Коментар Рафалівського селищного голови В.Совгутя моєї публічної позиції щодо реорганізації закладів загальної середньої освіти Рафалівської громади є нефаховим (він не є фахівцем у галузі освіти) і, м’яко кажучи, дуже контроверсійним.
Інна Креденсир, депутатка Рафалівської селищної ради
Конституцією України гарантована свобода слова і кожен має право давати оцінку, в тому числі і правову, моральну, економічну тощо, рішенням будь-якого органу державної влади або місцевого самоврядування: президенту, парламенту, кабінету міністрів тощо. Всі їх рішення постійно підлягають аналізу, в тому числі і правовому, і найвищі посадові особи держави в публічному просторі підлягають критиці, це основа демократії. Лиш, за словами Рафалівського селищного голови В.Совгутя, давати оцінку рішенням Рафалівської селищної ради та критикувати дії посадових осіб Рафалівської селищної ради нікому не можна. Щодо суду, то він має право скасовувати неправомірні рішення органів місцевого самоврядування: на ці повноваження я не претендую, я лиш подаю свою думку, оцінку тощо. Твердження, що рішення селищної ради автоматично стають правомірними за причини їх підтримки більшістю депутатів (по іншому просто рішення не приймаються) є недолугим: в судовій практиці нашої держави є безліч випадків скасування судами неправомірних рішень органів місцевого самоврядування.
Свою пропозицію про створення Рафалівського ліцею я виклала в Малій стратегії розвитку закладів загальної середньої освіти Рафалівської громади, а в моїх проектах рішень селищної ради, на разі, не йшла мова про створення ліцею рішенням Рафалівської селищної ради. Навпаки, я пропоную перед тим, як подавати необхідні документи в Рівненську обласну раду щодо співзаснування ліцею, визначитися з профілями, як академічного так і професійного спрямувань.
Пан Совгуть не фахівець у сфері освіти і тому він вживає словосполучення «профільний ліцей»: всі ліцеї за визначенням є закладами профільної середньої освіти. Словосполучення «академічний ліцей» ще можна зрозуміти як ліцей виключно академічного спрямування, але такий ліцей зовсім не актуальний для Рафалівської громади. Повторюсь, я пропонувала правомірне створення Рафалівського ліцею як академічного так і професійного спрямувань. Потрібна клопітка і вдумлива робота щодо визначення можливих профілів Рафалівського ліцею. Всі ЗОШ ІІІ ст. не стають автоматично ліцеями, це суперечить букві і духу освітньої реформи, започаткованої Законами України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту»: не може бути реформою просте перейменування.
До речі, щодо зміни засновника, то більшість органів місцевого самоврядування в нашій країні ще у грудні минулого та у січні цього року прийняли відповідні рішення.
В ст. 31 Закону України «Про повну загальну середню освіту» дошкільний підрозділ може існувати лиш у складі початкової школи або гімназії, але не у складі ліцею.
Відповідно до вимог Законів України «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту» заклад освіти не може не бути окремою юридичною особою. В.Совгуть так нездаро висловився щодо філій закладів освіти.
Щодо Лозківської гімназії. Добре хоч В.Совгуть прибрав недолуге твердження про проведення громадського обговорення шляхом розміщення оголошень на дошці оголошень. Але громадського обговорення проєкту відповідних рішень, як того вимагає Закон, не було проведено: обговорювати необхідно з жителями, в першу чергу з вчителями, сіл колишньої Лозківської сільської ради, а не проводити електронні консультації, інтернет – та відео конференції з ЄВРОПОЮ (хоча і їх не було). Ліквідація Лозківської ЗОШ І-ІІ ст. всупереч думці більшості жителів сіл, діти яких відвідують цю школу, суперечить самій ідеї Програми «Підтримка реформи децентралізації в Україні/U-LEAD з ЄВРОПОЮ: Програма для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку»: розширення прав і можливостей громадян України.
Негативними наслідками реорганізації закладів ЗСО Рафалівської територіальної громади, ухваленої відповідними рішеннями селищної ради, є:
- Неправильна оптимізація мережі закладів ЗСО громади: у «Петропавлівському ліцеї» ФНК значно нижче РНК, що в цей рік і у наступні роки приведе до недостатності коштів освітньої субвенції для оплати праці вчителя у встановлених розмірах. І в подальшому «Петропавлівський ліцей» буде фінансуватись за рахунок недоплати надбавок у встановлених розмірах педагогам колишніх Рафалівської ЗОШ І-ІІІ ст. та Великожолудського НВК.
- Розпорошення зусиль на три ліцеї не дасть змогу найближчим часом створити хоча б один. Для належного матеріально-технічного забезпечення ліцею дуже важливо правомірно (через Рівненську обласну раду) створити ліцей до вересня цього року з метою отримання відповідного державного фінансування.
Про розподілу освітньої субвенції і важливість оптимізації мережі закладів освіти
Для початку, коротко про формулу розподілу освітньої субвенції, тому що вона впливає, як на стратегію розвитку мережі закладів загальної середньої освіти (далі – ЗСО) громади, так і на розподіл освітньої субвенції по закладах ЗСО громади.
Сама формула складна з багатьма коефіцієнтами, але для розуміння суті ми розглянемо її основу і коротко опишемо основні складові, що, на мою думку, достатньо для прийняття першочергових зважених рішень.
Сума освітньої субвенції – це добуток трьох складових: розрахункова кількість класів; розрахункова кількість ставок вчителів; усереднена зарплата вчителя. Розглянемо кожен множник.
Розрахункова кількість класів є результатом ділення загальної кількості учнів громади (береться з ІСУО) на розрахункове наповнення класів (далі – РНК). РНК береться із спеціальної таблиці і на нього впливає відсоток сільського населення громади (наприклад, смт Рафалівка – міське населення і тому відсоток сільського населення в громаді менше 50) та щільність учнів (в Рафалівській територіальній громаді більше 10 учнів на кв. км площі громади) і становить для Рафалівської громади – 18. Для сільських громад і при великій відстані між селами громади РНК відповідно знижується.
Одним із основних завдань реорганізації закладів ЗСО громади є створення ситуації, коли у всіх закладах ЗСО фактичне середнє наповнення класів (кількість учнів закладу поділене на кількість класів у закладі) було більше РНК.
Розрахункова кількість ставок вчителів вираховується діленням кількості навчальних годин на 18 (ставка вчителя). В цій складовій дуже багато різних коефіцієнтів, про основні з яких ми поговоримо згодом. Але основою є 24 години для початкових класів, 28 годин для базової середньої освіти та 32 години для старших класів. Чому на це акцентую увагу, тому що на одного учня старших класів на третину виділяється більше коштів освітньої субвенції, ніж на учня початкових класів.
Середня річна зарплата вчителя враховує наступні складові: основа – ставка вчителя вищої категорії, а далі 25 % надбавки «за престижність» (тобто, керівник закладу встановлює розмір даної надбавки в межах від 20 до 30 %), надбавка за вислугу років (середнє значення, для того, щоб фінансово вигідно було набирати молодих вчителів), щорічна виплата «на оздоровлення», щорічна виплата за сумлінну працю (так звана «57 стаття»), інші надбавки (класне керівництво, перевірка зошитів, завідування кабінетами, лабораторіями, бібліотеками тощо).
Різними коефіцієнтами в формулу вводяться так зване «педагогічне навантаження без годин» за нормами, встановленими МОНУ: оплата директора, завучів, психолога, педагога – організатора, по 0,5 ставки на кожен наявний автобус педагога для супроводу учнів тощо. Напряму окремо оплачується вся інклюзія, вона фінансово вигідна.
Короткий висновок: МОНУ передбачило в освітній субвенції всі встановлені виплати педагогічним працівникам, в тому числі і надбавку «за престижність» в розмірі від 20 % до 30 %. Основною причиною недостатності коштів освітньої субвенції для всіх встановлених виплат вчителям (в тому числі і надбавки «за престижність» у розмірі більше 20 %) є неоптимізована мережа закладів ЗСО громади. Ця «спадщина» залишилась від Володимирецького району, тому що засновниками закладів ЗСО до листопада 2020 р. була Володимирецька районна рада. Але вже і територіальні громади за піврічний термін могли б провести вказану реальну оптимізацію мережі закладів ЗСО, або виділити через свою бездіяльність додаткове фінансування закладів ЗСО з низьким ФНК, щоб вони існували не за рахунок недоплати надбавок у встановлених розмірах інших закладів.
Хочу запевнити, що оптимізація закладів ЗСО вигідна в першу чергу вчителям. Ніякого безвідповідального скорочення не можна допустити. Економічно вигідно буде забезпечити працевлаштування кращих, молодих і перспективних педагогів.
Оптимізація мережі закладів ЗСО також вигідна для дітей і відповідальних батьків. Держава може забезпечити необхідну якість освіти лиш у випадку оптимізованої мережі закладів ЗСО. Якість освіти також напряму залежить від належної оплати праці вчителів. Важливим фактором є і соціалізація дітей: діти мають вчитися спілкуванню у великих колективах, це дуже необхідно їм для подальшого дорослого життя. Англійські лорди мають фінансові можливості окремо наймати для своїх дітей кращих педагогів, але вони направляють їх вчитися в школи навіть за десятки кілометрів розуміючи важливість процесу соціалізації дітей.
Про реальну автономію закладів освіти
Ще однією важливою ланкою є встановлення реальної академічної, кадрової, організаційної та фінансової автономії закладів ЗСО. Це, крім виконання вимог Законів України «Про освіту» і «Про повну загальну середню освіту», дасть поштовх внутрішній оптимізації в закладі освіти.
Для цього необхідно здійснити прозорий розподіл освітньої субвенції, що поступила в громади, по закладах ЗСО громади пропорційно кількості учнів, з урахуванням загальної кількості навчальних годин.
Також, крім прозорого розподілу освітньої субвенції, є важливим рішення щодо подальшого розподілу залишку освітньої субвенції за минулий рік по тим закладам, які його забезпечили.
Стане вигідним збільшувати ФНК, для вчителя більша кількість учнів у класі це додаткове навантаження, але за рахунок педагогічної майстерності вірю, що наші вчителі справляться. А збільшення ФНК дасть величезну економію освітньої субвенції в закладі ЗСО, що дозволить суттєво підвищити рівень оплати праці педагога. Також стане для вчителів вигідно, наприклад, розподілити між собою роботу педагога-організатора тощо.
Як висновок: закликаю педагогічну спільноту брати найактивнішу участь у встановленні реальної автономії закладів ЗСО, пропагувати необхідність реальної оптимізації мережі закладів ЗСО своєї громади. Вірю, що Ви, спільно з керівниками своїх закладів освіти, за умови Вашої активної позиції, зможете забезпечити необхідну якість освіти для наших дітей.
Інна КРЕДЕНСИР,
депутатка Рафалівської селищної ради.
