі зміною мережі, то питання це, звісно, болюче.
Розумію, що процес цей еволюційний, що потрібно домовлятися з сільськими громадами, організовувати підвезення школярів, а це не так просто. Тому наше основне завдання – демонструвати підвищення якості освіти в опорній школі, постаратися, щоб батьки зрозуміли: нехай це за
По ідеї, опорною має бути найбільша, найпотужніша школа у певній місцевості, в якій навчаються не менше 200 учнів з цього населеного пункту та з найближчих сіл. Таким чином класи будуть достатньо наповнені, а діти зможуть активно соціалізуватися, вчитимуться працювати в команді та виконувати завдання у групах.
Якщо клас має до п’яти дітей, то це вважається індивідуальною формою навчання – педагогічним патронажем. Коли ж учнів більше п’яти, то це вже нібито повноцінний клас. Виглядає класно. Як своєрідне репетиторство. Але життя показує, що у дітей з індивідуальним навчанням дуже низькі результати ЗНО. Й основні цьому причини – відсутність конкуренції та невміння працювати в команді. Я вже навіть не кажу, що матеріально-технічна база таких шкіл не оновлювалася впродовж 20-30 років.
Опорна школа з часом повинна стати центром розвитку громади. У ній поруч із різноманітними гуртками повинна працювати й група подовженого дня. А центром шкільного життя має бути бібліотека з безкоштовним Wi-Fi та електронними і друкованими книжками визнаних авторів.
Зрозуміло, за такої оптимізації деякі вчителі, можливо, втратять роботу. Але на перше місце, все ж, треба ставити інтереси дитини. Інакше кажучи, маємо визначитися, що для нас важливіше: зберегти приміщення для вчителів чи дати дітям якісну освіту.
– А чи зможемо забезпечити доставку учнів до опорних шкіл? Чи вдасться відремонтувати дороги, щоб безпечно підвозити до цих шкіл учнів з інших поселень?
– Одна з умов функціонування опорних закладів – придбання шкільних автобусів, щоб підвозити здобувачів освіти і педагогів до місця навчання. При цьому маємо враховувати і розклад уроків в опорному закладі та його філіях, і наявність та придатність автомобільних доріг для забезпечення такого підвозу. Уже цього року передбачається здійснити поточний середній ремонт автомобільної дороги Володимирець – Красносілля-Малі Телковичі на ділянці між селами Зелене і Луко протяжністю 6,4 кілометра. І справа, сподіваюся, лише цим не обмежиться.
– Багатьох, безумовно, цікавить, що буде з Володимирецьким районним колегіумом і чи є можливість реорганізувати його у ліцей. Хто і на яких умовах могтиме вступити на навчання у такий навчальний заклад?
– Як я вже говорив, такого закладу, як колегіум, законодавством не передбачено. А от чи можливо реорганізувати його в ліцей, то, однозначно, так, і для Володимирецької тергромади це, напевно, один із найкращих варіантів. Для здобуття профільної середньої освіти (академічного або професійного спрямування) до закладів освіти діти зараховуватимуться на конкурсних засадах. Але якщо кількість поданих заяв не перевищуватиме загальну кількість вільних місць у відповідних класах, то конкурс у такому разі не обов’язковий. Його можна й не проводити.
– Що буде зі школами у Володимирці? Які зміни у недалекому майбутньому їх чекають і чи вписуються у систему реформованої школи НВК – навчально-виховні комплекси?
– Однозначно можна сказати лише про те, що в нинішньому форматі, відповідно до законодавства, вони не працюватимуть. А які конкретні зміни з ними стануться, покаже час. Нинішніх НВК в оновленій системі освіти немає. Тож упродовж п’яти років з часу набрання чинності законом «Про освіту» НВК будуть реорганізовані у заклади іншого типу.
---
Як засвідчують і вміщена вище розмова, й інформація у відкритих джерелах, замість звичних середніх шкіл в Україні з’являться три окремі ланки: початкова школа, гімназія та ліцей. Інакше кажучи, в Україні створюється трирівнева система освіти: початкова (1-4 класи), базова середня (5-9 класи) і профільна середня (10-12 класи). Остання у свою чергу може бути академічною, з поглибленим вивченням предметів, і профільною, з професійно орієнтованим підходом до навчання. Яку з них обрати – справа самого старшокласника. Але для цього доведеться вибирати і між двома видами ліцею – академічним, у якому поглиблено вивчатимуться потрібні для вступу у вуз предмети, і профільним, зорієнтованим на ринок праці та професійний підхід до навчання. Як зазначається, академічний ліцей позбудеться «зайвих» предметів, а в профільному учень набуватиме професійних навичок, з якими зможе кваліфіковано працювати. До того ж, один ліцей могтиме поєднувати обидва напрямки – академічний і профільний. Проте яке б спрямування учень не обрав, це не обмежуватиме його права у подальшому йти вчитися до будь-якого освітнього закладу.
Що підштовхувало ініціаторів освітньої реформи до подібних рішучих кроків? На їх переконання, це фізичне і психічне перевантаження дітей у нинішній школі, велика кількість предметів «для галочки» і необхідність перед вступом у вуз наймати репетиторів із важливих предметів. Ці проблеми у процесі реформування повинні вирішитись. При цьому при реорганізації загальноосвітніх шкіл братиметься до уваги ряд факторів: розташування закладів з урахуванням місця проживання учнів; можливості транспортної системи та підвезення до закладів освіти; прогноз демографічної ситуації впродовж найближчих п’яти років; рівень забезпеченості педагогічними кадрами та результативність і ефективність діяльності закладів освіти.
«Ця реформа забезпечить якісну освіту, особливо у сільській місцевості, де часто один вчитель викладає декілька предметів. А також надасть школярам можливість краще зрозуміти, у якій сфері варто себе реалізувати з урахуванням особистих здібностей та вподобань», – вважає член Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.
За її визнанням, пропонована система не є досконалою. Через стрімке реформування адміністративно-територіального устрою, та ще й на фоні обміну майном між новоствореними територіальними громадами, виникають проблеми з ресурсами на заснування ліцеїв. Тому розроблено законопроект, який, у випадку прийняття, дозволить створювати ліцеї не тільки обласним радам і радам великих міст, а й іншим органам місцевого самоврядування. Також планується тимчасове зниження мінімального порогу навчальних напрямів (профілів) із чотирьох до двох. Таким чином, вважає Ю. Гришина, реформа відбуватиметься плавно, буде створено необхідну кількість навчальних закладів, і лише після цього поступово підвищуватимуться вимоги до профільної освіти.
Як запевняють у Міносвіти стосовно набору учнів до 10-11-х класів у 2021 році, жодного випускника 9-х класів не позбавлять права на здобуття повної загальної середньої освіти. Зарахування до 10-х класів у 2021 році відбуватиметься після видання наказу про переведення до них учнів 9-х класів цієї ж школи, які не виявили наміру припинити у ній навчання і не були відраховані або переведені до іншої школи. Будемо сподіватися, що цей принцип діятиме й надалі.
Олексій ГОРОДНИЙ.
