Змагання з мотокросу з нагоди дня міста Нововолинськ та Дня шахтаря і у підтримку ЗСУ 27 серпня відбулися у Нововолинську, на Волині. Учасниками були і діти з Вараського району. Що цікаво – у команді наших мотокросівців є дівчинка! Тож розкажемо про подію з перших уст, від учасників та їх батьків.
Діти займаються у спортивному гуртку по мотоспорту «Мопедисти та мотоциклісти», яким керує Олександр Савчук з Володимирця. У «Володимирецькому віснику», випуск №30 від 28 липня цього року ми вже розказували про цей гурток та його вихованців.
Зокрема, про семирічного Захара Петрука, який вже рік займається, серед них наймолодший. Проте, відчайдушний і вже успішний – це для нього вже друге змагання.
Катерина Петрук, мама Захара Петрука:
– Ми дуже сильно переживали. Було 65 учасників з дванадцяти областей України – Рівненської, Волинської, були з міст Львів, Мукачева, Нової Каховки, Донецька, Харкова, Житомира. Захар їхав у категорії мотів на 50 кубиків. У цій категорії було одинадцять учасників. В другому заїзді приїхав п’ятим, але поступився одним балом і зайняв шосте місце. Діток, згідно з умовами змагань, нагороджують з першого по п’яте місце, але Захару дали Диплом і медаль також. Я з татом ну дуууже за нього хвилювались! Але і дуууже радіємо за нього!
Захар Петрук з Вараша, 7 років:
– Траса на змаганнях була дуже класна, у нас такої нема, але дуже хочеться, щоб була. Коли я змагався з іншими, емоції та адреналін зашкалювали. Було дуже жарко того дня. Мені подобається їздити мотом. Я ще хочу і буду займатись цим спортом. Було круто в Нововолинську, хочу ще!
За словами Віталія Петрука, Захар живе цим спортом. Не може дочекатись знову змагань. Старанно тренується щодня. Мотоцикл для змагань купили вже другий – новий і потужніший. Його везли своєю машиною, у багажнику. В три години ночі виїжджали, щоб в сім ранку бути на реєстрації учасників змагань.
Батькам, Віталію та Катерині, по 35 років і вони разом з сином розділяють його захоплення. Приблизно рік тому тато Віталій купив для Захара кросовий байк марки TM «КХD pro 50». Саме на ньому Захар Петрук виступає вже на других для себе змаганнях під стартовим номером 77.
Також, за словами батьків і керівника гуртка, для безпечної їзди потрібне хороше екіпірування, це є невід'ємна частина мотокросу. Це безпека учасника. Але це і чималі кошти.
Батькам Юлії Гурман – Валерію і Олені було цікаво підтримати доню у такому захопленні. Проте, у регіоні є лише володимирецька локація мотокросу. Рік тому самі вийшли на керівника Олександра Савчука за рекомендацією друзів. Спільне їх бажання отак і привело доньку до хлопчачої команди. Проте, у гуртку Юлія не одна серед дівчаток. Але відваги до змагань такого рівня, і, відповідно, технічні можливості, знайшлись лише у неї. Для транспортування мотоцикла до авто навіть спеціальну раму прилаштували.
Юлії Гурман з Вараша 14 років. Нині навчається у Вараському ліцеї №1 у дев’ятому класі. Майже шість років дівчинка займалась малюванням, має різні нагороди з конкурсів. Батьки Юлію підтримують у всіх хобі та заняттях.
– Саме мотокросом я займаюся з осені минулого року. Але це вже не перший мій мотоцикл . Коли мені було сім років, тато купив для мене маленький байк. Це були мої перші кроки в управлінні мотоциклом. Саме тато підштовхнув мене до цього спорту, і я йому неабияк вдячна за це. Я дуже часто чую від людей дивну реакцію на моє захоплення. Існує стереотип, що мотоцикли це тільки для хлопців, але я довожу протилежне. На мою думку, мотокрос не заважає в житті людини, адже це є спорт. Він розвиває багато якостей та сильні сторони людей – витривалість, наполегливість, стимул до перемог, лідерство та, звісно, підтримує фізичну форму. Але до цього спорту потрібен серйозний підхід, тоді будуть результати та перемоги!
Запитали і про емоції від участі у чоловічих змаганнях Юлію:
– Безмежно багато вражень від цих змагань. Купа емоцій та адреналіну. Це були тільки другі змагання у моєму житті, тому загалом мої результати хороші. На будь-яких змаганнях дуже драйвова атмосфера, ці були не винятком. Передчуття гонки, коли всі учасники починають перевіряти свої мотоцикли до заїзду, хвилювання та стурбованість я точно запам«ятаю на все життя. Але найбільш дорогоцінні емоції тоді, коли ти приїжджаєш після всіх заїздів замучена і втомлена, але з думками про те, що місяці підготовки були недаремні і ти це зробила! Тому Мотокрос – це круто!
І Захар, і Юлія озвучили одинакові тези: мотокрос – це спорт, що потребує наполегливості, витривалості та бажання займатися – тоді буде результат. І саме батьки підримують обидвох дітей-спортсменів у цьому. Та, як відомо , щоб обслуговувати таку техніку потрібно багато сил та коштів.
До слова, такий гурток «Мопедисти та мотоциклісти» є тільки в Рівненській області і лише у нашому районі – на базі Володимирецького БШЮ та Рафалівського БДЮТ. Більше немає подібного по Україні, існують тільки секції, а це трошки інакше, пояснив Олександр Савчук.
КЗ «Рівненський обласний центр науково-технічної творчості учнівської молоді» РОР надав підтримку нашому гуртку у вигляді додаткових оплачуваних годин в цілях розвитку технічних видів спорту в громадах області. Пояснили так, що, якщо закриють такі гуртки, потім буде дуже складно їх відкрити.
Побажаймо обом відчайдушним родинам нових перемог, як і всім вихованцям-мотокросівцям Олександра Савчука. Будо надзвичайно добре, якби і влада Вараського району та громад звернули увагу та підтримали розвиток такого перспективного і креативного спорту.
