Жодна зустріч не проходить без сторінки живого слова, адже поліський край – колиска багатьох поетів. Природа не обділила Володимиреччину талановитими людьми, вона дарувала їм глибокий розум, добру пам’ять, щедро наділила любов’ю до рідної мови, рідного слова, рідної землі, до оточуючих їх людей.
«Щире спілкування, розмови про миттєвості життя, творчість, декламування віршів – це те, що залишається у пам’яті назавжди. Саме такою була чергова зустріч літературно-мистецького об’єднання «Криниця», яке відбулася у Володимирецькій центральній бібліотеці двадцятого листопада 2022 року», – розповідає Наталія Герман.
Книга – джерело знань. Цю одвічну істину ще раз підтвердила зустріч криничан.
Цього разу присутні ділилися враженнями, емоціями від прочитаної нової книги прози Лариси Сай «Несподіваний дзвінок», яку вона презентувала. Тепла атмосфера, невимушене спілкування, запитання-відповіді зробили цю зустріч незабутньою. Після короткої презентації, кожен з присутніх висловив підтримку, слова подяки та свої побажання авторці книги Ларисі Іванівні.
«В цей нелегкий час, ми повинні підтримувати один одного, надихати, вселяти віру і надавати можливість іншим людям відчувати зміни. Ми маємо йти трішки попереду, щоб за допомогою творчості донести цей настрій, що ми все це переживемо, що у нас все буде добре, що ми будемо жити далі, і ми обов’язково переможемо. Зараз не час боятися і бути в негативі.
Щиро дякую криничанам за прекрасну зустріч, бажаю творцям прекрасного слова, легкого пера, багато бестселерів та вдячних читачів», – додає Наталія Герман.
ДОЛЯ Є...
Життя цікаве в кожної людини,
І доля, все ж у кожного своя,
Ніхто не прорахує до години
І до хвилини все своє буття!
Бо може й мить змінити всі дороги
Чи раптом несподіваний дзвінок,
А може й щастя прийде до порога,
Й назустріч долі зміниться наш крок.
Когось удача у житті чекає,
Усе буває на земнім путі,
А дехто може й досі ще незнає
Про почуття чудові та ясні.
Усе в житті на тебе має вплив:
І слово, й думка, й зустрічі, і втрати…
І як би чесно й правильно не жив,
А доленьку свою не обігнати…
І все це може погляди змінити,
У протилежний напрям повести,
Людину по спіралі закрутити,
Що вже не знатиме куди і йти…
То ж доля є у кожного із нас,
І навіть несподіваний дзвінок,
Усе приходить в визначений час,
Лиш, правильний в житті потрібен крок.
Життя складне, у всіх дороги різні,
Та хочеться, щоб світлими були,
Бо потім каяття бувають пізні,
Що не по тих шляхах колись пішли…
Чи слова доброго людині не сказали,
Чи руку вчасно ми не подали,
Чи доброти людей не помічали,
А може, й не по совісті жили…
Та щось змінити просто неможливо —
Немає у минуле вороття…
Прожити хочеться усім щасливо,
Бо тільки раз дається нам життя.
То ж доля є, але у кожного своя,
І двох подібних у житті немає,
То ж одночасно в світі радість і журба,
А що кому — ніхто того не знає…
20.11.2022 р. Н. Герман (Сяська)
(Вірш написаний на основі прочитаної книги прози «Несподіваний дзвінок» Лариси Сай)
