Суть реформи загальної середньої освіти (далі – ЗСО), започаткованої Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», відповідними змінами в Закони України «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні» полягає не у зміні назв типів закладів: замість ЗОШ І ст. – початкова школа, замість ЗОШ ІІ ст. – гімназія, замість ЗОШ ІІІ ст. – ліцей. Давайте розберемося в деталях.
Інна Креденсир, депутатка Рафалівської селищної ради
Три складові реформи середньої освіти
Я виділю лиш три основні, принципові складові даної реформи загальної середньої освіти.
- Запровадження академічної, організаційної, кадрової і фінансової автономії закладів ЗСО. Чітке розмежування повноважень органів управління закладами ЗСО між засновником, в ролі якого виступають органи місцевого самоврядування (сільські, селищні, міські та обласні ради, тут і надалі говоритиметься про комунальні заклади освіти, наразі, приватні та державні заклади ЗСО в межах даної статті не описуються), органами управління власне самого закладу ЗСО (керівник, педрада, піклувальна рада тощо) і місцевими державними адміністраціями. Основними є три функції засновника: призначати за конкурсом керівника закладу ЗСО, затверджувати кошторис закладу і контролювати відповідність витрат закладу бюджетній дисципліні; забезпечувати технічну і господарську діяльність закладу (підвіз учнів, харчування, опалення, освітлення, прибирання тощо). Все решта – автономія закладу ЗСО. Місцеві державні адміністрації мають функцію державного контролю за відповідністю дій засновника закладу ЗСО вимогам чинного законодавства, в першу чергу у сфері освіти.
- Для оцінювання якості освіти в закладах ЗСО створено спеціальний Державний орган контролю якості освіти і виключно він наділений повноваженнями. Жодна посадова особа органів місцевого самоврядування, або місцевих державних адміністрацій не має права втручатись, в тому числі і оцінювати якість освіти, у, власне, сам навчальний процес в закладі освіти.
- Чітке розмежування повноважень органів місцевого самоврядування щодо фінансування та матеріально-технічного забезпечення закладів освіти: початкову освіту та базову середню освіту забезпечують сільські, селищні та міські ради, а профільну середню освіту – обласні ради та міські ради міст з численністю населення більше 50 тисяч.
Кожен з цих трьох складових потребує окремої розмови (статті, розширених коментарів тощо).
В даному коментарі, я більш детально зупинюсь на третій складовій.
Профільна середня освіта у Вараському районі
Профільна середня освіта найдорожча і тому саме вона найбільш потребує концентрації фінансових та інших зусиль на розвиток відносно невеликої кількості закладів – ліцеїв. Міністерство освіти і науки України презентувало, що вже з наступного року значна частина освітньої субвенції буде направлятись на розвиток матеріально-технічної бази закладів профільної середньої освіти: оснащення відповідних класів, лабораторій тощо, з метою забезпечення з 2027 року належної якості профільної середньої освіти.
Територіальним громадам Вараського району необхідно терміново визначитись з профілями ліцеїв тощо і законним чином утворити їх. Фінансування профільної середньої освіти, відповідно до вимог Закону України «Про повну загальну середню освіту», проходитиме через бюджети обласних рад і міських рад з численністю населення більше 50 тисяч. Саме тому право на утворення ліцеїв законодавець надав обласним радам і радам міст з численністю населення більше 50 тисяч.
Значну перевагу має Вараська територіальна громада, де проживає більше 50 тисяч жителів: вона має право створювати ліцеї і отримувати напряму освітню субвенцію на їх розвиток.
Відділ освіти Вараської міської ради очолює високопрофесійна людина Олена Корень, яка в своєму недавньому інтерв’ю заявила про амбіції (в хорошому значенні) Вараша стати центром профільної середньої освіти Вараського району. Я поділяю її бачення розвитку профільної середньої освіти: для багатьох сільських закладів освіти стати філією одного з Вараських ліцеїв буде найкращим способом забезпечити якісну профільну середню освіту для дітей.
Але є і негативні для інших територіальних громад тенденції такого стану: освітня субвенція на профільну освіту йтиме через Вараський бюджет, податок з доходів фізичних осіб педагогів профільної середньої освіти поступатиме у Вараський бюджет за місцем реєстрації юридичної особи, кадрова політика визначатиметься у Вараші тощо.
Сільські територіальні громади мають можливість нівелювати переваги Вараської територіальної громади за допомогою креативних підходів: спеціалізація, вибір оригінальних профілів тощо. Як приклад – лісогосподарський профіль (Антонівська територіальна громада), сільськогосподарський профіль (наприклад, в с. Каноничі), природоохоронний та водогосподарський профіль (наприклад, в с. Степангород та Воронки). Це потребує значних зусиль і проведення величезної роботи відповідними посадовими особами органів місцевого самоврядування та сільськими педагогічними колективами. З моєї сторони, як державного службовця Вараської райдержадміністрації буде максимальне сприяння в даному напрямку. Навіть більше: пропоную в найшвидший термін на основі пропозицій територіальних громад району відпрацювати Стратегію розвитку профільної середньої освіти району з метою спільного просування на рівні області наших інтересів в цій важливій сфері.
Освітня субвенція
Дещо зачеплю питання освітньої субвенції. Якщо редакція запросить мене на подальшу розмову, то я приготовлю більш детальний розширений коментар стосовно освітньої субвенції.
Формула розподілу освітньої субвенції між територіальними громадами складена так, що держава гарантує належну оплату педагогічних працівників у випадку, якщо в абсолютної більшості закладів ЗСО територіальної громади фактичне середнє наповнення класів (ФНК) вище розрахункового (РНК). Для виконання цієї умови необхідно в першу чергу проводити оптимізацію мережі закладів ЗСО територіальної громади.
Але, якщо територіальна громада багата, то вона своїм коштом додатково може дотувати ті заклади ЗСО, що мають низьке наповнення класів, по соціальним причинам. Ще раз: якщо оптимізація мережі закладів освіти проведена таким чином, що у всіх закладах ЗСО ФНК перевищує РНК, то коштів освітньої субвенції більш ніж достатньо для належної оплати праці вчителів, в тому числі і на надбавку «за престижність» у розмірі від 20% до 30%.
Вважаю, «освітні» рішення Рафалівської селради – неправомірні
Коротко прокоментую пакет рішень Рафалівської селищної ради щодо реорганізації закладів ЗСО громади. Створення (перейменування, затвердження статутів ліцею тощо) трьох ліцеїв, по-перше, безглузде рішення, це одночасна гонка навіть не за двома, а за трьома зайцями (великий ризик лишитись без жодного). А по-друге – неправомірне, тому що відповідно до норм ст. 32 Закону України «Про повну загальну середню освіту» Рафалівська селищна рада не має права утворювати ліцеї – на відміну від Вараської міської ради.
Крім того, ліцей та гімназія повинні бути окремими юридичними особами, і тільки як виняток ліцей може надавати лиш базову середню освіту, тобто в ліцеї не може бути дошкільного підрозділу та підрозділу початкової освіти.
Абсолютно суперечливе рішення по створенню так званого Петропавлівського ліцею на основі Рафалівської ЗОШ ІІ-ІІІ ст., яка не має сучасної матеріально-технічної бази (відсутня їдальня, відсутній відповідний нормам спортзал, пічне опалення тощо) з філією у Лозках вже привело до соціальної напруги.
Жителі сіл колишньої Лозківської сільської ради правомірно вважають, що мають право на управління своїм закладом ЗСО як окремою юридичною особою, а саме Лозківською гімназією, їх діти продовжують навчання в старших класах в Рафалівській ЗОШ І-ІІІ ст., в якому є їдальня, нормальний спортзал тощо.
Крім того це було зроблено, знову ж таки, з порушенням норм Закону України «Про повну загальну середню освіту», що вимагає проведення громадського обговорення проекту такого рішення. На запитання «Чому не було проведено такого громадського обговорення?», посадові особи Рафалівської селищної ради дали «унікальну» відповідь.
Розберемо її по складових з короткими коментарями): «проведення громадських слухань (чому не обговорення, а якесь незрозуміле слухання?) може бути у вигляді робочих зустрічей (кого, з ким і коли?); круглих столів (з ким і коли?); засідань виконкому (яке відношення виконком має до громадського обговорення?); робочих груп і депутатських комісій (яким чином можна провести громадське обговорення у вигляді робочої групи чи депутатської комісії?); оголошень на сайті селради (оголошень чого?) чи на її дошці оголошень» (тут взагалі без коментарів).
Ніякого громадського обговорення прийнятого проєкту не було, «відмовки» посадових осіб щодо слухань викликають сміх (через свою безглуздість) і сльози (через рівень професіоналізму посадових осіб Рафалівської селищної ради).
Натомість педколектив Лозківської ЗОШ провів зі складанням відповідного протоколу громадське обговорення свого проекту рішення про створення Лозківської гімназії, як окремої юридичної особи, з жителями колишньої Лозківської сільської ради.
Крім того, рішення про створення Петропавлівського ліцею не можна вважати оптимізацією мережі закладів ЗСО громади, тому що в даному ліцеї показник ФНК значно нижче РНК. І, відповідно, він буде існувати в подальшому за рахунок недоплати встановлених надбавок педагогам, в першу чергу, Рафалівської ЗОШ І-ІІІ ст. та Великожолудського НВК.
Мені дуже шкода, що депутати Рафалівської селищної ради не підтримали мій варіант реорганізації закладів ЗСО громади. Він включав створення Лозківської гімназії, як окремої юридичної особи, проводив необхідну оптимізацію (перевищення показника ФНК над РНК у всіх закладах ЗСО), що забезпечить в подальшому виплату зарплату педагогам в повному об’ємі з надбавкою «за престижність» в розмірі від 20% до 30%. А найголовніше – передбачав правомірний порядок утворення Рафалівського ліцею (на базі Рафалівської ЗОШ І-ІІІ ступенів), що вже з наступного року забезпечувало б фінансування розвитку його матеріально-технічної бази.
Інна КРЕДЕНСИР,
депутатка Рафалівської селищної ради.
