Казку про Буратіно не знають хіба що найменші, які нині «підсіли» на нові гіпербарвисті «мультяхи» та «ігрухи». А ви всі погодитесь, що такого простака та дурня, як герой казки Олексія Толстого, ще пошукати треба. Бо спостерігати і сміятись з одуреного пройдисвітами Буратіни - це одне, а бути на його місці – зовсім інше. Дуже схоже, що ми маємо визнати себе в деякій мірі «буратінами». Чому? А давайте прослідкуємо за ходом думок і досліджень науковців, дослідників, психологів.
Не вдаваючись до розмежування поколінь, смаків чи освіченості вас, читачів, спробую описати, розкрити чи змалювати технологію маніпулювань нашими емоціями, думками та діями. Бенефіціарами нашого інформаційного невігластва стають бізнесові, політичні та інформаційні магнати, консорціуми, що маніпулюють і ошукують всіх і вся навколо.
Люди схильні сприймати інформацію, разом із вмістом новин, способом, який узгоджується з їхніми усталеними уявленнями
Кажуть: «володієш інформацією – володієш світом». Аксіома, виведена «вовками» політики, бізнесу, інформації. Тож питання нині стоїть гостро, його достатньо вже вивчено фахівцями і перевірено на практиці. «Піддослідними мишами» хто думаєте є? Та я з вами всіма!
Неодноразове бачення «фейкових новин» збільшує довіру до них, бо вони видаються знайомими
Читаючи новини в соціальних мережах, пресі, дивлячись телебачення та слухаючи радіо ми пірнаємо в море інформації. Погодьтеся, інформаційний потік інколи може мати небезпечні моменти, від яких немає захисту непідготовленій цільовій аудиторії. Ми звикли до подвійних стандартів неправди, прощаючи приємний нам обман, називаючи його «брехнею на благо», тактом, дипломатичністю, почуттям гумору. Але що робити з обманом, який нам не до вподоби? Це зло, оскільки ніхто не повинен обманювати.
Багато рішень, нами прийнятих, залежать від зовнішніх речей, яких ми не усвідомлюємо
Коли ви відчуваєте, що від новин з телебачення, інтернету, радіо, газет чи від сусідів просто «їде стріха», пам’ятайте про чиюсь потребу у такому вашому стані. Довіряйте, але перевіряйте! Сумніваєтесь у прочитаному тут? Чудово – це хороша нагода перевірити достовірність інформації, щоб вкотре не стати «буратіном»!
Що таке «фейк», «фейкові» новини?
Фейкові новини - від англ. fake news — підроблені / шахрайські / фальшиві новини) — підробка чи імітація новин (маніпулятивне спотворення фактів; дезінформація), яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ та для впливу на свідомість великої кількості людей. Фейками називають фотографії, зроблені у фотошопі, спеціально створені відеоролики, написані або вигадані неправдиві новини, які важко відрізнити від правдивих. Також фейками називають створені акаунти вигаданих людей у соціальних мережах, через які поширюється неправдива інформація. Головна мета фейкових повідомлень як інструмента інформаційної війни – це посіяти сумніви й переконати аудиторію в правдивості поданої інформації.
Фейки є різними за формами, методами передачі, змістом, тому виникла потреба їх класифікувати. За методом поширення фейки є: масмедійні фейки (які створюють спеціально для ЗМІ й через них поширюються); мережеві чутки (поширення чужої вигадки через соціальні мережі). За формою розрізняють: фотофейк, відеофейк і фейковий журналістський матеріал.
Що таке фотофейк, відеофейк?
Користувачі соцмереж, власники телебачення та, навіть ЗМІ, нерідко поширюють неправдиві фотографії чи відео скандального змісту. Це можуть бути палаючі міста, шокуючі кадри, зроблені начебто під час бойових дій. Для визначення правдивості знімка, репортажу чи інших картинок в інтернеті потрібно досить мало часу, маючи інтернет.
Прикрим є те, що люди не завжди можуть відрізнити фейкові відео, фото від дійсності, спотворені повідомлення від правдивого. Серед назв новин трапляються й матеріали, розміщені на сторінках фейковий видань, які своїми назвами вражають або оборюють користувача. Вони викликають підвищену увагу й інтерес у користувачів, які й поширюють далі фейкову інформацію, бажаючи залучити більшу аудиторію, поділитися нею зі своїми друзями із соціальних мереж, тим самим перетворюючись на інструмент пропаганди.
Як впливають фейки на нашу свідомість?
Фейк може мати кілька завдань одразу: створення помилкового уявлення про події та явища; маніпулювання (створення емоційних і інформаційних пасток, які впливають на прийняття рішень, вибір певної позиції тощо); формування певного емоційного фону у аудиторії (паніка, страх, нагнітання, байдужість тощо); провокування ворожнечі та агресії (міжнаціональної, расової, релігійної тощо).
В сучасних українських соціальних медіа фейкова інформація спрямована на дезінформацію, введення в оману аудиторії, що в результаті викликає не позитивні, а, навпаки, негативні емоції.
Нині зробили із соцмереж та загалом інтернету інструменти політичного та державного впливу. Розповсюдження фейків зачіпає не лише медіапростір. З якою метою це робиться? Можливо, для відволікання нашої уваги від чогось важливого? За рахунок чого виживають фейки? Як створюються інформаційні міфи? Де провокують нас, застосовуючи мову ворожнечі? То як з цим боротися?
Як розпізнати фейк?
Розпізнавати неправдиву інформацію – навичка, яку можна опанувати за допомогою ресурсів з медіаграмотності. Для початку в нагоді стане інструкція Міжнародної федерації бібліотечних асоціацій та установ (IFLA). Це 8 стислих, але корисних порад, як розпізнати фейкові новини:
1. Звертайте увагу на джерело. Дослідіть сайт з новиною, його місію, контактні дані.
2. Читайте весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.
3. Перевірте, хто автор. Чи реальна він особа? Чи можна йому довіряти?
4. Перевірте, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену інформацію.
5. Перевірте дату публікації. Стара новина може бути нерелевантною поточним подіям.
6. Це точно не жарт? Переконайтеся, що це справді новина, а не сатира. Дивіться пункт 1 і 3.
7. Зважайте на свої перестороги. Подумайте, як ваші переконання впливають на сприйняття новини.
8. Порадьтеся з експертами. Зверніться до одного з надійних джерел із перевірки фактів – наприклад, до сайту з переліку вище.
шлях перевірки достовірності інформації
Якщо ви користуєтеся браузером Google Chrome, то достатньо лиш клікнути на підозрілий малюнок правою кнопкою миші і обрати пункт "Знайти це зображення в Google". Прослідкуйте також дату публікації фотографії і те, що на ній зображено.
Чи є в Україні ресурси для перевірки фактів на достовірність?
В Україні теж існують ініціативи з фактчекінгу. Серед них – StopFake.org, заснований 2014 року. Сайт функціонує 13 мовами та пропонує не лише статті, а й відео та подкасти. Нещодавно проект опублікував звіт за 2014-2017 роки, протягом яких було проаналізовано і спростовано 919 неправдивих повідомлень. При цьому 85 зі 178 джерел поширення фейкових новин про Україну – російські ЗМІ. А VoxCheck – фактчек-проект VoxUkraine – перевіряє твердження українських політиків та публікує їх з поміткою «правда», «неправда» або «маніпуляція».
Чому нас обманюють?
Нам властива з одного боку вибіркова лояльність до неупередженої раціональності, з іншого – до надії, віри й оптимізму. Прагнемо, щоб соціум оцінював все чесно, збалансовано, за правилами. Але потім згадуємо про надію, оптимізм, віру – про те, що змушує нас виокремлювати позитивне і применшувати негативне. Але це ми, кожен особисто чи в групах за інтересами, а не ті, хто постав на нашому шляху. Ми намагаємося обнадіювати себе і вселяти віру в людей, переконувати їх в однозначності і правильності наших висловлювань і поглядів.
Як захиститись від маніпуляцій, обману і фейків?
«Свобода вираження потребує захисту і від маніпуляцій з допомогою фальшивих інтернет новин, і від кампаній дезінформації, і від втручання з боку урядів, бізнесів та інших суспільних акторів. Рекомендації авторів чіткі: ми маємо зосередитися на особистій відповідальності громадянок і громадян, на медіаграмотності та здатності до критичного мислення. Це має починатись у школі, але й потребує розгляду в загальному контексті суспільства як тип компетенції, що ним мають володіти всі в суспільстві. Фальшиві або «фейкові» новини будуть завжди, і ніхто не володіє цілою правдою. Але виправлення неправильної інформації і домовленість про те, як ми взаємодіємо одні з одними, навіть коли ми не згодні між собою, – обов’язок не лише медіа, а й громадянського суспільства, й усіх окремих користувачів», - Сабіна Лойтгойззер-Шнарренбергер, колишній федеральний міністр, заступниця голови «Фонду Фрідріха Науманна за Свободу».
Які терміни використовуються в цій темі і що вони означають?
Бенефіціар — одержувач визначених вигод, що виникають в результаті реалізації проекту.
Фейкові новини - від англ. fake news — підроблені / шахрайські / фальшиві новини) — підробка чи імітація новин (маніпулятивне спотворення фактів; дезінформація), яку створено з ігноруванням редакційних норм, правил, процесів, прийнятих у ЗМІ та для впливу на свідомість великої кількості людей.
Боти – термін, що позначає комп'ютерні програми, які діють переважно автоматично, виконуючи певні завдання, такі як пошук на вебсайтах конкретної інформації або надсилання повідомлень.
Ботоферма - велика кількість комп’ютерних програм-ботів, зазвичай спрямованих на виконання цільового завдання.
Спойлер - з англійського дієслова «to spoil», що в перекладі означає «псувати», «гадити». Це передчасне розкриття змісту фільму, книги, ігри. Спойлер інформаційний впливає на остаточне формування думки щодо певних фактів чи інформації.
Маніпулятор – це лялькар, який створює великий психологічний театр дійових осіб, щоб в кінцевому результаті отримати головну роль.
Фактчекінг з англ. Fact checking - перевірка фактів: один з напрямків журналістського контролю. Перевірка фактів спрямована на виявлення невідповідностей між наявними фактами та навколишньою дійсністю
