Завдяки активності ентузіастів-поціновувачів та користувачів вузькоколійок продовження роботи «Поліського трамваю» на особливому контролі у Верховній Раді. Є підозра, що якби не інформаційний шум та запити до центральної влади, «кукушка» могла б зупинитись ще на початку року.
Вузькоколійна колія має ширину 750 міліметрів, тобто вона вдвічі вужча від стандартної (1520 міліметрів). Колія належить «Укрзалізниці». Керує нею регіональна філія «Львівська залізниця». Потяг належить до приміських сполучень.
По вузькоколійці курсує потяг Антонівка — Зарічне (№ 6391) та Зарічне — Антонівка (№ 6392). У народі її називають «кукушка», через характерний сигнал тепловоза ТУ-2.
Згідно графіку вузькоколійний потяг мав би курсувати щоденно. Натомість вже кілька років через велику зношеність агрегатів та відсутність запчастин до тепловозів він курсує лише тричі на тиждень, та й то, якщо немає форс-мажору.
Сайт Володимирець.City та громадська організація «Бурштиновий шлях» минулого року розпочали спецпроект «КукушкаSOS». Його мета — інформувати громадськість про проблеми вузькоколійної залізничної лінії Антонівка — Зарічне.
Історія вузькоколійки
Лінія побудована вкінці 19 століття італійцями, запрошеними владою на Полісся. На той час актуальним було налагодження сполучення для транспортування деревини, дьогтю, смоли, картопляного спирту, тощо ,а в Європі набирали популярність вузькоколійки. Найбільша їх кількість і протяжність була в Італії.
Раритетні рейки ще використовуються на лінії
Питання прокладення шляхів було довгий час спірним, бо не кожен власник земель давав згоду на облаштування вузькоколійки своїми приватними володіннями, згадують старожили Володимиреччини. Саме тому колія в більшості петляє територією та обходить села. Вона прокладена межами поміщицьких земель.
Згодом колія стала стратегічно необхідною, адже почалася Перша світова війна.
Тепер «Кукушка» стала туристичним об’єктом
В останнє десятиліття спільний проект різних гілок влади та меценатів — «Поліський трамвай» набув популярності завдяки проведенню етно-тур-фесту «Бурштиновий шлях» та відкриттю «Музею історії вузькоколійки та Поліського краю», перенесеного у 2017 році в селище Володимирець та доповненого Музеєм бурштину. Це сталося завдяки співпраці місцевої влади й асоціації «Український бурштиновий світ», очолюваної уродженкою села Каноничі Галиною Симхою.
Іноземні туристи на станції Біла, 2017 рік
За минулий 2018 рік зросла кількість інформації про випадки поломок тепловозів та навіть сходження з рейок всього потяга. Публікації у соцмережах показували далеко не оптимістичний стан речей на поліській вузькоколійці.
Тому ентузіасти вирішили створити інформаційно-роз’яснювальну кампанію по всій Україні задля збереження малих залізниць.
Активісти здійняли великий інформаційний «шум»
Почали з проведення у грудні 2018 року у Верховній Раді України фотовиставки світлин вузькоколійок. Її організували члени Асоціації збереження історії залізниць України Олег Гудзеляк, Ярослав Городчук, Дмитро Бабарика та інші.
Наступним кроком стало їх колективне звернення до Президента, народних депутатів та керівництва Укрзалізниці та відповідна підтримка з боку народних обранців.
Листом Комітету з питань транспорту Верховної Ради України від 28 грудня 2018 депутати дали завдання в.о. голови правління «Укрзалізниці» Євгену Кравцову «інформувати комітет щодо причин зупинки руху поїздів на вказаній ділянці; вжити заходів щодо їх усунення, перспектив відновлення руху».
Які наслідки діяльності володимирецьких активістів
Взяли участь у цій кампанії активісти із Зарічненського району,перекривши колію в передноворічні дні у селі Острівськ та громадська організація з Володимиреччини,задіявши всі інформаційні ресурси. На сайті Володимирець.City почали регулярно публікувати новини про «кукушку». Ініціювавши збір підписів і термінове колективне звернення активістів та пасажирів поліської вузькоколійки до комітету з питань транспорту Верховної Ради України та керівництва Укрзалізниці з приводу напрацювання шляхів вирішення проблеми, громадська організація «Бурштиновий шлях» дала поштовх новому розвитку подій.
Нещодавно журналісти телепрограми «Свідок» та «Свідок.Агенти» каналу НТН провели своє розслідування, до якого певною мірою долучилася і громадська організація «Бурштиновий шлях». На меті мали узагальнити бачення проблеми представниками влади Володимиреччини, Рівненщини та Укрзалізниці і спробувати знайти найбільш прийнятний спосіб вирішення ситуації.
Відео журналістів Телеканалу UA: Рівне
19 мільйонів гривень збитків щороку
22 лютого журналіст Володимирець.City ініціював зустріч із заступником начальника служб приміських пасажирських перевезень Львівської залізниці Юрієм Порохновцем. За словами пана Юрія, керівництво залізниці зацікавлене в підтримці життєдіяльності всіх вузькоколійок України, зокрема і поліської. Але зараз залізниця має величезні збитки від їх експлуатації. В середньому 19 мільйонів гривень в рік лише на Поліссі. А у 2017 році, коли змушені були ліквідовувати наслідки втручань від нелегального видобутку бурштину в зоні колії — й усі 22 мільйони гривень.
— Чи може кардинально стати питання закриття лінії вузькоколійки? — в роздумах Юрій Порохновець. — На мою думку це неможливо, бо вона є складовою схеми приміських пасажироперевезень. Інша справа питання співпраці чи передачі її на баланс Рівненської облдержадміністрації або облради. Якщо вона вам важлива як історична спадщина чи пам’ятка, то мали б спільно вирішити всі проблеми, принаймні стовідсоткові компенсаційні витрати залізниці на перевезення пільговиків та мінімізація земельного податку на місцевому рівні. Про окреме підвищення квитка для Антонівки чи розмежування земельного податку між широкою і вузькою колією не може бути мови,бо це єдине законодавство в залізничній галузі. У 2018 році зверталися до Рівненської облдержадміністрації та місцевого самоврядування щодо сорокавідсоткового підвищення ціни проїзду і нам було відмовлено.
Також за словами співрозмовника, недбале ставлення пасажирів до майна «Укрзалізниці» неодноразово призводило до пошкоджень, відповідно, і до збитків. Це стосується і вузькоколійки.
— От, наприклад, остання інформація про вкопані кимось обмежувальні стовпчики на лінії. Ви розумієте, що якби не пильність машиніста, могло б статись лихо і одразу за тим послідувало б негайте припинення руху на цій лінії? Кого тоді звинувачували б?
Година розмови з Юрієм Порохновцем дала зрозуміти про наявність проблеми комунікацій між структурами, причетними так чи інакше до діяльності «Поліського трамваю», хоча й вкотре озвучені запевнення в неприпустимості закриття лінії вселяють певну надію. Також прозвучав меседж готовності Укрзалізниці до співпраці в питаннях збереження нашої вузькоколійки.
«Одного дня виїде з депо, застрягне десь посеред лісу»
Ще раніше колеги з рівненських медіа мали розмову з іншим представником залізниці. Павло Александрук, керівник пасажирського сектора Рівненської дирекції залізничних перевезень, стверджує:
— Про проблему вузькоколійки ми неодноразово доповідали нашому керівництву у Львівській залізниці. Зупиняти «кукушку» не плануємо, але цілком ймовірно, що вона сама зупиниться, коли потяг одного дня виїде з депо, застрягне десь посеред лісу, а ремонтувати буде нічим.
Розвилка колії вузькоколійки на станції Біла
Чому потяг і вагони ріжуть на металолом
З огляду на стан речей виникає ряд питань. Якщо тепловози ТУ-062 та ТУ-7,що працюють на лінії Антонівка-Зарічне зношені, бо ж випущені у 1956-57 роках і їх лише два в депо Антонівка, а виробництва рухомого складу для колії 750 міліметрів в Україні нема,то чому в 2014 році один тепловоз, вагони та платформи було розрізано на металолом?
Не є таємницею, що і фестивальний вагончик в той рік теж було аналогічно знищено. Хто ці рішення приймає і чому так сталось?
У 2014 році майстер моторвагонного депо Здолбунівського цеху станції Антонівка Олександр Рибчинський запевнив рівненських журналістів у тому, що вузькоколійку і поїзд усього лише модернізують:
— Оскільки рішення про реставрацію ніхто не приймав, тепловоз справді порізали у зв’язку із закінчення строку його експлуатації, тим більше, що він прогнив на 20%, і, щоб його відновити, потрібні чималі кошти.
Олександр Рибчинський каже, що тепловоз курсував ще з 1965 року при терміні експлуатації 25 років, а вагончики — з 1983-го року.
— Рішення про списання приймає лише дирекція «Укрзалізниці» в Києві, тому ми виконуємо вказівку зі столиці. Що ж стосується платформ, то деякі з них порізали ще два роки тому (в 2012 р. - авт.). Наразі залишилося 15 платформ, 10 вагонів та два тепловози,котрі поступово модернізуємо — встановлюємо нові, більш економні дизелі. Крім того, ми міняємо дерев’яні шпали на бетонні. Така модернізація дозволить нам вийти на нульову рентабельність. Адже за минулий рік «кукушка» завдала чималих збитків (інтерв'ю від серпня 2014 року - авт.)
Незрозуміла "модернізація". Знищення і відсутність альтернативи заміни. Як наслідок - довготривалі збої графіку руху та системність поломок через перенавантаження єдиного діючого тепловозу.
Що ж далі?
На час підготовки матеріалу голова громадської організації «Бурштиновий шлях» Сергій Скібчик повідомив, що надійшли відповіді з Укрзалізниці і Міністерства культури на раніше офіційно подані колективні звернення. Вже найближчим часом розповімо про зміст листів та висновки дотичних структур.
