На брифінгу в Рівненській облдержадміністрації від «Володимирецького вісника» ми запитали: «У 2020 році в область приїздили інвестори, яких цікавив промисловий і переробний потенціал області. Зокрема, говорили і про можливу переробку місцевих базальтів та гранітів. А чи були інвестори, які вивчали у цьому плані інвестиційну привабливість нинішнього Вараського району: переробку лісопродукції, виробництво меблів, переробку місцевих корисних копалин: мідної руди або базальтів і туфів? Хто має готувати інвестиційні пропозиції: громади, районні органи влади, облдержадміністрація?»
Відповідав на наші питання Ігор Тимошенко, заступник голови Рівненської ОДА.
– Дякую «Володимирецькому віснику» за те, що він так активно працює над розвитком територіальних громад району, адже будь-яка інформація, яка надходить, у тому числі й від ОДА, вона безперечно так чи інакше буде цікавою для потенційних інвесторів.
Інвестиційні пропозиції готує територіальна громада і районні держадміністрації, може готувати обласна державна адміністрація – але всі пропозиції для інвесторів готуються разом. Тільки спільними програмами можна залучати інвестиції і гарантувати подальший супровід інвестора.
На території Вараського району є ціла лінійка ресурсів, які дійсно можуть бути цікаві для інвесторів. Це корисні копалини енергетичного напрямку – 19 родовищ торфу, сировина для виробництва будівельних матеріалів – 13 родовищ будівельного каменю, піску, цегельної сировини (зокрема глини), 4 родовища питних підземних вод, гірничо-хімічні корисні копалини: це родовище сапропелю і 4 родовища бурштину.
В цілому на території Вараського району обліковується 65 родовищ (з яких 10 сьогодні розробляється) з 8 видів різноманітних корисних копалин.
Що стосується міді, то це є перспективне родовище: але потрібно провести розвідку і розвідати запаси – тобто затратити певний інвестиційний ресурс, який також може бути вкладений інвесторами, зацікавленими в розробці. Далі затвердити запаси і лише потім переходити до видобутку мідної руди.
---
Від редакції. У доповнення до теми ми потратили трохи часу і знайшли більш повні дані про корисні копалини Вараського району.
Загальні ресурсні дані
В області нараховується більше 600 родовищ корисних копалин, які представлені 18 видами. Станом на 1 січня 2006 року державним балансом запасів корисних копалин у Рівненській області зареєстровано 242 родовища, з них 84 освоєно промисловістю, на їхній базі функціонувало 59 гірничих підприємств. Станом на 1 січня 2014 р. зареєстровано вже 356 родовищ 15 видів корисних копалин, з них 115 родовищ розробляли.
За даними ДНВП «Геоінформ України», у загальних запасах корисних копалин України запаси Рівненської області такі, %: бурштин – 100; базальтова сировина для виробництва мінеральної вати й волокна – 100; сировина для виробництва будівельних матеріалів – 17,5 (у тім числі цементна сировина – 4,1); торф – 15,2; фосфорити – 11,1; крейда будівельна – 5,8; сировина для скляної промисловості – 5,4; камінь будівельний – 4,9; пісок будівельний – 4,6; прісні підземні води – 3,3; камінь облицювальний – 3,1; цегельно-черепична сировина – 2,6; мінеральні води – 2,1.
Рівненщина має значні ресурси підземних прісних та мінеральних вод: у розрахунку на одну людину цей показник у два з половиною раза перевищує середній показник по Україні.
Станом на 1 січня 2014 р. державним балансом запасів корисних копалин у Рівненській обл. зареєстровано 125 родовищ торфу, з яких розробляли тільки 12.
Промислові запаси будівельних пісків в області становлять до 66 млн м3. Є також родовища суглинків і глин для цегельної сировини. В області є 51 родовище суглинків і глин, придатних для виготовлення цегли; їхні промислові запаси становлять близько 350 млн м3.
Бурштин
За результатами геопрогнозного картування бурштиноносних територій, яке виконала Рівненська КГП ДП «Українська геологічна компанія» (2016 р.), визначено, що прогнозні ресурси бурштину тільки у Дубровицькому, Сарненському та Володимирецько-му районах перевищують 1 400 т.
Загальна ж площа перспективних на бурштин ділянок, що їх пропонує ДП «Українська геологічна компанія» для геологічного вивчення, – близько 800 км 2.
Базальти
Петрургійна сировина (базальти). У Рівненській обл. розвідано сім родовищ ба-зальтів, придатних для петрургійного виробництва, з них нині розробляють п’ять: Бере-стовецьке, Івано-Долинське та Великомідське в Костопільському р-ні й Рафалівське та Полицьке – у Володимирецькому. Оцінені Державною комісією України по запасах корисних копалин (ДКЗ) запаси базальтової сировини, придатної для виробництва ба-зальтового волокна й мінеральної вати, становлять близько 400 млн т, а для будівельної буто-щебеневої продукції – 38 млн м3.
У Вараському районі є унікальні родовища базальтів, які за фізико-механічними й хімічними властивостями придатні як для кам’яного литва, так і для виготовлення штапельного волокна, а на його основі – виробництва широкого асортименту ефективних теплоізоляційних виробів. Достатньо поширені туфи, які рекомендовано використовувати для підвищення родючості й детоксикації радіоактивно забруднених ґрунтів, захоронення радіоактивних відходів, як мінеральні домішки до кормів худоби і птиці, легкі пористі наповнювачі теплозвукоізоляційних матеріалів.
Сапропель
Сапропель – цінний екологічно чистий планктонний біостимулятор, який тисячоліт-тями формувався на дні прісних водойм (озер) за нестачі кисню з решток планктонних і бентосних організмів у процесі бактеріальних перетворень. На Рівненщині, головно в північних районах, розвідано 37 родовищ сапропелю, запаси яких становлять 7,6 млн т. З урахуванням електрифікації території сапропель можна промислово видобувати в чотирьох районах. Зокрема у Володимирецькому (озера Велике-ІІ, Луко та Островатське із запасами 1,4 млн т), Зарічненському (оз. Оріхове, 167 тис. т).
Туфи
Туфи на території області достатньо поширені, однак запаси підраховано тільки на Іванчівському родовищі (Володимирецький р-н) – 11,6 млн т. Водночас прогнозні ресурси туфової сировини перевищують 60 млн т.
Раніше практичного попиту на туфи не було, під час розробляння родовищ базальтів їх складували у відвали. Нині з’ясовано, що завдяки значному вмісту цеолітів і смектитів (50-80 %) туфи мають цінні сорбційні, селективні та катіонно-обмінні властивості, тому їх можна використовувати як домішки до комбікормів для сорбції штучних радіонуклідів, виведення шлаків з організму тварин, підживлення кормового раціону дефіцитними для зони Полісся мікроелементами (Cu, V, Cr, Mn та ін.), як природний неорганічний сорбент-меліорант під час дезактивації ґрунтів у зоні радіоактивного забруднення та як природний барвник-наповнювач для виготовлення олійних і силікатних фарб коричневого кольору.
Мідь самородна
Мідна руда посідає друге місце у світовій торгівлі металевими корисними копалинами.
Мідна руда
Ще станом на 2006 рік було обґрунтовано перспективи виявлення промислових родовищ самородної міді у межах Рафалівського міднорудного вузла (неподалік Рафалівського базальтового кар'єру) та проявів коштовних металів; відшукано позитивні ознаки можливих корінних родовищ алмазу в північних районах (Володимиреччина і Зарічненщина).
На сьогодні на Володимиречичні є розвідані промислово рентабельні запаси міді на території Вараського району.
У 2008 році завдяки проведеним геолого-зйомочним і спеціалізованим тематичним роботам на території Волинської та Рівненської областей відкрито Волинський міднорудний район площею понад 10 тис. кв. км, ресурси якого оцінюються в 25 млн. т. міді, а в окремих його вузлах – від 6 до 11 млн.т.
Найбільш перспективним для подальшого проведення робіт є Комарівське рудне поле, а першочерговою ділянкою в його межах – Південно-Рафалівська. Глибина залягання рудних горизонтів – від 20 до 200 м. Протяжність рудних горизонтів – до 1-2,5 км.
«Унікальність наших волинських і рівненського Рафалівського родовища – самородна мідь. Оксидні родовища в світі є. Самородне було в Канаді – воно зараз не розробляється. Ще є в Росії, в Якутії, і воно також не розробляється. Тобто фактично в світі ці наші родовища – чи не єдині, і тим самим дуже цікаві, – каже Анатолій Капустюк, директор комунального підприємства «Волиньприродресурс» Волинської обласної ради, яке займається дослідною розробкою аналогічного родовища на Волині.
У Рафалівці вихід пласту – ближче до поверхні. Там три горизонти сходяться в один, і є можливість розробляти родовище відкритим кар’єрним методом. Хоча є і свої мінуси – самородна мідь не любить воду (поверхневі опади, вода, одразу окиснення і втрачається економічна доцільність розробки).
За попередніми підрахунками, ресурси цього металу в окремих покладах поблизу Рафалівки можуть сягати 600 тисяч тонн у перерахунку на чисту мідь.
Директорка приватної компанії «Північ-Видобування» Дана Кленик підтвердила NADRA.info, що компанія вела переговори щодо участі в освоєнні українських покладів мідних руд з польською корпорацією KGHM Polska Miedź S.A.
Видобуток чілійської мідної руди на об’єкті Antofagasta
За клопотанням Рівненської обласної ради Державна служба геології та надр України видала у 2016 році ТОВ «Північно-Західне видобування» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку руд мідних самородних на частині Південно-Рафалівського рудопрояву (3,5 кілометри від залізничної станції Рафалівка).
За своїм хімічним складом самородна мідь є виключно чистою, вміщуючи 99,5-99,9% – практично безвідходна схема використання! При цьому у руді є не лише мідь, а й срібло, золото, платина, паладій і скандій, трошки – нікелю. Мідна мінералізація представлена, головним чином, самородною міддю, в різко підлеглій кількості зустрічається халькозин, і супроводжується благороднометальною мінералізацією – сріблом (до 8,7 г/т), золотом (до 1,5 г/т, а на окремих ділянках – до 4,3 г/т на потужність 1-3 м і до 10 г/т на потужність 0,5 м), платиноїдами (платина + паладій – до 1,0 г/т.).
Скелетний зросток кривогранних кристалів самородної міді з тріщини в базальті, Рафалівський кар’єр, 2017 р.Фото: https://webmineral.ru/minerals/image.php?id=11173
Руди високотехнологічні. За гравітаційною схемою збагачення при застосуванні методів електричної та магнітної сепарації отриманий концентрат з масовою часткою міді більше 80% при вилученні міді із руди до 82%.
У 2020 році спецдозвіл ТОВ «Північно-Західне видобування» на геологічне вивчення та дослідно-промислову розробку руд мідних самородних на частині Південно-Рафалівського рудопрояву продовжили ще на 5 років.
Попередньо оцінені запаси та ресурси міді (категорії С2+Р1) на площі 23,6 км при бортовому вмісті міді 0,2% складають 700,0 тис. т. Ресурси золота – 10 т, срібла – 344 т, платиноїдів – 9,3 т.
Річна продуктивність рудника при промисловому освоєнні – 10 тисяч тонн, мідного концентрату – 40 тисяч тонн.
Очікувані капітальні вкладення в промислове освоєння родовища – 126 млн. дол. США (станом на 2010 рік). Строк експлуатації родовища – 80 років. Капітальні вкладення в промислове освоєння родовища – 1010,6 млн. грн. Рівень рентабельності інвестицій (після оподаткування) – 8,6%, строк окупності – приблизно 8 років.
У І-ІІ кварталі 2021 року дослідно-промислова розробка родовища міді самородної та роботи по оцінці запасів ще тривали. Остаточне затвердження запасів корисної копалини має відбутися у І кварталі 2026 року.
Алмази
Також є на території Вараського району і алмази. Колишні Зарічненський та Володимирецький райони трактують як найперспективнішу в Україні на виявлення корінних родовищ алмазу. Саме поблизу с. Кухітська (Кухотська) Воля Зарічненського р-ну у 1975 р. виявили перший кімберлітовий прояв. Уважають, що знайдені уламки кімберлітів близькі за характеристиками до алмазоносних кімберлітів Західної Якутії.
За перспективами виявлення промислових алмазів Кухітсько-Серхівська площа посідає провідне місце. У 2015 р. завершено розшуки корінних покладів алмазу на Кухотсько-Більській площі та запропоновано рекомендації з її подальшого вивчення.
Розшукові роботи науковці радили сконцентрувати на вже відомій Кухотсько-Більській площі (Володимирецький та Зарічненський райони).
