Рафалівчани згуртувались та допомогли лісівникам садити молодий ліс. Це добровільна акція і своєрідний антистрес від новин воєнного часу.
До акції «Створюємо ліси разом» приєдналось десятки жителів Рафалівської громади. 23 березня 2022 року завзято працювали на шести ділянках в лісових масивах громади аби дати старт молодим лісовим насадженням. На допомогу лісівникам Рафалівського лісового господарства прийшли працівники Рафалівської селищної ради, віряни усіх конфесій та небайдужі жителі громади. Вікового обмеження не було.
Між Рафалівкою і Кошмаками того ранку було людно – прихожани місцевих храмів зі своїми духовними наставниками заповзято розбирали навантажений кінний віз саджанців – робота ніби й легка, проте марудна і дрібна. Тож створили своєрідний конвеєр і розділились на бригади. Одна бригада старанно сортувала саджанці – відбирали живі і здорові. Слідкували, аби серед них не було «білих» – саджанців без верхівки, бо вони не підуть у ріст.
Садили сосну. Ті саджанці були геть дітками – пагінець у десять-п’ятнадцять сантиметрів делікатно готували руки людей, які на своєму віку бачили чимало. Старші чоловіки і жінки вже на восьму ранку добирались до підготовленого для посадки молодняку сосни лісу. Бригада сортувальників, бригада садівників з мечами і відрами. А ще були чоловіки, які у величенькому чані з рідкою вітамінною глино-грязюкою вмакували усі сосонки – то для доброго росту і приросту.
– Ой, вдома важко і тяжко сидіти і слухати оте страхіття про війну. А тут, у лісі, добре – сонечко світить і вже птахи весняних пісень наспівують. Хто його знає, що з нами завтра буде – то хай ліс цей як не нам, то нашим дітям пригодиться, – розказує літня пані, яка перебирає і сортує пучечками молоду сосницю.
– Ми не вперше садимо дерева. Минулого року всією сільрадою допомагали. Нашим працівникам не треба наказу до такої роботи – всі добровільно зголосились і прийшли. Та і голова не був проти такої роботи колективу, і сам до нас приєднався. Робота позитивна і мотивуюча – так і про війну забуваєш, і енергія з’являється, і настрій кращає, – каже у передиху між посадкою чергового пагінця Марія Ошурко, заступниця Рафалівського селищного голови.
– Найважливіше у цій роботі – правильно посадити деревце. Ото мечем проткнути ямку, вставити саджанець, зайнявши трохи глиці і добре притиснути у землі. Бо інакше не прийметься. А перед тим обов’язково треба кожен саджанець вмочити у глинову суміш з реагентами – вони допомагають прижитись і почати ріст саджанцю, – розказує літній пан чи не кожному садівнику-добровольцю на ділянці.
З таким великим гуртом ділянку у пару гектарів засадили до обіду. У розорах, де працювали пари-трійки садівників зазеленіли дітки-сосни. Їх весняне сонечко обігрівало. А учасники акції, рафалівчани, відпочили і від політики, і від агресивних новин з рідної України, яка щодня потерпає від обстрілів і загибелей людей. У лісі нема політики, але є віра у перемогу і майбутнє щедрої на добро України.
