Останнім часом побільшало багато фейків та дезінформацій. З недавніх фальшивих новин – телеграм-канал «Новини 24/7» повідомив про «тотальний локдаун для 5 областей з 24 січня 2022 року, з міс-інформацій та маніпуляцій – про припинення пасажирських перевезень Укрзалізницею та введення штрафів за збирання ягід та грибів у лісі. А поскільки достатньої та вчасної інформаційної протидії з боку обласної та місцевої влади таким неправдивим повідомленням нема – мусимо самі критично мислити і вчитися розрізняти неправдиву інформацію.
За 10 років в Україні обсяги даних зросли у 50 разів. Експерти кажуть, що за наступні 3 роки даних буде створено більше, ніж за попередні 30 років. Ми вступили в епоху інформаційного хаосу та безладдя. Як же навчитися розрізняти ознаки неправдивої інформації та чому сьогодні таке важливе критичне мислення?
Що таке фейки, міс-інформація, маніпуляція та дезінформація
Фейкові новини – недостовірні, фальшиві. До цього поняття належать також дотичні місінформація, дезінформація, фальсифікація/маніпулювання та пропаганда. І місінформація, і дезінформація є за своєю суттю фальшивою інформацією. Маніпулювання та пропаганда – улюблені інструменти політиків.
Місінформація – це помилкова інформація без наміру зашкодити. Ненавмисність – хибна інформація (ненавмисні помилки або поширення неправдивої інформації без наміру зашкодити).
Намір зашкодити має дезінформація (систематичний фальшивий та маніпулятивний контент, створений навмисно) та шкідлива інформація (навмисне оприлюднення персональних даних, зміна контексту оригінальної інформації): вони мають на меті змінити ставлення читача до факту чи події.
Чому це так важливо уміти розрізняти і розуміти? Бо фактично ми живемо в епоху інформаційного хаосу, коли є безліч джерел інформації, але не завжди є час і можливість перевіряти їх надійність.
Приклад фейкової новини – повідомлення про гігантські риби
19 грудня у Фейсбук-групі «Вараш районний центр» опублікували світлину двох риб завбільшки з кита, які нібито пропливали в річці Стир. «В річці Стир виявлено дві величезні риби, сьогодні їх бачили, рухалися в бік Вараш Районний центр, пробували розвернутися, але мало місця. Нам вдалося зв’язатися з науковцями, вони стверджують, що це пов’язано з глобальним потеплінням, риби вибрали собі для зимівки русло річки Стир. Наразі організовуємо волонтерів для копання великої калабані, щоб в разі чого можна було розвернути риби та спровадити назад».
Насправді такого моста на річці Стир взагалі ніде нема. А японські парчеві коропи або коропи кой, зображені на фото, можуть сягати трохи більше одного метра завдовжки. На фото ж бачимо 20-метрові риби.
Цій місінформації уже майже 10 років, а вона і досі гуляє мережею, збираючи свої вподобайки. А детально розвінчали фейк наші колеги з інтернет-видання «Район Вараш».
Та якщо гігантські риби в Стиру ще більш-менш безневинний жарт, то є інформація не менш страшна за руйнівними наслідками і вибухова, ніж тонна динаміту. Іноді вона провокує паніку, іноді спонукає до радикальних дій і заворушень. Особливо коли таку інформацію поширює офіційне джерело, якому начебто варто довіряти на всі 100 відсотків.
Що таке стереотипи, або чи варто беззастережно довіряти офіційним джерелам?
Пам’ятаєте повідомлення у вересні 2020 року про те, що на Рівненській АЕС сталася аварія і почали евакуацію жителів міста? Її поширили на сайті Вараської міської ради і підтвердили на сайті Рівненського обласного управління поліції (!). Відтак цю гарячу новину розтиражували на республіканських ЗМІ і навіть у деяких закордонних.
Так кому ж довіряти, як не міській раді та поліції, скажете ви?
І помилитеся, саме через звичку беззастережно довіряти повідомленням органів влади. Але ж аварія сталася не у Вараській міській раді і не в поліції, правда ж? Повідомлення було про начебто нештатну ситуацію на Рівненській АЕС. То що завадило вам разом із журналістами зателефонувати на АЕС (або хоча б знайомим, які там працюють) і запитати про те, що там насправді відбувається? Або ж зайти на сторінку РАЕС і пошукати оперативні новини. Повірте: у випадку нештатної ситуації вони там будуть розмішені на найвиднішому місці, бо це не часи Чорнобилю в Радянському Союзі.
А завадив це зробити якраз отой нав’язаний стереотип «довіряти офіційним джерелам інформації» – через нього мимо ока пройшла суть повідомлення: «аварія на АЕС». Цим і скористалися зловмисники, посіявши неабияку паніку в Україні.
Ми в редакції, прочитавши про аварію на РАЕС у новинарних стрічках біля 11 години ранку, спершу зателефонували не в міську раду і не в поліцію, а своїм родичам, які працюють на АЕС. Далі одразу – у прес-службу станції. Тодішній її очільник Петро Кратік із втомленою іронією перепитав: «Ви теж цікавитеся пунктами збору і евакуації? Вже 35-ті будете», і здивувався, почувши запитання: «А у вас справді щось сталося?»
Тобто більше 3 десятків людей (переважно журналістів) питали не «що сталося?», а «куди бігти?» І лише 3 чи 5 журналістів попросили підтвердити або спростувати інформацію у перші години після цього інформаційного вкиду (ми в тому числі).
Як тільки прес-реліз про відсутність нештатних ситуацій на РАЕС був готовий, ми його опублікували одними з перших ЗМІ.
Уже під вечір з інших офіційних повідомлень стало зрозуміло, що сайт Вараської міської ради та головного управління Нацполіції в Рівненській області зламали хакери і поширили там цю фейкову (фальшиву) новину. Ось наш матеріал на цю тему: жодних авторських припущень, домислів чи маніпулятивних заголовків – лише факти.
Між тим журналістів мало б насторожити хоча б те, що в кінці повідомлення на сайті міської ради і поліції проскочила аналогічна помилка: «Варашская міська дума». Це той маркер, який ще на етапі прочитання змушує задуматися і критично мислити: «невже офіційні повідомлення пишуть так безграмотно? А якщо це помилка перекладу з російської, то чи не краще уточнити цю інформацію?» Більшість не задумалися…
Дуже важливо розуміти, що будь-які новини суб’єктивного змісту (з авторськими судженнями, коментарями чи оцінками) є нав’язуванням стереотипів, які подальшому і виробляють у споживачів інформації поведінкову модель.
Коли тиснуть на емоції або на гроші, дають багато цифр і мало фактів, обережно, це – маніпуляція!
Інколи кризу спричиняють провальні комунікаційні стратегії (пам’ятаєте перші повідомлення про пандемію коронавірусу і повернення українців з Уханю в Нові Санжари?).
Тож можна впевнено казати про те, інформація керує людьми. Нам розказували, що ковід – смертельне захворювання – ми зробили висновки і пішли громити автобуси, в яких нам українці з Китаю привезли «китайську заразу». Але ж не менш смертельний і туберкульоз, і сифіліс, і поліомієліт – то давайте будемо боротися не з хворобою, а з хворими людьми?
Паніку часто сіють і неправдиві повідомлення про замінування або маніпулятивні про локдаун – карантинні обмеження, за яких більшість видів бізнесу закривають, щоб уникнути масового розповсюдження хвороби.
От, наприклад, яке повідомлення автору скинули колеги з Телеграм-каналу «Новини 24/7» під видом офіційної інформації Кабінету Міністрів України: «Підтверджено урядом. Локдаун. Сьогодні 18.01.2022 року на брифінгу Уряд України офіційно підтвердив про введення «Тритижневого Локдауна» у містах країни вже з 19 січня 2022 року.
Крім картинки у тривожних з великим текстом та мінімального наповнення новини немає жодного факту чи документу, який би це підтвердив. А щоб перейти за посиланням і дізнатися більше, треба обов’язково підписатися на цей Telegram-канал.
Та навіть після підписки на цей канал ви ніякого документального підтвердження там не знайдете.
Ось, наприклад, 24 січня вони поширили чергову фейкову новину про локдаун (уже від імені Міністерства охорони здоров’я України): «ОФІЦІЙНО ПІДТВЕРДЖЕНО⚡️НОВИЙ КАРАНТИН. Сьогодні 24.01.2022 року Уряд України офіційно прийняло рішення відправити на «Тотальний Локдаун» 5 областей. В Україні все більше поширюється стан із захворюваності на Covid-19». І приписка: «Дату локдауну пронозують в вівторок 25 січня».
Це – фальшива новина, яку можна самому перевірити, завітавши на сайт Мінохорони здоров’я. Але паніку серед частини своїх 117 тисяч підписників вони точно посіють.
Вирваним з контексту правдивим фактом можна маніпулювати, щоб змусити читача робити хибні висновки
Будьте критичними і не довіряйте тим джерелам масової інформації, в яких не вказано джерело інформації, з якими ви не можете зв’язатися та перевірити походження інформації. Адже часто такі фейкові новини можуть містити сліди фактів, або окремі факти, які можуть бути правдивими.
Так, нещодавно стрічки телеграм-каналів і навіть перевірених та надійних ЗМІ й інформагенцій рясніли повідомленнями про припинення пасажирських перевезень Укрзалізницею та введення штрафів за збирання ягід та грибів у лісі. Начебто факти правдиві (є посилання за заяви чиновників, політиків і на сам документ).
Але чомусь не віриться, що в Україні навіть украй аварійна залізниця перестане працювати, а прогулянка в ліс загрожуватиме великими штрафами. Майдани в Україні починаються з одної іскри, а тут цілим багаттям загрожує. Чи не використовує хтось ці факти, викривлюючи їх суть і спотворюючи первісний зміст та провокуючи ту ж паніку і обурення? Треба перевіряти.
Виявили справжні маніпуляції на основі правдивих фактів, але подані для анти пропаганди дій і рішень української влади і провокування соціального невдоволення. Адже залізницею користуються багато українців, а в ліс ходять ще більше.
Наприклад, сайт «Новини Live» подавав матеріал про начебто зупинення перевезення пасажирів залізницею під таким заголовком: «З 11 січня «Укрзалізниця» має припинити перевезення пасажирів: чому».
Але що насправді трапилося? Виявляється, була перевірка діяльності залізничних перевезень (вперше за багато років).
«З таким менеджментом, який є зараз в «Укрзалізниці», надалі возити вантажі та пасажирів небезпечно», – зауважила голова Тимчасової слідчої комісії, депутатка Юлія Гришина.
Утім, наказ, який видала Укртрансбезпека, має попереджувальний характер – фактично Укрзалізниця отримала два місяці на виправлення усіх порушень.
Та чи всі дочитаюся до цього пояснення? Адже більшість вірить не джерелам, а таким провокативним і маніпулятивним заголовкам, і текст до кінця читають одиниці.
Але наче й так зрозуміло, що зупиняти пасажирські та вантажні перевезення ніхто не буде. Хоча б тому, що в нас іде війна, і залізниця перевозить основні військові вантажі та військові формування. А ще тому, що в нас не локдаун, і людям треба їздити на роботу та у відрядження.
Сайт Бізнес-Цензор відреагував на цю новину також маніпуляційним заголовком ««Укртрансбезпека» призупинила ліцензію «Укрзалізниці» на перевезення пасажирів», фактично подаючи читачам неповну інформацію, завдяки якій у читачів складеться хибний висновок.
Страждали маніпулятивністю та місінформацією і наші регіональні сайти, зокрема Радіо Трек, яке теж повідомило, що «З 11 січня «Укрзалізниця» має припинити перевезення пасажирів».
Що стосується штрафів за збір грибів і ягід у лісах, то тут фантазували усі охочі манупілятори і пропагандисти, які цю інформацію подавали під власним соусом.
Справді, Уряд нещодавно прийняв постанову «Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд» у новій редакції. Однак вона лише змінила попередню редакцію документа в тій частині, що стосується індексації нарахувань для шкоди, завданої природо-заповідному фонду.
Для пересічних збирачів грибів, ягід та лікарських рослин постанова не несе жодної загрози. Відчутно зросли штрафи лише для тих, хто чинитиме порушення у природоохоронних зонах. Документ не поширюється на ліси, водні та інші об’єкти та природні ресурси, які не входять до території природно-заповідного фонду.
Відповідно, публікації про заборону збирати гриби та ягоди – маніпулятивні.
Факти та маніпуляції про продуктові талони в Україні
На початку січня українські ЗМІ, як от УНІАН, розтиражували інформацію, що в Україні впроваджують талони на їжу. Як часто буває, заголовки передали суть новини в дещо викривленому вигляді, даючи простір для додумування, здогадок та тривожних роздумів.
Факт, що про це почали говорити на рівні держави, правдивий і не викликає сумнівів, бо є маса відеопідтверджень.
Але невже ми справді повертаємося у часи 90-тих, коли продукти видавали по талонах? Попри війну немає передумов для цього.
Отже, істинність чи маніпулятивність цього факту треба перевіряти.
Ми не полінувалися і задали питання про продуктові талони на онлайн-брифінгу в Рівненській ОДА – там сказали що взагалі не мають жодної інформації чи роз’яснень по цій темі. А це вже привід задуматися: немає достовірних фактів про ймовірність введення продуктових талонів в облдержадміністрації – може, це дезінформація чи маніпуляція чутками і припущеннями?
Цю маніпулятивну інформацію чудово розібрали в деталях фактчекери проєкту «БезБрехні». Коротко її суть така.
4 січня у коментарі агентству «Інтерфакс-Україна» радник президента Олег Устенко говорив про очікуваний рівень інфляції в 2022 році та про те, які антикризові заходи планує запровадити уряд. Як варіант називав запровадження food stamp у системі «Дія» – так званих «продуктових чеків», як це практикується в США.
Але ЗМІ, шукаючи «гарячіший» заголовок, вибрали саме цю тезу. Без додаткових пояснень та без додаткової інформації щодо цих талонів заголовки швидко перейшли від «Один із можливих антикризових заходів для незахищених верств населення» до «Українці купуватимуть талони на їжу» як про звершений факт.
Хоча зі слів Устенка неможливо зробити висновок, наскільки ця ідея близька до реалізації. Відповідний проєкт закону або постанови має пройти розгляд у парламенті чи уряді, після чого Рада має внести відповідні зміни до державного бюджету на 2022 рік. Але від моменту заяви Устенка й до сьогодні жодного подібного документа органи влади не опублікували, тобто продуктові талони залишаються на рівні ідеї.
ЗМІ вчергове вихопили з контексту вдале словосполучення й створили навколо нього клікбейтову хвилю, керуючись здогадками та передбаченнями, без жодних фактів чи законопроєкту.
То що ж робити, якщо новина видається сумнівною?
Які поради нашим читачам можемо дати? Не довіряти беззастережно нікому і критично мислити.
Користуйтеся лише перевіреними джерелами!
Ну, і завжди перевіряйте чужі факти. Перш, ніж поширювати новину собі в стрічку, почніть з її перевірки в кількох місцевих джерелах, на сайтах органів влади, надзвичайних ситуацій. Якщо це новина чи подія національного значення (наприклад, загроза вторгнення в Україну), можна перевірити її актуальність в іноземних джерелах.
Фактчекінг – це перевірка фактів та тверджень, які викликають сумнів, на точність та правдивість.
Раніше фактчекінгом користувалися здебільшого журналісти для аналізу реплік політиків та громадських діячів. Зараз цей метод розслідування набув все більшого поширення і серед «простих смертних», тобто звичайних читачів, найчастіше коли виникає необхідність «чекнути» певну публікацію засобів масової інформації.
Більше по темі розвінчування фейків прочитати можна тут, тут і тут.
